У Литві дослідили, скільки часу на тиждень люди витрачають на читання

Серед опитаних у Литві найбільше часу на читання витрачають люди віком 30–49 років, вони читають понад 15 годин на тиждень лише литовською мовою. Такі результати показало дослідження читацьких звичок, яке у 2026 році провели науковці Каунаського технологічного університету (KTU). Професорка факультету соціальних, гуманітарних наук і мистецтв KTU Рамуне Каспере разом із колегами опитала 200 людей різного віку про те, що, скільки і якими мовами вони читають.

Найбільше часу за читанням литовською проводять респонденти віком 30–49 років — у середньому понад 15 годин на тиждень за всіма дослідженими видами читання. Серед людей до 29 років цей показник становить близько 9 годин, а у віковій групі 50–59 років — майже 10 годин.

Водночас різні вікові групи відрізняються не лише загальним часом читання, а й типами текстів. Люди до 29 років найбільше часу литовською витрачають на інтернет-контент — близько 3 годин на тиждень. У групах 30–39 та 40–49 років значно більшу частку займає електронна пошта. На її читання литовською респонденти віком 30–49 років витрачають приблизно 3,5–4 години на тиждень.

Дослідження також показало, що читання англійською мовою поширене в кількох вікових групах. Респонденти до 29 років витрачають на нього близько 7,5 годин на тиждень, люди 30–39 років — приблизно 8,5 годин, а 40–49 років — майже 8 годин.

Молодші респонденти найчастіше читають інтернет-контент, академічні тексти та матеріали англійською мовою. Натомість у людей 30–49 років поряд з інтернетом значне місце займає робоча цифрова комунікація.

За словами дослідниці, книжки не зникли з повсякденного читання, однак тепер є лише одним із багатьох типів текстів, які конкурують за час людини. Інтернет-матеріали та електронна пошта належать до найбільших категорій читання майже в усіх вікових групах.

Рамуне Каспере звертає увагу на своєрідну «ілюзію читання»: протягом дня людина може прочитати багато листів, заголовків, дописів, повідомлень та інтернет-текстів і відчувати, що опрацювала значний обсяг інформації. Однак сама кількість прочитаного не показує, скільки людина зрозуміла, запам’ятала або критично оцінила. Водночас дослідниця наголошує, що читання з екрана саме по собі не означає поверхневого сприйняття. Інтернет-текст може бути як коротким дописом у соцмережі, так і науковою статтею чи великим аналітичним матеріалом. Тому важливішими є тип контенту та спосіб його читання.

За словами Каспере, соціальні мережі скорочують час, протягом якого текст має привернути увагу користувача. Якщо перші речення не зацікавили, людина може майже без зусиль перейти до наступного матеріалу. Це розвиває здатність швидко оцінювати актуальність інформації та відбирати її. Проблема, на думку дослідниці, виникає тоді, коли такий самий темп читання люди переносять на складні тексти, для розуміння яких потрібні тривала увага й терпіння.

Каспере порівнює короткий контент у соцмережах зі спринтом, а читання книжки або великого аналітичного тексту — з дистанцією на витривалість. Обидва формати є читанням, однак тренують різні навички.

Алгоритми також змінюють сам процес вибору текстів. Раніше людина спочатку обирала газету, журнал, книжку чи сайт, а вже там — конкретний матеріал. У соцмережах алгоритм спершу формує набір контенту, а користувач обирає вже серед запропонованого.

Тому, за словами дослідниці, сучасна читацька грамотність має включати не лише вміння оцінити достовірність тексту, а й розуміння того, чому саме цей матеріал з’явився перед користувачем.

Короткий контент тренує інший тип уваги

Каспере застерігає від висновку, що короткий цифровий контент сам по собі погіршує здатність читати. За її словами, він формує інший режим уваги — звичку швидко визначати, чи цікавий матеріал, і бути готовим одразу перейти до іншого стимулу.

Досл

Як повідомлялося, у 2025 році Литва виплатила авторам 600 тисяч євро за видачу книжок у бібліотеках. Того ж року в країні зростав попит на повільне читання, філософію та «емоційні» книжки.

Переглядайте також спецпроєкт «Литовський акцент» про літературу, книговидання і культуру Литви.

Чільне фото: Rokiškio rajono savivaldybės Juozo Keliuočio viešoji biblioteka