У столиці хочуть перепоховати видатних українців, чиї могили зараз за кордоном

Офіс президента розпочав роботу над створенням Пантеону видатних українців, де перепоховають тих, чиї могили розташовані за кордоном. Про це йшлося на нараді керівника офісу Кирила Буданова.

Заступниця міністра закордонних справ Мар’яна Беца повідомила, що дипломатичні представництва вже ідентифікували поховання 98 українців у 21 країні — політичних, військових, культурних та громадських діячів УНР, ЗУНР, ОУН-УПА, уряду в екзилі та учасників національно-визвольних змагань.

«Десятки й сотні борців за Україну, видатних постатей різних епох, різних професій. Наше завдання — повернути їх додому. Багато хто з них заповідав бути перепохованим у вільній та незалежній Україні», — написав у себе на фейсбук-сторінці Буданов.

Буданов наголосив, що справа непроста: поховання розкидані по всьому світу — «як у дружніх, так і в недружніх країнах». 

Кожен крок — від юридичних процедур до перенесення праху — здійснюватиметься за згоди нащадків та з дотриманням законодавства. Планують скласти перелік видатних людей, розробити механізм повернення та визначити конкретне місце для Пантеону в Києві. Значну роль у цьому має відіграти Національне військове меморіальне кладовище, зазначив керівник офісу.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, який також брав участь у нараді, наголосив на необхідності проаналізувати українське та іноземне законодавство щодо перепоховання. 

Історик Юрій Юзич закликав передусім звернути увагу на поховання, яким загрожує знищення через місцеве законодавство, та наголосив, що головним виконавцем цієї роботи має бути Інститут національної пам’яті, а не МЗС чи громадські активісти. «Перше, що потрібно зробити, — це ідентифікувати по максимуму могили там, де їх можуть ліквідувати, тобто у європейських країнах», — сказав він.

Буданов також подякував діаспорі та дослідникам, які десятиліттями вивчали, утримували та зберігали поховання за кордоном: «Завдяки вашій самовідданій праці ми зараз маємо можливість реалізувати такий проєкт».

За підсумками наради Буданов доручив представникам уряду обговорити пропозиції з громадськістю та науковцями і доповісти про результати. Узгоджений проєкт представлять президенту.

Нагадаємо, у серпні 2024 року в Авґсбурзі за нез’ясованих обставин зруйнували могилу поета-неокласика Юрія Клена — попри те, що його родина сплатила за утримання наперед. Надгробок був виготовлений за проєктом Якова Гніздовського. Його відновили майже через рік.

Читайте також: Як німець Юрій Клен став класиком української літератури

Чільне фото та зображення: фейсбук Кирила Буданова