«Локальна історія» випустила спецномер про Полтавщину, який передадуть в бібліотеки регіону

Журнал «Локальна історія» випустив спеціальний номер, повністю присвячений Полтавщині. Номер створили у співпраці з культурною аґенцією «Терени» та підготували до друку за підтримки Фундації «Множина». Про це повідомили у соцмережах аґенції.

У випуску розповідають про козацьку історію регіону, Марусю Чурай, Марію Башкирцеву, український рух у Полтаві наприкінці 1980-х, решетилівську вишивку та гастрономічну спадщину краю.

300 примірників спецвипуску передадуть бібліотекам Полтави та Полтавської області як благодійну допомогу. Журнали вже прибули до розподільчого центру регіону — Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Івана Котляревського. Звідти їх мають розподілити до 64 бібліотек Полтави, Полтавської області та їхніх філій.

Один із матеріалів номера присвячений Полтавщині як козацькому краю. Професор Юрій Волошин розповідає, чому Полтавський полк не приймав чужих полковників, як міщани змагалися зі старшиною та як сьогодні працювати з мітом Полтавської битви.

Літературознавець Михайло Назаренко досліджує походження образу Марусі Чурай і питання про те, хто насправді створив відому легенду про полтавську піснетворку. Окремий матеріал присвятили родині Ґалаґанів у Сокиринцях — історію роду в номері розповідають через історію саду.

Шведський історик Петер Енґлунд пише про те, якою могла бути держава гетьмана Івана Мазепи, а також про те, чому втрата імперії, на його думку, пішла Швеції на користь. У номері також розповідають про мисткиню Марію Башкирцеву, яка здобула визнання у Франції, але залишилася значно менш відомою в Україні. Матеріал стосується, зокрема, цензурування її щоденника та зникнення частини полотен. Ще один текст присвячений художнику, архітектору й етнографу Опанасу Сластьону та школам Лохвицького земства.

Історик Ігор Гирич розповідає про нащадків козацької старшини — Шеметів, Кочубеїв, Ґалаґанів і Лизогубів — та їхню участь у формуванні модерного українського самостійництва. Окремий матеріал присвятили Миргороду і тому, як «миргородська калюжа», відома завдяки Миколі Гоголю, згодом перетворилася на один із найвідоміших бальнеологічних курортів України.

У спецвипуску також розповідають про решетилівську вишивку «білим по білому». Серед пов’язаних із нею історій — сорочки для королеви Єлизавети ІІ та Софі Лорен, а також килим у штаб-квартирі ООН. Окремо автори порушують тему п’ятирічного очікування на включення традиції до списку ЮНЕСКО.

Письменниця та журналістка Світлана Пиркало пише про Полтаву кінця 1980-х і про те, як у місті в цей час формувався український рух.

Засновниця аґенції «Терени» Тетяна Терен розповідає про роботу організації та її принцип «Рости від коренів», а також пояснює, чому саме Полтавщина стала першим регіоном, на якому зосередилася аґенція.

Окремий блок номера присвячений гастрономічній культурі Полтавщини поза галушками. У ньому йдеться про солоні опішнянські сливи, пирятинські бублики, качану кашу, котелевські панянки та кобеляцькі товченики.

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений Tereny Cultural Agency 🇺🇦 (@tereny.agency)

Спецвипуск уже можна придбати в онлайн-крамниці «Локальної історії».

Підготовці номера передувала спільна інформаційна кампанія культурної аґенції «Терени», платформи «Локальна історія» та Українського інституту національної пам’яті, яку реалізували за сприяння Полтавської міської ради до Дня Полтави.

У публічному просторі міста розмістили білборди й сітілайти з чотирма повідомленнями, що мали нагадати про події та явища, пов’язані з роллю Полтави й Полтавщини в українській культурі та державотворенні:

• «Полтава. Тут постав український модерн» про будинок Полтавського земства авторства Василя Кричевського як програмний твір новітнього українського архітектурного стилю;

• «Полтава. Тут об’єдналася українська еліта» про відкриття пам’ятника Іванові Котляревському в серпні 1903 року, на яке з’їхалися представники українського руху і яке організатори кампанії трактують як акцію непокори імперії;

• «Полтава. Тут завжди жила українська мова» про збереження української мови в місті навіть у часи її заборон;

• «Полтава. Тут вимріяли українську незалежність» про будинок на Воскресенському узвозі, де Микола Міхновський уперше проголосив ідею самостійної України.

Культурну аґенцію «Терени» заснували 2025 року для децентралізації культурних процесів в Україні та підтримки регіонів у пошуку й утвердженні власної ідентичності. Першим пріоритетним регіоном організації стала Полтавщина. Принцип роботи аґенції сформульований у гаслі «Рости від коренів». «Терени» працюють із сучасними культурними діячами регіонів і водночас досліджують внесок українців попередніх поколінь у культуру та державотворення. 

«Локальна історія» — мультимедійна онлайн-платформа про минуле та сучасне України.

Нагадаємо, у 2024 році в столиці презентували номер журналу «Локальна історія», присвячений Василеві Стусу. Того ж року заснували й однойменне видавництво.

Читайте також: Від путівників до фіксування локальної пам’яті: як в Україні видають краєзнавчі книжки

Зображення: Локальна історія