Україна у центрі світової уваги: як пройшов Лондонський книжковий ярмарок 2022

Україна взяла участь у Лондонському книжковому ярмарку (5-7 квітня) під гаслом «Війна росії в Україні — не вигадка, а час діяти». Національний стенд, зібраний зусиллями низки українських та міжнародних організацій, закликав учасників знайомитися з Україною, розуміти її й перекладати українські книжки. На першому за три роки «живому» Лондонському ярмарку були представлені найбільші гравці англомовного книжокового ринку, комерційні організації та національні стенди з усього світу — окрім росії. 

Відкрити для себе Україну — готово. Зрозуміти — у процесі

За три дні Лондонського книжкового ярмарку український стенд відвідало безліч видавців, журналістів, авторів, друкарів та інших учасників ярмарку, зокрема й посли Литви й Естонії. Представники видавничої галузі з більш як двадцяти країн висловлювали співчуття, бажання допомогти й реальні способи, у які підтримують українську галузь. Заклики починати й продовжувати стратегічну співпрацю й доносити до світу не тільки інформацію про війну, але й українську літературу не залишили відвідувачів стенду байдужими. Волонтерки давали коментарі й інтерв’ю британським, латвійським і французьким журналістам. Тим часом видавці й перекладачі сканували QR-код на каталог прав українських видавців і цікавилися представленими на стенді 167-ма книжками. Свої контакти волонтерам на стенді залишило понад 70 представників зацікавлених у співпраці організацій. 

Читайте також: «Війна росії з Україною – не вигадка, час діяти» — гасло України на Лондонському ярмарку

Відвідувачі стенду особливо цікавилися книжками про історію України, попередній етап війни, а також кулінарними й дитячими виданнями. Приходили висловити своє співчуття й інтерес не лише представники Польщі, Литви, Латвії, Естонії, Словаччини й Словенії, але також інших пострадалих від російської агресії країн: Сирії, Грузії, Вірменії. Шотландці, ірландці, валлійці, також знайомі з колоніалізмом і політиками мовного придушення, висловлювали повагу до українського книговиданння й бажання до співпраці. Один видавець просто на місці викреслив зі свого каталогу російські титули, низка інших зазначали, що припиняють співпрацю з росіянами — попри те, що це призведе до суттєвих фінансових втрат. Редактор видання «Booklaunch» показував свіжий номер своєї газети, присвячений українським книжкам в англійському перекладі.  

Стенд організували спільними зусиллями МКІП, Українського Інституту Книги, Українського Інституту, українського ПЕН-клубу, Книжкового Арсеналу й BookForum, за підтримки British Council. На місці до підготовки стенду долучилися також представниці діаспори, Ukrainian Institute London та PEN International. Роботу стенду забезпечило 16 волонтерів: українці й українки, які живуть поряд чи навчаються в британських вишах, а також небайдужі до України британці й британки, зокрема й перекладачка з української Дейзі Ґіббонс.

Фізичне втілення стенду, розташованого на другому поверсі-галереї великої зали виставкового приміщення Olympia, забезпечила на безоплатних умовах компанія-продюсер ярмарку Reed Exhibitions Ltd.. Книжки для стенда зібрали спільними зусиллями організаторок, Ukrainian Research Institute at Harvard University, німецького видавництва Ibidem, Посольства України у Великій Британії й діаспорянок. На двох екранах стенду транслювали 12 відео, що висвітлювали війну й становище, у якому опинилася українська літературно-видавнича спільнота, зокрема спеціальні відео записали Сергій Жадан, Антон Мартинов, Любов Якимчук. 

Координаторка роботи українського стенду Ольга Муха, яка працює у міжнародному ПЕН-клубі координаторкою конгресів, прокоментувала: «Наша основна мета — забезпечення довготермінової співпраці з міжнародними партнерами. Ми не хочемо реактивних, одноразових заходів. Ми хочемо програм перекладу й видавців, готових друкувати українські книжки, в тому числі — мовою оригіналу».

Знайшли місце на своїх стендах для України й Польща, Грузія, Литва, Німеччина. На стенді Польщі українські книжки, надруковані для тимчасово переміщених з України дітей, отримали окремий стелаж. 

Серед сотень подій на ярмарку було й три українські, за участі й сприяння ПЕН-клубу. П’ятого квітня у головній залі ярмарку відбулася дискусія «Роль видавничої справи й культури у глобальних конфліктах» за участі Стівена Лотінґи, CEO британської Асоціації Видавців; Кортіни Батлер, заступниці директора мистецького напрямку Британської Ради; Бодур Аль Касімі, президентки Міжнародної Асоціації Видавців; Джейн Манн, директорки з освітньої реформи Видавництва Кембридзького університету; й Олександра Афоніна, президента української Асоціації видавців і книгорозповсюджувачів. У відео, що демонструвалося в ході події, Олександр Афонін наголосив на тому, що найкращий спосіб підтримати українських видавців — налагодження систематичної бізнесової співпраці. 

У рамках серії «Діалоги про війну» у залі англійського ПЕН пройшло дві події про Україну. Шостого квітня Андрій Курков поговорив з журналісткою Джорджиною Ґодвін про досвід війни й свої власні спостереження. Президент українського ПЕН наголосив на необхідності розривати зв’язки з російськими партнерами: «Як на мене, росіяни забули значення слів “інтелектуальний”, “мистецький” і “вишуканий”».

У ході обговорення Курков також згадав про зміни путінського наративу стосовно України: «Спочатку він називав росіян і українців “братськими народами”, потім почав казати, що українці й росіяни — “один народ”, і врешті каже, що українського народу не існує — це росіяни, які просто прикидаються відмінними. А ми, українці, і є відмінними, нас за це карали. Українців, які були проти колективізації, сотнями тисяч депортували у сибір. Нас покарали штучним голодом, відбираючи їжу й відсилаючи її у район волги. Ми зовсім різні. Я особисто українець на 100% — може, 150%, бо говорю українською без акценту». 

Третя українська подія на ярмарку відбулася сьомого квітня: «Діалог про війну» провели Оля Гнатюк і журналіст Едвард Лукас. Віце-президентка українського ПЕН говорила зокрема і про історичне значення цієї війни: «Для росіян важливо усвідомити, що вони досі перебувають в імперському дискурсі, тобто досі в ХІХ столітті. Ми говоримо про російський імперський проєкт і деколонізаційний характер цієї війни для України. Вона має вивчатися та досліджуватися на тому ж рівні, що й колоніальна історія країн в інших частинах світу. Лише економічна та мілітарна катастрофа може призвести до декомунізації та деколонізації сучасної росії. Росія не покінчила з комунізмом, вона перевстановила сталінізм». 

На периферії України: що відбувалося на ярмарку

Лондонський книжковий ярмарок відбувся вперше за три роки у майже «доковідному» форматі — 2020 року подію скасували повністю, 2021 вона пройшла в онлайн-форматі. Єдиним заходом з регуляції поширення Covid-19 стала перевірка сертифікатів вакцинації або LFT-тестів на вході, маски не були обов’язковими. Проте Едвард Навотка з Publishers Weekly повідомляє, що відвідувачів було значно менше, ніж у минулі роки. 

«Велика п’ятріка» англомовних видавців (Penguin/Random House, Hachette Book Group, Harper Collins, Simon&Schuster, Macmillan) була представлена великими стендами у головному залі виставкового майданчика, обладнаними зонами для переговорів, де завжди було людно. Інші помітні видавці (наприклад, Granta, Verso, Usborne) також мали власні стенди — проте серед них переважали британські, усього учасники зі Сполученого Королівства зайняли 983 стенди на ярмарку. Американців було помітно менше: їх представляли невеликі групи, або ж міжнародні партнери. До прикладу, видавці коміксів на кшталт Image та BOOM! Studios були присутні на стенді британців Diamond comics, а інтереси Marvel представляв агент італійського Panini на стенді дистрибуторської компанії Turnaround.

Серед національних найпомітнішими були стенди Франції, Туреччини, Об’єднаних Арабських Еміратів — останній займав левову частку малої зали Олімпії у рамках програми Market Focus, цього року присвяченої місту Шарджі. Створювати бізнесові зв’язки приїхали також друкарні з різних неангломовних країн, зокрема — Туреччини, Кореї, Польщі. Свої послуги видавцям пропонували й локальні дистрибутори, а встановити контакт з авторами прагнули фірми, які надають послуги друку на вимогу, редагування, маркетингу. Центром програми Spotlight, скерованої на привернення уваги до національних літератур, стала Каталонія — програмі було присвячено два стенди.

Уперше на Лондонському книжковому ярмарку окрему частину виставкового простору зайняв The Groucho — британський приватний клуб для митців, письменників і учасників видавничої індустрії. У поп-апі Ґраучо проходили зустрічі, але доступ туди був дозволений тільки членам клубу. Поруч знаходився «Центр літературного перекладу» — сцена, де точилися дискусії про роль і проблеми літературних перекладачів. Окремі зони також були присвячені поетам — «Поетичний куточок» — і агентам, які займаються купівлею-продажем прав на видання. «Центр міжнародних прав» займав велику частину площі головної зали, заставлену рядами столів для переговорів. Саме тут укладалася левова частка угод, про найяскравіші (чи найдорожчі) з яких згодом повідомляють у книжкових медіа — на жаль, жодної української книжки серед них немає. Проте є книжка Юрія Фєльштінского й Міхаіла Станцева «The Third World War?» і «The Russia Conundrum: How The West Fell for Putin’s Power Gambit» Міхаіла Ходорковского, на які придбали права британські видавництва. 

Окрім роботи видавничої галузі в часи пандемії Covid-19 і вже традиційно гарячої теми цифрової трансформації, спеціальні події у програмі ярмарку були присвячені авторському самвидаву, впливу контент-платформи TikTok на продажі, і регулюванню інтернет-платформ відповідно до законів про авторське право. Тема екологічної сталості видавничого бізнесу також не раз підіймалася і на подіях, і на стендах. Іще однією помітною темою стала репрезентація різних груп населення у дитячих книжках — її обговорили в рамках традиційного ярмаркового «Ілюстраторського пообіддя». 

У ярмарку взяла участь і компанія Nielsen BookData, що займається аналітикою й метаданими на книжковому ринку Британії. На подіях предастаники Nielsen BookData розповіли про результати своїх досліджень протягом пандемії. Серед ключових висновків: у тренді серед читачів — художня література, зокрема так званий «затишний детектив», а також манґа й мемуари знаменитостей; протягом пандемічних років зросли продажі друкованих видань.  

На завершення ярмарку оголосили короткий список Міжнародної Премії Букера, цьогоріч повністю жіночого: Ольга Токарчук, Клаудія Пінейро, Міеко Кавакамі, Джон Фоссе, Бора Чанґ і Джітанджалі Шрі. 

Директор Лондонського книжкового ярмарку Енді Вентріс підсумував подію так: «Після дворічної перерви очевидно, наскільки сильно ми скучили за живими зустрічами, і таке потужне повернення ЛКЯ надзвичайно надихає». 

Читайте також: Яскравий лондонський дебют: перемоги Арсеналу та увага до українського стенду

Фото: Марина Дубина, Лондонський книжковий ярмарок, УІК, ПЕН Україна