Українські нішеві медіа ризикують зникнути через нестачу фінансування — дослідження

Нішеві та тематичні медіа стали одними з найвразливіших в Україні — вони мають мало можливостей заробляти самостійно, а донори дедалі рідше надають їм фінансову підтримку. Про це йдеться у дослідженні Львівського медіафоруму щодо становища українських медіа станом на 2025 — початок 2026 року. 

Автори дослідження називають нішеві та тематичні медіа «зоною особливого ризику». Через обмежені можливості заробляти вони значною мірою залежать від грантової підтримки, однак нині донори зосереджують фінансування переважно на розслідувальних і прифронтових медіа, а також проєктах із протидії дезінформації.

Дослідники попереджають, що в минулому під час криз це вже призводило до фактичного зникнення окремих сегментів медіаринку, зокрема ділової преси та розмовного радіо.

Окрім цього, серед опитаних медіа (на це питання відповіли 58 редакцій зі 116) 41% відчув високий або критичний вплив припинення фінансування від USAID на свою роботу.

Водночас загальний Індекс життєздатності медіа (як великих, малих, так і нішевих) становить 2,7 бала. Згідно з класифікацією, визначеною методологією, це означає слабку життєздатність. Результати показують, що українські медіа перебувають у стані постійної боротьби за виживання.

Також за підрахунками Інституту масової інформації, за час повномасштабної війни припинили роботу 337 медіа. Утім за цей період виникло чимало нових проєктів, які частково компенсували ці кількісні втрати.

Додатково для нішевих медіа проблемою є дефіцит фахових журналістів: знайти авторів із вузькопрофільною експертизою складно навіть за наявності фінансування.

Щодо кадровох політики за результатами опитування різних типів медіа — 82,8% медіа працюють майже на межі своїх можливостей. А у 35% редакцій взагалі немає кадрового резерву — якщо хтось звільниться чи захворіє, замінити його ніким. Водночас редакції активно шукають працівників, але не можуть їх знайти: 71,6% медіа за останній рік шукали нових співробітників й 32,7% зіткнулися з тим, що знайти потрібних людей не вдалося.

Львівський медіафорум провів це комплексне дослідження у партнерстві з ЮНЕСКО та у співпраці з компанією YouControl та Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення. Ознайомитися з ним повністю можна за посиланням. 

Нагадаємо, що Читомо після призупинення грантових програм США та скорочення грантових програм від ЄС запустуло Дорадчу раду — консультативний орган, до якого входять підприємці та благодійники, які підтримують нас фінансово. Щоби стати членом Дорадчої ради, представники бізнесу можуть написати на пошту Читомо chytomo@gmail.com. У темі листа потрібно вказати «Долучитися до Дорадчої ради».