В Одесі планують створити меморіальний простір Леся Курбаса

До 2027 року в Одесі планують створити інтерактивний меморіальний простір, присвячений режисеру, актору й реформатору театру Лесю Курбасу. Його пропонують облаштувати біля Одеської кіностудії на Французькому бульварі, 33, де працював митець. Про це в етері «Українського радіо. Одеса» розповіли ініціаторка проєкту, депутатка Одеської міської ради Ольга Квасницька, та письменник Валерій Пузік.

Ідея виникла в межах деколонізації міського простору. Раніше біля кіностудії демонтували й перенесли пам’ятник російському актору та співакові Владіміру Висоцькому. Тепер це місце пропонують присвятити українському режисерові.

«Простір щодня розмовляє з нами та нашими дітьми. Коли ми йдемо з дитиною до школи, то бачимо той колишній пам’ятник і розуміємо, як саме цей простір виховував покоління. Наповнення Одеси іменами українських лідерів, письменників і режисерів є надзвичайно актуальним. Повернення пам’яті про людей, чиї імена намагалися повністю стерти, — це утвердження нашої публічної ідентичності», — зазначила Квасницька.

Замість традиційного монумента ініціатори планують створити камерну скульптуру із сучасних матеріалів. Вона має передавати рух, ілюзію польоту й багатошаровість кадрів — прийоми, які Курбас використовував у кінематографі. Простір також хочуть доповнити світловими, звуковими, цифровими та інтерактивними елементами.

Реалізувати проєкт планують без бюджетного фінансування, коштом внесків меценатів, бізнесу й містян. Ініціативу підтримали Одеська кіностудія, Одеська обласна військова адміністрація та міський департамент культури, туризму й охорони культурної спадщини.

Нині організатори формують команду архітекторів і скульпторів із Києва, Харкова, Львова та Одеси. Після розроблення ескізний проєкт мають представити історико-топонімічній комісії.

Письменник Валерій Пузік, який досліджував творчість режисера в серії «Сни про Одеську кіностудію», зазначив, що історію кіностудії часто пов’язують насамперед з Олександром Довженком і Юрієм Яновським, залишаючи поза увагою інших українських митців.

«Радянська система десятиліттями замовчувала ім’я Курбаса — на нього було накладено жорстке вето. Як наслідок, оптика останніх тридцяти років незалежності в Одесі часто залишалася проросійською, транслюючи міф про умовну “меншовартість” української культури. Але та, тогочасна українська культура, за рівнем модернізму та європейськості була колосальною», — наголосив він.

В Одесі Курбас працював на Одеській кінофабриці. За словами Пузіка, його підходи вплинули на український кінематограф 1920-х років, зокрема на перші роботи Олександра Довженка, а також на стрічки Георгія Тасіна «Злива» та «Джим і Хіггінс».

Режисер також тричі приїздив до Одеси з акторами театру «Березіль». Пізніше його учні стали основою Одеського академічного українського музично-драматичного театру імені Василя Василька.

«Нам потрібен цей меморіальний простір. Нам потрібні вулиці Леся Курбаса в Одесі. Досі спогади акторів і режисерів, які працювали з ним та померли в Одесі, видають мізерними тиражами — до ста примірників — “для бібліотек”. Цю історію міста й регіону необхідно виносити на передній план, повертати її людям, адже більшість одеситів просто не знає, яким потужним центром українського культурного ренесансу була Одеса сто років тому», — сказав Пузік.

Лесь Курбас — режисер, актор, теоретик театру й представник Розстріляного відродження. Він заснував у Києві «Молодий театр», а згодом — театр «Березіль», працював із драматургом Миколою Кулішем над постановками «Народний Малахій», «Мина Мазайло» та «Маклена Граса».

У 1933 році радянська влада усунула Курбаса від керівництва театром і заарештувала. 3 листопада 1937 року його розстріляли в урочищі Сандармох разом з іншими представниками української інтелігенції.

Нагадаємо, у 2020 році СБУ виклала у вільний доступ документи про розстріли Курбаса й Зерова.

Читайте також: Артвидання на Книжковому Арсеналі: Кричевський, Лятошинський і сотні митців 

Фото: Суспільне Одеса