В Індії зняли «Лісову пісню» мовою гінді, а в Німеччині – відео про берлінський період Лесі Українки

Українські активісти й діаспора різних країн відзначають 150-річний ювілей з дня народження поетеси Лесі Українки.

Так активісти української громади Індії зняли короткий відеофільм за мотивами твору Лесі Українки «Лісова пісня» мовою гінді, повідомлях Посольства України в Республіці Індія.

Презентація відбувалася разом з низкою інших заходів у межах відзначення 150-ї річниці з Дня народження Лесі Українки в Посольстві за участі представників української громади Індії, працівників української дипустанови та членів їхніх сімей.

Українці Індії запропонували аудиторії невеликий уривок казки-феєрії, у якому показана перша зустріч і знайомство Мавки з Лукашем. Головні ролі у фільмі виконали Аріана Бандопадяя – Мавка, Аян Акрам – Лукаш, Афія Мазумдер та Арман Хусейн – Потерчата, Максим Мазумдер – Лісовик. Ідея відео належить Марині Акрам і Наталії Поліхи.

Зауважимо, що переклад «Лісової пісні» на мову хінді 2016 року здійснив викладач Інституту філології, директор центру мови гінді й індійської літератури Юрій Ботвінкін. Редактор перекладу – Анаміка Брагті. Мовою гінді Мавку звати Ванпарі (Лісова фея), Лісовика – Ванрадж (Лісовий король), Русалку – Джалпарі (Річкова фея).

Носіїв мови гінді понад 400 мільйонів, вона посідає четверте місце у світі.

Ще 1992 року Мрідула Гош – історик міжнародник, політологиня, журналістка – переклала «Лісову пісню» мовою бенгалі. Вона запевняє, що драма показує існування на грані реального і має відповідності у індійському (бенгальському) фольклору.

Так, Мавка в бенгальському епосі з’являється як Мая – ілюзія або тимчасове сприйняття духа, Русалки – порі або Джолопорі – ефірні створіння, Потерчата – Гарано-дхон: діти, що бувають втрачені, є загубленим скарбом.

Тим часом в ОАЕ підбіли підсумки конкурсу на найкраще читання творів Лесі Українки, театралізований виступ та найкраще відео.

Дружина посла України в Німеччині Андрія Мельника Світлана зняла фільм про берлінський період життя письменниці. Відео опубліковано 25 лютого на YouTube-каналі “Про дипломатію. Без рожевих окулярів”. Мельник знайомить зі знаковими місцями німецької столиці, які були пов’язані з перебуванням Лесі Українки в місті. 1899 року в Берліні професор Ернст фон Бергманн прооперував хвору на туберкульоз кісток 27-річну письменницю, після цього Леся Українка провела в Німеччині ще майже пів року.

У діаспорі своєю чергою цю дату відзначають педагогічними, освітніми, творчими конкурсами, проєктами тощо, які підготували, зокрема, Спілка українських освітян діаспори, українці в Норвегії, Угорщині, Канаді, США та інших країнах, українські дипломатичні та консульські установи за кордоном тощо.

Як повідомлялось, до 150-ї річниці з дня народження Лесі Українки у Лівані видали книжку прозових творів письменниці у перекладі арабською мовою.

Читайте також: Святкуємо 150 років Лесі Українки: лекції, конкурси, вистави