Vivat

У Києві відкрилася перша книгарня харківського видавництва Vivat

05.10.2022

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

2 жовтня харківське видавництво Vivat відкрило першу книгарню в Києві. Попри дощ та ймовірну повітряну тривогу, із самого ранку на Подолі згуртувалися сотні книголюбів, спраглих до спілкування, обіймів та знань. А це черговий доказ того, що читання важливе й потрібне, особливо – під час війни. Яким був цей день та чим запам’ятався відвідувачам, розказуємо далі. 

О 10 ранку київська книгарня відчинила двері для перших відвідувачів. Їх зустрів талановитий скрипаль та мистецька виставка «Українська культура – щит нашої свободи». Попри загарбницькі наміри ворога, війна не зруйнувала нашу культуру, а стала поштовхом для її стрімкого розвитку. У мистецтві з’явилися нові символи й теми, які вже лягли в основу національно-патріотичного виховання. Адже культура формує нас, а ми прямо зараз формуємо культуру для прийдешніх поколінь. 

«Всупереч війні ми не тільки працюємо, а й відкрили нову книгарню у Києві, – зазначив директор з розвитку видавництва Vivat Артем Литвинець. — На полицях представлені близько трьох тисяч найменувань. Це книги, як «Вівату», так й інших видавництв».

Ознайомившись із роботами сучасних українських художників-ілюстраторів, відвідувачі мали нагоду отримати книжкове передбачення на наступний рік від письменниці-фантастки, директорки з комунікацій видавництва Vivat Світлани Тараторіної. Пограти в настільну гру «Букмем», яку команда видавництва розробила спеціально для книголюбів. Розшукати «Загублений сертифікат», щоб придбати ще більше класних українських книжок. 

«Неймовірно тішить кількість гостей, що завітало на відкриття. Це означає, що кияни, та гості столиці, дуже скучили за живими книжковими подіями. Ми сподіваємося, що книгарня у Києві стане справжнім культурним центром, де будуть проводитися презентації, зустрічі з авторами, читання, засідання книжкових клубів та інші цікаві події. Тож стежте за нашими анонсами й обов’язково приходьте на Петра Сагайдачного, 8 за новою книжкою», – говорить Світлана Тараторіна.

А поки дорослі розважалися, фотографувалися, стояли в нескінченній черзі до каси та перевіряли свою вдачу, маленькі книголюби спілкувалися із письменницею-казкаркою Катериною Єгорушкіною і дитячим письменником Іваном Андрусяком. Знайомилися із хоробриками, захоплювалися сміливістю Жерара-партизана та звірячопартизанського загону, який звільнив від окупантів Витівку, і ще сильніше закохувалися в українську літературу.  

 

Читайте також: Ми створюємо особливий світ: книгарня «Книжковий Лев» на Подолі

 

На початку року багато українців відзначили, що ситуація, свідками якої ми стали, разюче нагадує антиутопію Джорджа Орвелла. У січні видавництво Vivat придбало права на графічний роман Ксав’є Косте «1984». Тоді на меті було видати книжку, яка отримала міжнародне визнання – права на графічну адаптацію «1984» придбали понад 10 країн світу. Але після повномасштабного вторгнення росії в Україну антиутопія стала для українців символом боротьби зі «старшим братом». 

Увечері гості книгарні мали нагоду долучитися до публічної дискусії: «Антиутопія зі сторінок, що втілилася в життя». Про те, чому художній задум став реальністю та чим керуються диктатори, розмірковували вголос літературознавець та літературний критик Ростислав Семків, перекладачка Катерина Пітик та літературна критикиня, літературознавиця Богдана Романцова. 

 

Читайте також: 5 небезпек сучасної росії, які передбачив Орвелл у романі «1984»

Після бурхливого обговорення графічного роману гості стали учасниками першого українського книжкового стендапу від Василя Байдака та Насті Зухвалої. Було неймовірно весело, книжково і гучно, бо гумор, як і читання, об’єднує.  

У день відкриття хтось приїздив у книгарню спеціального на публічне обговорення «1984», хтось – на вечірній стендап, а хтось провів у закладі цілий день, знаходячи нових друзів та читаючи книги. Але відвідувачів було так багато, що поміж книжкових рядів доводилося протискатися, а на деяких івентах стояти в тісняві. І це неймовірно тішить, бо поки люди читають, ними не можна керувати, їх не можна знищити.