В Україні обирають дату для Дня кримськотатарської мови та літератури

Меджліс кримськотатарського народу ініціює встановлення в Україні Дня кримськотатарської мови і літератури. Про це повідомили на сайті Меджлісу.

«Дуже важливо виробити єдину узгоджену позицію та почути думки кримськотатарських та українських науковців, мовознавців, лінгвістів, істориків, журналістів, делегатів Курултаю кримськотатарського народу, лідерів громадської думки: як тих,  хто проживає на тимчасово окупованому рф Кримському півострові, так і тих, хто живе на материковій частині України. Ми очікуємо також пропозиції від представників кримськотатарської діаспори, міжнародних тюркських наукових центрів», — зазначають у Меджлісі.

Меджліс пропонує кілька дат для Дня кримськотатарської мови та літератури:

• 16 березня — на одному з найбільш ранніх збережених ярликів засновника Кримського ханства, першого  кримського  хана Хаджи Герая написано «26-сафар Тавукъ йылы — 857». При переведенні напису на роки від Різдва Христового виходить 16 березня 1453 року. Ярлик Хаджи Герая російською мовою вперше видано в зібранні творів сходознавця-тюрколога, спеціаліста з турецької мови, літератури, фольклору та історії Туреччини, доктора філологічних наук, професора Володимира Гордлевського у 1953 році;

• 20 березня — 20 березня 1851 року народився Ісмаїл Гаспринський — великий кримськотатарський та тюркський просвітник, мислитель, письменник, педагог, культурний та громадсько-політичний діяч. Засновник і видавець першої в історії газети кримськотатарською мовою «Терджиман»;

• 15 травня — 15 травня 1893 року народився Бекір Чобан-заде — видатний кримськотатарський вчений-тюрколог, доктор філологічних наук, професор, поет та письменник. Зробив великий внесок у вивчення мови й літератури не лише свого народу, а й у розвиток мовознавства і літературознавства багатьох тюркських народів;

• 11 липня — «11 липня 1303 рік» — ця дата написана на першій сторінці «Кодекса Куманікуса», що є найбільш ранньою датованою пам’яткою кримських татар. Це є рукописне зібрання середньовічних робіт і текстів, присвячених куманській мові, на основі якої сформувалася кримськотатарська. «Кодекс Куманікус» зафіксував розмовну мову та зберіг тогочасний фольклор тюркських народів, зокрема кримських татар, що проживали на території тогочасного Криму.

• 10 вересня — 10 вересня 1927 року розпочала свою роботу І Всекримська науково-практична конференція, на якій розглядалися шляхи розвитку кримськотатарської літературної мови та взято курс перекладу писемності на латинську абетку, з удосконаленням орфограми мови. Додатково були намічені заходи щодо підготовки кваліфікованих педагогічних кадрів, видання книг та літератури. Мовні реформи, що були прийняті на даній та наступних мовних конференціях, можна по праву вважати початком новітнього етапу розвитку кримськотатарської мови;

• 22 вересня — 22 вересня 2021 року Уряд України затвердив алфавіт  кримськотатарської мови на основі латинської графіки;

• 31 жовтня — 31 жовтня 1520 роком датований історичний документ, написаний кримськотатарською мовою, а саме ярлик кримського хана Мехмед Герая. Ярлики Кримського Ханства вважаються письмовою спадщиною Криму. На їх основі можливе здійснення реконструкції історії й     мови кримськотатарського народу. У документах міститься інформація історичного характеру: події епохи, персоналії та дати.

Пропозиції щодо запропонованих дат (або альтернативних дат з обґрунтуваннями) можна надсилати за електронною адресою Меджлісу кримськотатарського народу [email protected] та в коментарях до допису за посиланням до 14 жовтня.

День кримськотатарської мови й літератури планують запровадити в межах Стратегії розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки у взаємодії з державними органами України.

Як відомо, ініціативу із запровадження Дня кримськотатарської мови та літератури висунуло Мінреінтеграції на початку лютого 2022 року.

Нагадаємо, з 2025 року кримськотатарська мова офіційно перейде на латинський алфавіт.

Чільне зображення: Iva Zimova/Panos