У Польщі критикують «найнижчі ціни» закупівель у бібліотеки і різні системи обліку

Попри зусилля з модернізації бібліотеки в Польщі досі працюють із несумісними ІТ-системами і змушені брати участь у закупівлях, які посилюють ринкову нерівність. Про це йдеться у звіті Jeszcze książka nie zginęła? («Книга ще не втрачена?»), підготовленому Польською мережею економіки за підтримки Інституту книги Польщі та фінансуванням Міністерства культури і національної спадщини.

За даними звіту, в Польщі діє понад 7500 бібліотек, впродовж останніх років вони активно модернізуються, однак більшість досі працює з розрізненими, несумісними системами обліку. Відсутність загальнонаціональної цифрової інфраструктури ускладнює доступ до даних про книжкові закупівлі і стримує реформу системи авторських винагород.

«Обмеження у фінансуванні й відсутність загальної ІТ-інфраструктури не дають бібліотекам ефективно керувати фондами, організовувати закупівлі й відслідковувати динаміку читання. У результаті бібліотеки не можуть повноцінно виконувати функцію забезпечення доступу до літератури», — зазначають автори звіту.

Однак, як повідомляють у звіті, системна проблема — фрагментація цифрової інфраструктури. Сьогодні бібліотеки користуються щонайменше трьома різними несумісними програмами, що унеможливлює координацію між ними та іншими учасниками ринку. Через це важко налагодити ефективний облік книжкових закупівель і замовлень.

«Брак спільної ІТ-інфраструктури або хоча б вимоги до сумісності систем обмежує ефективність функціонування всієї бібліотечної мережі», — йдеться у звіті.

Це також гальмує реформу системи авторських винагород (PLR) — бібліотеки досі передають дані вибірково, а розрахунок винагород базується лише на 60 установах. Нова модель мала б охопити щонайменше 140 бібліотек, а в ідеалі — повну автоматизацію обліку у реальному часі.

Бібліотеки отримують фінансування з бюджетів місцевих громад, а також з Національної програми розвитку читання (NPRCz). Однак у звіті наголошують, що поточна система закупівель сприяє монополізації ринку.

«Лише 15,5% бібліотек купують книжки у локальних книгарнях, і лише кожна десята — напряму у видавництв. Решта — здебільшого у чотирьох великих дистриб’юторів і в одному провідному інтернет-магазині», — йдеться у звіті.

Критерієм вибору часто стає найнижча ціна, що спричиняє домінування великих гравців. Хоча державні тендери не є обов’язковими, бібліотеки самостійно обирають купувати книжки у великих мереж, що мають найнижчі ціни, щоб уникнути звинувачень у неефективному використанні коштів.

«Система, що мала би підтримувати бібліотечну різноманітність, фактично сприяє олігополіії книжкового ринку», — наголошують автори.

Це підсилює ринкову асиметрію — дрібні видавці, незалежні книгарні й малі видавництва опиняються поза закупівлями, бо не можуть конкурувати з ціновими пропозиціями великих компаній.

Ще один проблемний механізм — звітність бібліотек на основі відвідуваності. Щоб отримати подальше фінансування, установи змушені проводити події з гарантованою високою явкою. Це часто означає витрати бюджету на гонорари популярним авторам, тоді як менш відомі, але якісні автори та дебютанти залишаються поза увагою.

«Ми бачимо, що значна частина бюджетів спрямовується на події з відомими гостями — і втрачається можливість підтримки літературного різноманіття», — зауважують у дослідженні.

Рівень модернізації бібліотек значно залежить від рішень місцевих рад. У багатьох випадках гроші йдуть лише на базові витрати: комунальні послуги, утримання приміщення, зарплати. У таких умовах вкладення в нові книжки чи інноваційні формати стають майже неможливими.

Водночас старше покоління — основна авдиторія публічних бібліотек — зіштовхується з відсутністю безбар’єрності: бракує електронних форматів, книжок із великим шрифтом, а працівники не завжди мають змогу навчити людей старшого віку користуванню сучасними технологіями.

«Е-книжки й авдіоформати досі є рідкістю в публічних бібліотеках, хоча саме вони могли б забезпечити доступність літератури для старших користувачів», — йдеться у звіті.

У бібліотеках бракує електронних форматів книжок, пристроїв для людей з порушенням зору, видань з великим шрифтом. Система закупівель, орієнтована на «найнижчу ціну», фактично сприяє зміцненню позицій великих гравців.

Автори звіту пропонують низку реформ, зокрема:

• створення спільної ІТ-інфраструктури для бібліотек;
• реформу системи закупівель з урахуванням не лише ціни, а й різноманіття пропозицій;
• створення закупівельних груп бібліотек для колективного обговорення потреб;
• прозоріші критерії NPRCz, які дозволили б підтримувати локальних видавців;
• збереження автономії місцевих бюджетів при одночасному нагляді за рівномірним доступом.

У звіті наголошують: «Ефективна модернізація бібліотек — це не лише питання технологій, а й ключ до демократизації доступу до культури та знань».

Автори дослідження також пропонують ухвалити закон про захист книжкового ринку, що включає:

• запровадження єдиної ціни на книжки протягом першого року після публікації (з максимально допустимою знижкою 15%);
• обов’язкове передавання ринкових даних до централізованої бази;
• створення фінансового стабілізаційного фонду для видавців, що потерпають від затримок із виплатами;
• визнання сертифікованих книгарень інституціями культури.

Серед пропозицій також: 

• запровадження Споживчого кодексу книжкового ринку — документу, що регулює рівень знижок, оплату за промоції та стандарти прозорості у відносинах між учасниками ринку;
• термінове розслідування польського антимонопольного управління (UOKiK) щодо зловживання домінантною позицією на ринку великими книжковими дистриб’юторами;
• реформа Національної програми розвитку читання, щоби підтримка з бюджету йшла не лише найбільшим і «найдешевшим» гравцям ринку;
• створення Книгарського кооперативу, який об’єднав би незалежних гравців ринку навколо спільної платформи й колективних закупівель.

Повний текст звіту можна прочитати за посиланням. Автори звіту: 

• Ян Олешчук-Зигмунтовський (співголова Польської мережі економіки, Академія Леона Козьмінського);
• Мацей Срощинський (Польська мережа економіки);
• Йоанна Рахубік (Варшавський університет).

Зазначимо, за даними звіту Федерації європейських видавців за 2021-2022 роки, книжковий ринок Польщі у 2021 році зріс найбільше серед інших європейських країн.

Читайте також: Зруйновані, але незламні: бібліотеки під російською окупацією та їхній шлях до відновлення

Чільне фото: Sikora Wnętrza / www.sikorawnetrza.pl