* ESC - закрити вікно пошуку
The Ukrainians
В Україні визначили 100 знакових романів і повістей
17.09.2021Український ПЕН та видання The Ukrainians уклали список ста знакових романів і повістей українською мовою.
Список складається із творів українською мовою, написаних у XIХ–ХХІ століттях. У ньому − романи та повісті, в яких розвиваються кілька сюжетних ліній і широко охоплені суспільні процеси та явища. Кожен окремий автор представлений не більше ніж двома творами, − таких у списку 23. Експерти й експертки обирали сотню з-поміж 436 творів.
«Ми пропонуємо не канон і незаперечну істину, а радше зразок, методологію, вихідні точки для незабутніх літературних маршрутів. Завдяки карантину ми всі переконалися, як багато незнаних прекрасних куточків можна знайти в Україні. Хотілося б, щоб із не меншим захопленням українці відкривали для себе й свою літературу», − наголошують укладачі списку.
Список оприлюднили на сайті The Ukrainians:
- Емма Андієвська «Роман про людське призначення» (1982);
- Вікторія Амеліна «Дім для Дома» (2017);
- Емма Андієвська «Герострати» (1971);
- Роман Андріяшик «Люди зі страху» (1966);
- Софія Андрухович «Фелікс Австрія» (2014);
- Юрій Андрухович «Московіада» (1993);
- Борис Антоненко-Давидович «Смерть» (1927);
- Іван Багряний «Сад Гетсиманський» (1950);
- Юрій Андрухович «Рекреації» (1992);
- Іван Багряний «Тигролови» (1944);
- Володимир Винниченко «Сонячна машина» (1928);
- Василь Барка «Жовтий князь» (1963);
- Володимир Винниченко «Записки кирпатого Мефістофеля» (1917);
- Юрій Винничук «Танґо смерті» (2012);
- Юрій Винничук «Мальва Ланда» (2000);
- Ірина Вільде «Сестри Річинські»(1958);
- Ірина Вільде «Метелики на шпильках» (1936);
- Олесь Гончар «Собор» (1968);
- Тамар Горіха Зерня «Доця» (2019);
- Юрій Горліс-Горський «Холодний Яр» (1934);
- Докія Гуменна «Діти Чумацького Шляху» (1948);
- Євген Гуцало «Позичений чоловік» (1981);
- Любко Дереш «Культ» (2001);
- Володимир Діброва «Бурдик» (1997);
- Анатолій Дністровий «Пацики» (2005);
- Олександр Довженко «Зачарована Десна» (1956);
- Олександр Довженко «Україна в огні» (1943);
- Віктор Домонтович «Доктор Серафікус» (1947);
- Володимир Дрозд «Листя землі» (1992);
- Віктор Домонтович «Дівчина з ведмедиком» (1928);
- Сергій Жадан «Інтернат» (2017);
- Сергій Жадан «Ворошиловград» (2010);
- Оксана Забужко «Музей покинутих секретів» (2009);
- Оксана Забужко «Польові дослідження з українського сексу» (1996);
- Павло Загребельний «Диво» (1968);
- Павло Загребельний «Роксолана» (1980);
- Василь Земляк «Лебедина зграя» (1971);
- Роман Іваничук «Мальви» (1968);
- Роман Іваничук «Манускрипт з вулиці Руської» (1979);
- Юрій Іздрик «Воццек» (1997);
- Юрій Іздрик «Подвійний Леон» (2000);
- Олександр Ірванець «Рівне/Ровно» (2001);
- Майк Йогансен «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію» (1930);
- Ольга Кобилянська «Земля» (1902);
- Ольга Кобилянська «Царівна» (1896);
- Євгенія Кононенко «Імітація» (2001);
- Василь Кожелянко «Дефіляда в Москві» (1997);
- Наталена Королева «Предок» (1937);
- Юрій Косач «Володарка Понтиди» (1987);
- Юрій Косач «Еней та життя інших» (1946);
- Ігор Костецький «Повість про останній сірник» (2005);
- Михайло Коцюбинський «Тіні забутих предків» (1911);
- Агатангел Кримський «Андрій Лаговський» (1919);
- Михайло Коцюбинський «Fata morgana» (1910);
- Пантелеймон Куліш «Чорна рада» (1857);
- Володимир Лис «Століття Якова» (2010);
- Аркадій Любченко «Вертеп» (1943);
- Тетяна Малярчук «Забуття» (2016);
- Марія Матіос «Солодка Даруся» (2004);
- Лесь Мартович «Забобон» (1917);
- Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні? » (1880);
- Панас Мирний «Повія» (1883);
- Кость Москалець «Вечірній мед» (2013);
- Всеволод Нестайко «Тореадори з Васюківки» (1972);
- Всеволод Нестайко «В Країні Сонячних Зайчиків» (1959);
- Іван Нечуй-Левицький «Хмари» (1874);
- Іван Нечуй-Левицький «Старосвітські батюшки та матушки» (1884);
- Тодось Осьмачка «Ротонда душогубців» (1956);
- Тодось Осьмачка «Старший боярин» (1946);
- Галина Пагутяк «Слуга з Добромиля» (2006);
- Євген Пашковський «Щоденний жезл» (1999);
- Леонід Первомайський «Дикий мед» (1963);
- Валер’ян Підмогильний «Місто» (1928);
- Валер’ян Підмогильний «Невеличка драма» (1930);
- Євген Плужник «Недуга» (1928);
- Тарас Прохасько «НепрОсті» (2002);
- Улас Самчук «Волинь» (1932);
- Улас Самчук «Марія» (1934);
- Анатоль Свидницький «Люборацькі» (1886);
- Михайло Слабошпицький «Марія Башкирцева» (1986);
- Марко-Роберт Стех «Голос» (2005);
- Микола Трублаїні «Шхуна «Колумб» (1940);
- Осип Турянський «Поза межами болю» (1917);
- Зінаїда Тулуб «Людолови» (1934);
- Григорій Тютюнник «Вир» (1960);
- Олесь Ульяненко «Сталінка» (1994);
- Іван Франко «Перехресні стежки» (1900);
- Іван Франко «Захар Беркут» (1883);
- Микола Хвильовий «Вальдшнепи» (1927);
- Микола Хвильовий «Повість про санаторійну зону» (1924);
- Гнат Хоткевич «Камінна душа» (1911);
- Андрій Чайковськи «Сагайдачний» (1918);
- Валерій Шевчук «Три листки за вікном» (1986);
- Валерій Шевчук «Дім на горі» (1983);
- Гаська Шиян «За спиною» (2019);
- Василь Шкляр «Залишенець. Чорний ворон» (2009);
- Гео Шкурупій Жанна батальйонерка» (1930);
- Юрій Яновський «Майстер корабля» (1928);
- Юрій Яновський «Вершники» (1935);
- Михайло Яцків «Танець тіней» (1916).
У дорадчу групу проєкту увійшли члени Українського ПЕНу: Тамара Гундорова, Микола Рябчук, Ольга Гнатюк, Елеонора Соловей, Ірина Старовойт, Анатолій Дністровий, Олексій Сінченко, Ростислав Семків, Олена Галета, Марко-Роберт Стех. Кураторка проєкту − Тетяна Терен.
Крім того, надали консультації Євгеній Стасіневич, Ганна Улюра, Михайло Назаренко. Авторки анотацій − Марія Бліндюк, Ірина Ніколайчук.
Додамо, у 2019 році Український ПЕН та The Ukrainians визначили сотню знакових творів українською мовою. Нагадаємо, нещодавно розпочалось онлайн-голосування «30 знакових книжок нашої Незалежності».
This publication is sponsored by the Chytomo’s Patreon community
«Читомо» — це професійне медіа про книжки і книговидання в Україні та світі. Ми залишаємось незалежними лише завдяки коштам наших донаторів. Допоможіть нам розвиватися і ставати ще кращими!
Підтримати проєкт
що більше читаєш – то ширші можливості