В Україні зарплати національних і регіональних медіа суттєво відрізняються

Серед ключових тенденцій української медіасфери періоду 2023-2024 років — зростання фінансової кластеризації загальнонаціональних і регіональних медіа, зокрема і в рівнях оплати праці спеціалістів. Про це свідчить дослідження фінансового забезпечення медіа на локальному та національному рівнях, проведене організацією Media Development Foundation.

Найстаріші та найбільші за розміром, впізнаваністю й авторитетом медіа належать до кластеру організацій з меншим рівнем кризовості та більшою стійкістю в умовах війни, у порівнянні з середніми та малими редакціями, де фінансова ситуація є значно важчою і які є більше залежними від донорської допомоги.

В дослідженні наголошують, що діапазони (від та до) зарплат в досліджених медіа виявилися досить широкими, тому дають уявлення про те, наскільки великою є різниця в оплаті праці тих самих спеціалістів у менших та більших медіа. Якщо у загальнонаціональних медіа зарплати новинарів стартують з 20 тисяч гривень, то у локальних медіа — від 10. Верхня межа становить 40 і 20 тисяч гривень відповідно.

Менеджери з продажів часто мають вищу зарплатню, ніж у головних редакторів та керівників медіа. У останніх велика різниця пояснюється розміром організацій.

На англомовних сторінках вебсайтів опитаних медіа найчастіше працюють перекладачі (від 15 тис. грн до 25 тис. грн), носіїв мови залучає ж критична меншість медіа, часто на волонтерських засадах з оплатою праці до 35 тис. грн.

Серед спеціалістів, на заробітні плати яких розмір медіаорганізацій впливає найменше – СММ-спеціалісти (від 15 тис. грн до 35 тис. грн, при цьому регіональні редакції вказували в середньому рівень 20 тис. грн для СММ-спеціалістів), та редактори стрічки новин й загалом новинарі, рівень оплати яких є найменшим серед журналістів та всіх спеціалістів.

• новинарі мають заробітні плати до 10 тис. грн у 27% редакцій, від 10 до 15 тис. грн – у 46% редакцій, у 3%  – від 15 до 20 тис. грн. Не мають у штаті новинарів 24% редакцій;
• журналісти/автори найчастіше отримують від 10 до 15 тис. грн – у 38% редакцій, від 15 до 20 тис. грн – у 32%, до 10 тис. грн – у 14% опитаних редакції. Рідко можуть отримувати понад 20 тис. грн (у 8% редакцій). Не співпрацюють з журналістами на умовах повної зайнятості 5% редакцій;
• з кореспондентами та репортерами не співпрацюють на постійній основі понад 50% регіональних редакцій. Оплата таких спеціалістів дуже різниться, в 11% редакцій – до 10 тис. грн, в 16% – від 10 до 15 тис. грн, у 10% – від 15 до 20 тис. грн, у 8% – понад 20 тис. грн;
• редактори у 51% редакцій отримують від 10 до 20 тис. грн, у 21% редакцій – понад 20 тис. грн та у 5% – менш як 10 тис. грн;
• головні редактори у 27% медіа отримують від 15 до 20 тис. грн, у 43% редакцій – від 20 до 30 тис. грн.

Порівняння заробітних плат журналістів/авторів в регіональному розрізі, відповідно до базування редакцій, показало, що Захід, Схід та Південь мають менші середні показники заробітних плат, ніж Центр та Північ.

Усі великі та середні медіа зазначили необхідність підвищення заробітних плат журналістам. Регіональні медіа ж мають вищий рівень кризовості та дефіциту кадрів. Водночас рівень навантаження на спеціалістів в медіасфері багаторазово зріс.

Повне дослідження, проведене Media Development Foundation, можна переглянути за посиланням. Його методологія описана в розділі «Дизайн дослідження».

Дослідження побудоване на основі даних, отриманих двома пріоритетними методами: анкетуванням та кейс-стаді. Медіа, що увійшли до вибірки кейсів:

• найбільші та найстаріші онлайн-медіа України національного рівня з високим рівнем фінансової стійкості;
• середні за розміром та фінансовою стійкістю медіа національного рівня;
• нішеві медіа національного рівня;
• регіональні медіа з Заходу, Центру, Півночі, Півдня і Сходу України.

Це дослідження не варто вважати репрезентативним щодо всіх незалежних локальних та національних онлайн-медіа. Наразі не існує вичерпного реєстру таких медіа України у відкритому доступі. Таким чином, неможливо визначити генеральну сукупність та побудувати репрезентативну вибіркову сукупність.

Як повідомлялося, у 2022 році в Україні запустили сервіс для підтримки фінансування медіа.

Читайте також: Більша частина локальних медіа не мають фінансової стабільності — дослідження

Чільне зображення: Інститут масової інформації

Інфографіка: Media Development Foundation