* ESC - закрити вікно пошуку
газети
У Польщі оцифрували перші львівські газети XVIII-XIX століть
08.10.2024Національний інститут імені Оссолінських у Вроцлаві «Оссолінеум» виклав у відкритий доступ скани кількох річників перших львівських газет 1776–1805 років. Про це йдеться на сайті Нижньосілезької цифрової бібліотеки.
Газети, які оцифрували:
- «Gazette de Leopol» 1776 року;
- «Lwowskie Pismo Uwiadamiaiące» 1784 року;
- «Lwowskie Tygodniowe Wiadomości» 1786–1788 років;
- «Lemberger Wöchentliche Anzeigen» 1792–1798 років;
- «Dziennik Patryotycznych Politykow w Lwowie» 1794 року;
- «Lemberger Kaiserlich-Königliches Intelligenz-Blatt» 1799–1805 років.
Львівські стародруки почали оцифровувати 2007 року в межах програми «Оцифрування та консервація бібліотечної колекції Національного інституту імені Оссолінських у Вроцлаві». Газети доступні на сайті Нижньосілезької цифрової бібліотеки за ініціативи уповноваженої інституту з питань співпраці із закордоном Вікторії Маліцької.
Перша львівська періодика — це перші газети, що виходили в Україні. У підросійській Україні перший тижневик «Харьковскій Еженедельникъ» з’явився лиш у 1812 році й існував майже три місяці.
Франкомовна «Gazette de Leopol» вперше вийшла 15 січня 1776 року у друкарні Антона Піллєра. Вона інформувала про політичні новини в країнах Європи, події у Львові й з підросійської України.
Після його смерті у 1780 році діяльність друкарні продовжила дружина Йозефіна Піллєр, яка почала видавати «Pismo Uwiadamiajance Galicyi». Наступного року видання почало називатися «Lwowskie Pismo Uwiadamiajance». У 1786 році Йозефіна розпочала видання німецького тижневика «Lemberger Wochentliche Anzeigen», яке виходило до 1796 року, і польського видання «Lwowskie Tygodniowe Wiadomości», яке у 1788 році припинило своє існування. «Lemberger Kaiserlich-Königliches Intelligenz-Blatt» видавали у 1796–1811 роках, а в 1792–1798 роках — тижневик «Dziennik Patryotycznych Politykow w Lwowie».
Як повідомлялося, у Дубліні в бібліотеці Триніті-коледжу оцифрували Келлську книгу — ілюстровану рукописну книгу, якій понад 1200 років.
Як відомо, в Україні після початку нової фази російсько-української війни темпи оцифрування державних архівів значно зросли. У вільний доступ виклали архівні документи Олександра Довженка, Ганни Борисоглібської, Миколи Зерова, Василя Стуса.
Нагадаємо, у межах проєкту «Екземпляри ХХ. Літературно-мистецька періодика ХХ століття», реалізованого Читомо за підтримки Українського культурного фонду 2020 року, оцифрували й виклали у вільний доступ 8 літературно-мистецьких журналів.
Чільне зображення: Читомо
Фото: Нижньосілезька цифрова бібліотека
Джерело: «Збруч»
This publication is sponsored by the Chytomo’s Patreon community
«Читомо» — це професійне медіа про книжки і книговидання в Україні та світі. Ми залишаємось незалежними лише завдяки коштам наших донаторів. Допоможіть нам розвиватися і ставати ще кращими!
Підтримати проєкт
що більше читаєш – то ширші можливості