У Тернополі провели воркшоп зі створення відеопоезії «МонОкль»

У Тернополі відбувся триденний воркшоп зі зйомки відеопоезії «МонОкль» (MOnocle). Про це Читомо повідомили організатори воркшопу, мистецький фестиваль «Ї».

Програма заходів включала короткий лекторій і два дні практики із професійними експертами та менторами у сфері культури і кіно для покращення навичок учасників. 

«В Україні раніше не існувало проєкту, який би давав своїм учасникам стільки всього ще й задарма. Професійна техніка камери плюс освітлення, проживання, харчування, робота із провідними культуртрегерами цієї країни   — кінорежисерами, акторами тощо, простір, де ти можеш творити, де ти почуваєшся вільним, і вірші, які згодом уже у вигляді роликів будуть презентовані за кордоном. Ідея такого проєкту дуже важлива, оскільки українці мусять бути почутими в європейському контексті не лише через кон’юнктури війни, а через те, що нам є що сказати», — розповів креативний продюсер воркшопу Юрій Вітяк.

Перший день воркшопу був теоретичним: учасники відвідали майстер-класи від менторів і експертів, мали змогу поспілкуватися з ними у неформальній атмосфері й отримати професійний фідбек. 

Наступні два дні були знімальними, команди працювали над роликами разом зі своїми експертами. Менторами «МонОкль» стали акторка Римма Зюбіна, кліпмейкер Володимир Шурубура, режисери Антоніо Лукіч і Катерина Горностай.  Експертами — авторка поетичного проєкту #дашачитає і телеведуча Даша Трегубова, а також блогер й автор ютуб-каналу «Загін кіноманів» Віталій Гордієнко.

Участь у воркшопі взяли 4 українські команди з Києва, Рівного, Львова і Тернополя.

Поетеса Катерина Кроха зі Львова, яка працювала під менторством Катерини Горностай, розповіла: «Я почала цікавитись відеопоезією десь два роки тому, тоді ж почала знімати абстрактні кадри і пробувала знайти свій формат відео. Довго придивлялася можливості і таким чином вийшла на “МонОкль”».

На авторську поезію Романа Кузика інша львівська команда разом із менторкою Риммою Зюбіною знімала відео.

«Відеопоезія залишається андеґраундом, нею займається мало людей, але це не є ситуація виключно українська. Тому важко сказати про те, як вона змінюється сьогодні. Думаю, подібно до того, як змінюється сама поезія. Війна — це те, що міняє нашу мову, в контексті відеопоезії такі зміни на рівні візуальних образів. Можливо, вона жорсткіша, відвертіша, бо війна — це не тільки снаряди, а й бруд і холод», — вважає Кузик. 

Під менторством кліпмейкера Володимира Шурубури працювала команда джокерів — експериментальна група, зібрана із незнайомих між собою учасників і учасниць.Серед них відомий український поет Дмитро Лазуткін. Команда втілювала візуалізацію його вірша «Марія іде за сіллю».

«Я люблю експерименти і вже багато років хотів, щоб на мої тексти з’явилися нові ролики. Цей воркшоп — це чудова можливість реалізувати таку ідею. Ця співпраця — про відчуття мого тексту іншими людьми. Поезія добре спрацьовує саме зараз, під час війни, тому що це квінтесенція емоцій, а відеопоезія тут лише допомагає залучити тих людей, які не мають звички купувати книжки або відвідувати поетичні сторінки в інтернеті», — зазначив Лазуткін.

Воркшоп «МонОкль» тривав з 25 по 27 листопада в креативному кластері «Na пошті». Першопочатково мав відбутися однойменний фестиваль відеопоезії, однак через повномасштабне російське вторгнення його скасували та змінили формат події.

Подія відбулася за підтримки Goethe-Institut, Стабілізаційного фонду культури та освіти 2022, Федерального міністерства закордонних справ Німеччини, British Council та Curated Place.

Нагадаємо, австрійська сцена поетичного слему збиралася створити можливості для українських поетів виїжджати до Австрії.

Читайте також: «Витіснене покоління», фіксація станів та візуальна мова: чим живе українська відеопоезія сьогодні

Фото: Мистецький фестиваль “Ї”