У вільний доступ виклали оцифровану літературно-мистецьку періодику

У межах проєкту «Екземпляри ХХ. Літературно-мистецька періодика ХХ століття», який Читомо реалізовує за підтримки Українського культурного фонду, було оцифровано і викладено у вільний доступ 8 літературно-мистецьких журналів. Оцифровані примірники розміщені у форматі pdf на сайті Бібліотеки українського мистецтва.

Літературно-мистецькі журнали, які тепер доступні онлайн:

• Образотворче мистецтво: 53 числа
• Авангард: 4 числа
• Арка: 9 чисел та Бібліографічний покажчик змісту
• Художники України: 28 чисел
• Світло й тінь: 8 номерів
• Терем: 10 номерів
• Світо-вид: 17 номерів
• ВАПЛІТЕ: зошит перший

Окрім того у межах проєкту виклали й систематичний покажчик змісту журналу Кіно.

«Навіщо сьогодні, коли ми задихаємося від контенту на будь-який смак, оцифровувати старі журнали? Хіба не простіше викинути їх на смітник? Ні. Як і будь-яка річ, журнали несуть на собі відбиток часу. І формою, і змістом – максимально повно – вони вміщують інформацію про минуле, про атмосферу, в якій зростали наші мами, бабусі, прадідусі. Тож букіністичні та антикварні видання допомагають зрозуміти нас самих. Будь-хто, в залежності від обставин, може відчути необхідність зазирнути у старий журнал. Дослідник, який шукає щось конкретне, або просто хтось захоче приготувати страву за давнім рецептом.

Переглядаючи старі видання, можна відслідковувати сам ритм часу. Сучасність, з її швидкістю, потребує, щоб це можна було зробити онлайн. Тому й необхідно сканувати журнали та оприлюднювати їх в інтернеті», – коментує координаторка проєкту з оцифрування і засновниця Бібліотеки українського мистецтва Катерина Лебедєва.

«Екземпляри ХХ. Літературно-мистецька періодика ХХ століття» – це проєкт, спрямований на вивчення знакових періодичних видань про літературу і мистецтво XX століття, які виходили на території України або створювались українцями діаспори.

На Читомо підготовлені 12 науково-популярних досліджень про знакові українські часописи, які були експериментальними, інноваційними у свій час, фіксували культурний ландшафт, спричиняли дискусії. Літературно-художні видання розглядаються як синергетичне явище на межі різних видів мистецтв, як приклади об’єднання митців, літераторів, художників для спільного творення культурного продукту.

У фокусі дослідження – кураторський підхід, згідно з яким обрали знакові, найяскравіші часописи що впливали на культурний процес свого часу й задавали стандарти й тренди. Серед принципів відбору: відображення синтезу мистецтв, експериментальність, якість контенту, значення для культурного середовища.

Авторами експертної ради «Екземплярів» стали: Тарас Гринівський, Вахтанг Кіпіані, Діана Клочко, Олег Коцарев, Ігор Котик, Катерина Лебедєва, Станіслав Мензелевський, Ірина Плехова, Ярина Цимбал.

Проєкт реалізується культурно-видавничим медіа «Читомо» за підтримки Українського культурного фонду. Партнерами проєкту стали інші платформи, які оцифровують українську періодику: Музей-архів преси, проєкт зі збереження інтелектуальної спадщини української еміграції та розсіяння «Diasporiana», електронна бібліотека «Культура України».

Нагадаємо, проєкт «Екземпляри» стартував у вересні 2020 року.