У Верховній Раді пропонують оновити український правопис і державний шрифт

На засіданні Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики представили законопроєкт №14334, який пропонує переглянути правила українського правопису, упорядкувати правничу мову без русизмів і канцелярського нашарування та запровадити національний шрифт для державних документів. Про це повідомили на сайті парламенту.

Ідею представив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, один з авторів законопроєкту. Він пояснив, що мова українських законів досі часто залишається неприродною: тексти написані українськими словами, але мисляться за російськими шаблонами у побудові фраз, логіці й синтаксисі. На його думку, це прямий наслідок тривалого радянського періоду, який фактично зупинив розвиток української правничої та наукової мови.

.

«Ми маємо 73 роки перебування під радянською окупацією, які обірвали природний розвиток української мови — зокрема в праві й науці», — наголосив Стефанчук під час обговорення.

.

За планом, оновлений правопис мають підготувати й узгодити до 1 березня 2026 року після консультацій з урядом і науковою спільнотою. Паралельно пропонують створити правничий глосарій — єдину базу термінів для законів і підзаконних актів. Над ним працюватимуть мовознавці та юристи. Завдання — прибрати зайві канцелярські конструкції й мовні кальки з російської, які роками накопичувалися в законодавстві.

.

Окрема частина законопроєкту стосується зовнішнього вигляду державних текстів. Пропонують створити власний національний шрифт для офіційних документів, законів і державних нагород. Руслан Стефанчук підкреслив, що використання шрифтів російського походження, зокрема Peterburg або Izhitsa, є неприйнятним у державних актах і символіці.

.

Питання дерусифікації шрифтів у публічному просторі Стефанчук піднімав і раніше. Зокрема, під час сесії запитань до кандидатки на посаду віцепрем’єр-міністерки з гуманітарних питань і міністерки культури Тетяни Бережної він звернув увагу на парадоксальну ситуацію: за наявності потужної української шрифтової традиції держава досі користується російськими гарнітурами.

.

«Коли в нас є шрифти Нарбута, Рутенії, а ми продовжуємо послуговуватися “іжицями” і “петербургами”, це виглядає ганебно. Нам потрібен власний “український таймс роман”», — сказав тоді Стефанчук. У тій самій розмові він також згадав ідею повернення історичної назви розмінної монети — шаг.

.

Тетяна Бережна у відповідь повідомила, що вже створено робочу групу з питань шрифтів і що міністерство найближчим часом покаже перші напрацювання. Вона також публічно підтримала ідею повернення історичної назви монети.

.

Крім мовних і візуальних змін, законопроєкт окреслює ширший напрям роботи з українською мовою у школах, медіа, державних установах і повсякденному житті. Серед запропонованого:

• підтримка якісного українського аудіовізуального продукту, досліджень і видання словників;
• забезпечення українськомовного обслуговування громадян та ефективніші механізми контролю за дотриманням мовного законодавства.

.

Нагадаємо, нинішню редакцію українського правопису Кабінет Міністрів затвердив 22 травня 2019 року, і вона набула чинності 3 червня того ж року. Документ підготувала спеціальна Українська національна комісія з питань правопису за участі мовознавців НАН України та провідних університетів.

.

У січні 2021 року Окружний адміністративний суд Києва визнав урядову постанову про новий правопис незаконною. Однак у травні того ж року Шостий апеляційний адміністративний суд скасував це рішення. Відтоді правопис 2019 року залишається чинним.

Читайте також: У двох інститутах НАН України — різні погляди на чинний правопис

Чільне зображення: Yevgen Sadko/Medium