У Харкові комітет Ради обговорив пільгові кредити та страхування для видавців

У Харкові 16 жовтня 2026 року відбулося виїзне засідання Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, присвячене підтримці українського книговидання. Учасники обговорили пільгове страхування й кредитування видавців, державну допомогу книгарням і поповнення бібліотечних фондів. Про це повідомив видавець Віктор Круглов у фейсбуці.

Видавець наголосив, що для відновлення знищених накладів і подальшої роботи видавництв потрібні програми пільгового страхування та кредитування. На його думку, без термінової допомоги частина видавців може не пережити наслідків російських атак.

Голова парламентського комітету Микита Потураєв, за словами Круглова, назвав російські атаки на українську книжку частиною «когнітивної війни». Він наголосив на важливості українських книжок для національної безпеки.

Окремо учасники засідання обговорили державну підтримку книгарень. Народний депутат Володимир В’ятрович розкритикував пропозицію Міністерства культури частково компенсувати оренду книгарням лише в малих громадах. Він порівняв таке рішення з пропозицією виплачувати працівникам міністерства лише 10% зарплати й тільки тим, хто живе на Троєщині, а решті — після завершення воєнного стану.

На думку В’ятровича, обмеження за річним оборотом книгарень, які зможуть отримати допомогу, також може спонукати підприємців приховувати частину доходів.

Представниця Міністерства культури Богдана Лаюк повідомила, що в проєкті державного бюджету на 2027 рік передбачили кошти на повне виконання закону про підтримку книгарень.

Також під час засідання йшлося про можливість залучити міжнародні кошти для кредитування видавців. За словами Круглова, Європейський банк реконструкції та розвитку готовий долучитися до спеціальної кредитної програми, якщо попередньо проведуть перевірене дослідження стану видавничої галузі.

Видавець Сергій Політучий звернув увагу на потребу оновлювати бібліотечні фонди. Він нагадав, що під час окупації російські військові завозили до українських бібліотек російські книжки. За його словами, навіть за офіційною статистикою щонайменше половина книжок у бібліотеках України — російськомовні.

Ігор Зарудко запропонував використовувати книгарні не лише для продажу, а й для зберігання частини накладів. Він пояснив, що розподіл книжок між багатьма книгарнями допоможе зменшити втрати від російських ударів: знищити один великий склад простіше, ніж сотню окремих книгарень. Директорка видавництва Vivat Юлія Орлова запропонувала продовжити обговорення в постійній робочій групі.

За підсумками засідання учасники попередньо домовилися найближчим часом знову зустрітися, щоб підготувати конкретні пропозиції та документи.

Народні депутати також побували на місці зруйнованого російськими військами книжкового логістичного центру видавництва «Ранок» у Харкові.

Нагадаємо, 28 серпня 2026 року росія атакувала фулфілмент-центр «Нової пошти» у Святопетрівському на Київщині, де зберігалися книжки українських видавництв і книгарень. За підрахунками Читомо, збитки від цього удару становили щонайменше 99 мільйонів гривень.

З травня до початку вересня 2026 року росія завдала щонайменше 17 ударів по українських книгарнях, друкарнях, складах та офісах видавництв. За підрахунками Читомо, протягом літа книжкова галузь втратила орієнтовно 11 мільйонів примірників, а збитки сягнули щонайменше 1,4 мільярда гривень без урахування втрат книжкового ринку «Петрівка».

Фото: Віктор Круглов