У пошуках книжки майбутнього: як працює конкурс про інновації у книговиданні

Нові часи — нові виклики. І вони постають не лише перед політиками чи науковцями, а і книговидавцями. У сучасному світі книжка також змінюється, щоби залишатись конкурентоспроможною та цікавою, використовуючи вражаючий арсенал новітніх технологій. Втім, український ринок в цьому поки відстає від світового: навіть такі звичні формати, як електронна та аудіокнига в Україні присутні настільки мало, що цілком можуть ще вважатися інноваційними. З мрією бодай трохи компенсувати це відставання та стимулювати інтерес до нових утілень книжок, у межах фестивалю Book Space у Дніпрі була створена спеціальна програма «Книжки майбутнього», що фокусувалася на інноваціях в літературі та книговиданні.

Алла Рибіцька, кураторка літературних програм та менеджерка по роботі із видавцями на книжковому фестивалі Book Space, ділиться з Читомо досвідом роботи з інноваційними виданнями, а також розповідає про підсумки онойменного конкурсу у межах програми.

Сьогодні мало просто розказати історію й надрукувати текст, адже читачі вже треновані новими медіями, інфраструктурними зручностями, прагнуть більше взаємодіяти із запропонованим продуктом. Саме тому вже зараз під презентації створюється віртуальна реальність, ілюстрації доповнює додана реальність, а за допомогою мобільних додатків можна поглибити й доповнити матеріал текстів. Трансмедійність (спосіб, за допомогою якого можна створювати розгалужений всесвіт довкола однієї історії через різні медіа, і кожне окреме медіа стає носієм додаткової інформації) повільно, але впевнено завойовує і книжкову галузь.

Поява високоякісного цифрового друку також відкриває нові можливості для дизайну та оформлення книжок. Гра з фактурами, кольорами, різьблення на обкладинках, вигадливі форми збирання аркушів, змішування технік друку та ручної роботи — те, що скрізь можна бачити на стендах міжнародних книжкових виставок.

Сучасні технології в кожній галузі покращують і розвивають продукт

В Україні поки що такі інновації не набувають широкого розповсюдження. Так відбувається і через ряд відомих нам постійних причин (бідність книжкового ринку, консерватизм, піратство etc), і, як нам видається, через брак певної оптики на книжку як товар, продукт, незамінну частину дозвілля. Книжка для багатьох українців залишається мало не сакральною, недоторканим об’єктом, який має нести щось світле і шляхетне у світ, а також обов’язково мати виховну мету.

Команді Book Space дуже кортіло виправити ситуацію. Тому ми заснували конкурс «Книжка майбутнього». Ми не хотіли робити чергову «протокольну» фестивальну відзнаку, а відразу вийти на ширші обрії. Конкурс має підсвітити тих видавців і ті видання, які дивляться вперед, шукають нових форм життя на заміну чи в доповнення традиційним форматам. Він покликаний стимулювати використання інноваційних підходів і технологій у сучасній українській літературі та книговиданні.

У 2019-му конкурс відбувався в трьох номінаціях: Експеримент у цифрі, Експеримент у папері, Папір і нові технології. Минулого року ми доповнили їх ще однією номінацією — Спеціальний вибір журі, яка передбачала грошову винагороду й була реалізована завдяки тому, що у 2020-му конкурс отримав фінансову підтримку Міжнародного фонду Відродження.

До змагання в номінації Експеримент у цифрі допускалися інноваційні книжкові проєкти в електронному форматі: інтерактивні електронні книги, вебпроєкти тощо. Номінація Експеримент у папері передбачала подачу паперових видань, які експериментують із традиційною формою книги (інноваційні експерименти з форматом, версткою, структуруванням тощо). У номінації Папір і нові технології ми очікували робіт, у яких паперова книжка доповнюється цифровими технологіями: книжки із доповненою реальністю, мобільними додатками, мульти- і трансмедійні проєкти тощо. Переможця у номінації Спеціальний вибір журі обрали з-поміж учасників усіх трьох номінацій як такого, що подає найбільші надії на подальшу ефективну роботу у сфері книжкових інновацій.

У 2020 році над конкурсом із нами працювало журі у складі Ірини Славінської (продюсерка Радіо Культура), Анастасії Євдокимової (керівниця відділу промоції читання УІК), Євгенія Стасіневича (літературний критик), Оксани Гаджій (артдиректорка порталу Читомо), Юрія Поворозника (співзасновник порталу Vertigo), Марії Бліндюк (літкритикиня, журналістка Telegraf.Design) та Радослави Кабачій (менеджерка культурних ініціатив Міжнародного фонду «Відродження»).

Читайте також: Book Space у Дніпрі: література просто неба під час сієсти

Вміти бачити інноваційність та працювати з нею

При опрацюванні поданих проєктів нам стали очевидними деякі труднощі з розумінням інноваційності у видавців, включно з її сприйняттям як гарного дизайну або наявності подарункового пакування. Для нас це було несподіванкою, особливо від видавництв із великим досвідом. Наприклад від «Видавництва Старого Лева», «Астролябії» та«Лютої Справи» на конкурс надійшли розкішні видання, які, на жаль, не могли пройти технічний відбір через відсутність інноваційних елементів. Водночас деякі книжки, які б дуже гідно позмагалися за перемогу, взагалі не були подані на конкурс: так, те саме Видавництво Старого Лева чомусь не представило свою яскраву кросмедійну новинку від Доржа Бату «Моцарт 2.0», де в кожному розділі вміщені QR-коди, які ведуть на доволі оригінальні додаткові матеріали: спеціально створені для видання анімаційні ролики у супроводі згаданих у тексті творів композитора, а також короткі відеосюжети, в яких сам автор, тимчасово повернувши до життя свою ідентичність журналіста, розповідає про той Нью-Йорк, який зустрічає і Моцарта, і читача в книжці. 

Цей досвід показав нам, що треба не лише проводити конкурс, але й знайти спосіб ділитися знаннями та говорити про інновації постійно. Під інноваціями ми розуміємо залучення цифрових технологій до паперових видань (книжки з доповненою реальністю, книжки з додатковим цифровим контентом, що відкривається за допомогою QR-кодів тощо), експерименти з традиційною формою паперової книги, літературний контент, що створюється з орієнтацією на цифрові платформи й додатки тощо.

На жаль, номінація Експеримент у цифрі у 2020 році взагалі не отримала номінантів. Заявки на цю номінацію або не відповідали технічним вимогам, або взагалі не мали навіть готового проєкту. І це також доволі сумна несподіванка для нашої команди, адже, здається, де, як не в цифровому просторі в наш час можна найповніше розгорнутися з літературними наративами та героями (Нагадаємо, що у 2019 році в цій номінації перше місце лишилось вакантним, а друге посів мультимедійний проєкт твору «Джакомо Джойс» Джеймса Джойса від видавництва «Цивілізація»)? 

Для команди фестивалю, яка проводила технічний відбір проєктів, уже в процесі постало ще одне важливе питання, не зовсім очевидне при оголошенні конкурсу: якщо ми хочемо стимулювати появу інноваційних українських видань, то чи не має бути умовою допущення до участі тих книжок/текстів/проєктів, які створені й видані у нас, а не є перекладними та походять з інших країн? Якщо українське видавництво показує вдалий експеримент на прикладі іноземних авторів — це заохотить до опанування нового українських видавців чи, навпаки, призведе лише до зростання купівлі прав на закордонні видання?

Також за підсумками двох проведених конкурсів продовжуємо відзначати консервативність українського книговидавництва, воно важко піддається змінам і неохоче залучає нові форми видання та промоцій (за винятком кількох гравців ринку). І навіть якщо авторці з цікавим, наприклад, трансмедійним проєктом вдалося знайти видавця, котрий погодиться на щось нове, швидше за все це буде зреалізовано не достатньо якісно, немов упівсили.

Деякі з поданих робіт не вписувались у жодну з номінацій (так, ми мали книгу, над якою в режимі онлайн працював колектив авторів). І це наштовхнуло нас на думку про необхідність ще однієї, яка була б присвячена експериментам із самою формою письма, а не з формою книжки.

Отже, маємо що думати й обговорювати наступного сезону не лише в професійних колах, а й із широкою аудиторією.

Читайте також: Книжкові інновації: опера, висока кухня та ліс у Карпатах

Конкурс «Книжка майбутнього — 2020»

Попри все, ми отримали 55 заявок до розгляду. На конкурс надійшли роботи дуже різного рівня, але водночас у довгих списках була доволі сильна група лідерів, вибрати з яких переможців було дуже й дуже непросто.

Зрештою на розгляд журі було подано 18 титулів у двох номінаціях, Експеримент у папері та Папір і нові технології.

Перше місце в номінації Експеримент у папері отримала книжка «Мистецтво жити під час хіміотерапії» (Vivat, 2020), артбук Альони Воробйової, який поєднує в собі одночасно кілька різних інформаційних пластів: багато фотографій, особистий щоденник авторки, переписку в месенджерах, дописи в соцмережах та спілкування з психотерапевткою. Дизайн видання переймає елементи оформлення та естетику електронних носіїв (у вигляді постів із соцмереж — якщо авторка звертається до публіки; як повідомлення з месенджерів — коли демонструються діалоги з близькими людьми) або оформлений у традиційний спосіб (коли оповідь ведеться у вигляді особистого щоденника). Таким чином, артбук є своєрідним колом руху інформації з паперового носія до електронного й навпаки.

Читайте також: «Мистецтво жити під час хіміотерапії»: як приймати себе такою, якою ти є

Друге місце посіло видання «Заґмайстер і Волш. Краса» (ArtHuss, 2020) — надзвичайно багате поліграфічно видання, з різними варіантами верстки, шрифтів та дизайнерських знахідок. Воно виглядає як друкарський виклик, який непросто здійснити в Україні. І хоч видання не оригінальне, але це нова висота для книговидавничої галузі.

Третє місце відійшло збірці поезій Мар’яни Савки «Оптика Бога» (ВСЛ, 2019), у художньому оформленні до якої творча майстерня Аґрафка використала знайомий прийом доповнення/оприявнення ілюстрацій за допомогою кольорових фільтрів.

Читайте також про переможців конкурсу «Найкращий книжковий дизайн-2020».

У номінації Папір і нові технології перше місце отримав Макс Кідрук із романом «Доки світло не згасне назавжди» (КСД, 2019). Ми очікувано передбачали перемогу цьому виданню, адже це вперше в доповнення до книжки сучасного українського автора створено мобільний додаток, який взаємодіє з книгою в кілька способів: при наведенні анімується зображення на обкладинці; зчитуються розкидані по тексту піктограми (котрі ведуть на додаткові оповідання, які поглиблюють сюжет); дає доступ до щоденника головної героїні й до чат-бота, який дозволяє в режимі реального часу поговорити з наскрізним персонажем.

Друге місце отримала Катерина Міхаліцина, Станіслав Дворницький, – «Реактори не вибухають: коротка історія Чорнобильської катастрофи» (Портал. Видавничо-освітній проєкт, 2020). Ця книжка, як і всі інші книжки видавництва, доповнюють листівки з QR-кодами. Переходячи за посиланням, читачі отримують додаткову інформацію про історичний контекст, коментарі психолога та питання до обговорення, які допоможуть дорослим обговорити книжки з дітьми.

Третє місце посіла неймовірна книжка Нікіти Кравцова «Історія анімації: як народжується мистецтво» (ArtHuss, 2020). Це нонфікшн видання. Ілюстрації до текстів виконані в доповненій реальності: текст супроводжується QR-кодами, при скануванні яких через мобільний додаток виникають об’ємні, деколи рухливі зображення.

Номінація Спеціальний вибір журі виявилась найзапеклішою для дискусій, і в ній зовсім неочікувано перемогло видання «Олександр Поль. Матеріали до біографії «(Герда, 2020). Команду саме цього видання журі вирішило заохотити фінансовою допомогою на наступний проєкт — за сміливість доповнити діджиталізацією академічне видання, попри звичну всім консервативність академічного середовища.

І в цьому місці хочемо процитувати Євгенія Стасіневича: «Те, що дитячі й артвидання, зроблені популярними видавництвами, можуть бути сучасними та інноваційними, великого подиву не викликає; це радше вкрай логічно й закономірно. Інша справа от із такими «матеріалами до біографії» українського археолога німецького походження з 19 століття, Олександра Поля./…/ Модернізувати консервативні середовища (тут це передовсім архівознавці та текстологи, а ще археологи й історики) — це таки «задача з зірочкою», справа підвищеної складності. Підтримати подібне — зробити правильно».

Це збірка з 95 різних документів, які стосуються життя й діяльності Олександра Поля. На внутрішній частині обкладинки наведено посилання на електронний варіант книги, логін для входу й індивідуальний пароль, прихований під скретч-шаром. Електронний варіант книги буде постійно оновлюватись і доповнюватись.

Отже, зовсім неочікувано історичне видавництво з Дніпра вибороло грошову премію від Міжнародного фонду Відродження на наступне видання із залученням сучасних технологій.

Що ми маємо в підсумку

Залучення інновацій у книговиданні має запит і перспективи. Це відкриває можливості перед видавцями не лише спокушати книжкою ширші аудиторії, а і створювати більше можливостей для взаємодії з/між читачами та авторами. Нові технології та медіа сприяють популяризації читання, допомагають поглиблювати та доповнювати основні тексти.

Застосування цифрових технологій дозволяє розгортати фантазійні світи, робити доступнішими нішеві проєкти та доповнювати навіть академічні видання.

Можна зауважити, що за «розвагами» може втратитись суть книжки, а у деяких виданнях такі розваги будуть не доречними. Однак ми вважаємо, що в сучасному світі книговидання не може обійтися без елементів, які стали вже стали для нас звичними й необхідними. Залишається лише навчитись застосовувати їх на свою користь.

Читайте також: Нова тактильність: книжковий дизайн на Франкфуртському ярмарку