Бібліотека Вернадського отримала стародруки Вольтера, Шевальє та Маршалла зі згадками України

Компанія Visa передала Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського європейські стародруки XVII–XVIII століть, у яких згадують і описують Україну. Про це Читомо повідомили організатори події.

До колекції бібліотеки увійшли праці філософа Вольтера, дипломата П’єра Шевальє та мандрівника Джозефа Маршалла. Видання раніше придбали за кордоном у приватних колекціонерів для інтерактивної виставки Ukraine WOW, яку відвідали понад 250 тисяч людей. Тепер книжки стали частиною фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

«Ми віримо, що, інвестуючи в культурні ініціативи, допомагаємо розкривати потенціал країни. Передання до бібліотеки праць мандрівника Джозефа Маршалла, філософа Вольтера та дипломата П’єра Шевальє, які ми відшукали в європейських колекціонерів, — це можливість зберегти їх для майбутніх поколінь. Ми неймовірно раді, що тепер ці видання є у колекції стародруків Національної бібліотеки імені Вернадського, де вони стануть предметом дослідження та вивчення для кожного, хто цікавиться історією», — зазначила віцепрезидентка, регіональна менеджерка Visa в Україні Тетяна Чорна.

Серед переданих видань — двотомник Вольтера «Історія Карла XII, короля Швеції» 1731 року. У книжці він описував події Великої Північної війни на українських землях, зокрема союз гетьмана Івана Мазепи з Карлом XII та Полтавську битву. Вольтер не був в Україні, однак використовував праці Гійома Левассера де Боплана, Лім’єра та Дмитрія Кантеміра, а також інформацію від емігрантів і сучасників подій. Зокрема, він спілкувався з Григором Орликом, сином гетьмана Пилипа Орлика, бароном Фрідріхом Ернстом фон Фабрісом, маркізом де Мейзоном та листувався з очевидцями війни. Серед його інформаторів був і польський король Станіслав Лещинський, союзник шведів у Північній війні.

У виданні Вольтер писав про Україну як про окрему політичну й географічну силу в європейській історії. Він також не вживав слово «Росія», натомість використовував назву «Московія». В одному з фрагментів першого тому філософ зазначав: «Україна завжди мала натхнення бути вільною».

До бібліотеки також передали працю П’єра Шевальє «A Discourse of the Original, Countrey, Manners, Government and Religion of the Cossacks, With another of the Precopian Tartars» 1663 року. Це свідчення про Україну доби Богдана Хмельницького, написане сучасником подій. Шевальє був французьким офіцером, дипломатом і секретарем французького посольства у Варшаві. У своїй праці він описував побут, віру, військову організацію, міста й політичний устрій козаків. Зокрема, Шевальє згадував Київ, Білу Церкву, Корсунь, Чигирин, Черкаси, Чернігів, Переяслав, Умань, Вінницю, Лубни, Фастів та інші міста, які займали козаки. Він також описував козацьке військо, укріплення, човни та морські походи.

Ще одним виданням, яке поповнило фонди бібліотеки, став чотиритомник англійського мандрівника Джозефа Маршалла. У 1768–1770 роках він здійснив подорож Європою, під час якої побував і на українських землях. Після повернення Маршалл опублікував книжку «Travels through … Russia, the Ukraine and Poland» 1772 року. У 1770 році маршрут мандрівника пролягав через Стародуб, Чернігів, Київ та Очаків. У своїх записах Маршалл називав Київ столицею України, описував місто, Дніпро, торгівлю, родючість українських земель і місцеве господарство. Він також зазначав: «Я ще не бачив такої країни, яка б так дуже була схожа на найкращі провінції Англії, як це я зауважив в Україні».

Користувачі бібліотеки зможуть ознайомитися з переданими працями у читальному залі відділу стародруків та рідкісних видань. Також книжки показуватимуть у вітринах під час екскурсій до відділу.

«Для бібліотеки це не просто поповнення фондів — це можливість для кожного глибше зрозуміти власну історію та дослідити, якою Україну бачили Вольтер, П’єр Шевальє і Джозеф Маршалл. Кожне з переданих видань допомагає переосмислити усталені уявлення про Україну, що формувалися протягом століть. Водночас це можливість кожного читача з будь-якої точки світу ближче пізнати нашу історію, адже скоро книги будуть зацифровані та представлені на сайті бібліотеки», — сказав заступник генерального директора з наукової роботи Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського Юрій Ковтанюк.

Як повідомлялося, нещодавно з України знову намагалися вивезти колекційні стародруки. У 2025 році росіяни нелегально вивезли три стародруки, найстаріший з яких датований кінцем XIX століття, з тимчасово окупованої території України.

Читайте також: Без електрики, але з читачами: як бібліотеки України працювали цієї зими

Фото: організатори події