Від Каталонії до України: Ірванець про історію однієї протестної пісні

Андрей Хадановіч, один з найпомітніших сучасних білоруських поетів, переклав пісню «Муры» з польської ще десять років тому. Сьогодні цей твір став одним з гімнів білоруських протестів, що тривають на вулицях різних міст вже понад три місяці. Олександр Ірванець, розповідає про історію походження пісні, якій довелося пройти через декілька мов та декілька інтерпретацій, а також ділиться своїм, українським перекладом.

Ми всі прикуті до стовпа. Старий дід Сизит казав мені, що саме тому ми не можемо ходити по-людськи. Діда Сизита вже давно нема, але я маю переказати вам, молодим, ці його слова.

Хоч стовп великий і міцний, але якщо ми всі потягнемо… Якщо ми всі потягнемо…

Це я коротко переказав першоджерело — пісню каталонського поета-пісняра, музики й композитора Луїса Льяка «Стовп» –  «L`Estaca». Пісню цю сеньйор Льяк (1948 року народження, живий і сьогодні, дай Боже здоров’я) створив, маючи 19 років, ще за часів каудільйо Франко. Пісня зробилася настільки популярною, що навіть була заборонена в Іспанії та Португалії, – як на мене, величезна честь для поета, визнання сили впливу його тексту. Перекладена багатьма мовами, вона стала символом протесту, піснею революцій, зокрема — Арабської Весни у Тунісі.

Польський бард Яцек Качмарський створив свою пісню «Мури» («Mury») за 11 років після написання Льяком «Стовпа», у 1978-му. Джерела в інтернеті вказують, що твір цей постав під впливом пісні Льяка. Хоча текст пісні Качмарського цілком відмінний. Замість прикутих до стовпа людей з’являється головний герой — Співак, «натхненний і молодий». З’являються його послідовники, їх багато, їх «не злічив би ніхто». Співак веде їх за собою, співаючи, що мури в’язниці впадуть і поховають старий світ. Та в кінці пісні є ще разючий за своєю глибиною пасаж, коли вже оформлена, організована сила йде на штурм, раптом лунає гасло «Хто не з нами, той проти нас!»

А Співак був сам по собі!

Трагедія митця, в якого забрали твір і використовують його проти волі автора, всупереч цій волі. Тобто, пісня не лише про повстання, але й про свободу митця, свободу творчості.

У Польщі пісня Качмарського швидко перетворилась на гімн революції, вимогу змін, ну а заклик до зруйнування Муру — це вже була така прозора і чітка метафора, що далі нікуди. З піснею «Мури» на вустах вулицями польських міст ішли стотисячні демонстрації, – теж, як на мене, вищий ступінь визнання для поета.

Андрей Хадановіч переклав цю пісню білоруською десять років тому. Переклав віртуозно, з лише йому притаманними смаком і ретельністю. Про це згадано у моєму попередньому огляді білоруських книжок на Читомо, там є мінірозділ про диск «Муры» як перекладацький Opus Magnum Хадановіча. Андрей співав цю пісню іще у Мінську на Площі 2010 року. Сам він, згадуючи про це, наводить цікавий факт. Вже почавши співати, він відчув легкий сумнів: а чи зрозуміє мінська публіка той пасаж про незалежного митця, котрий «сам по собі»?

Та доля розпорядилася інакше — омонівці кинулися розганяти мітинг після другого куплета, не давши поетові доспівати текст. «Разбуры турмы муры!» – прозвучало, але не до кінця. Сьогодні на велелюдних демонстраціях і мітингах у містах Білорусі текст Андрея Хадановіча звучить повністю, весь, до останнього рядка. Ба більше, в мережі вже є варіант цієї пісні, коли після тексту Хадановіча-Качмарського іде ще кілька строф, не дуже вправних, декларативно-лінійних, закличних. Дописані ці рядки явно не Хадановічем. Проте, думається, обурюватися з цього приводу не варто — пісня робиться справді народною, обростаючи модифікаціями. Як про це і в тексті сказано:

Глядзеў, як шчыльныя рады
Зь ягонай песьняю iдуць,
А песьня глухне, глухне, глухне…
А муры растуць, растуць…

Насправді ж Хадановіч зараз там, разом зі своєю (а також і Качмарського, і Льяка) прекрасною, закличною піснею. Андрей виступає в парках, двориках і на площах Мінська, співає, декламує, закликає руйнувати проклятий Мур, цього разу вже остаточно, до кінця.                   

Оскільки Хадановіч перекладав не Льяка, а Качмарського, так і я українською перекладав не Качмарського, а Хадановіча. Вміщую свій переклад нижче, використовуючи цей достойний сайт з метою популяризації свого доробку. Свого, але також і Луїса Льяка, і Яцека Качмарського, і Андрея Хадановіча. Хадановіча — насамперед.

РОЗВАЛИ ТЮРЕМНИЙ МУР!

.

Він був натхненний і молодий.
Їх була ціла юрма.
Він їх зібрав і з собою водив.
Співав їм, що згине пітьма.

 .

І запалювали свічі йому.
Вився над площами дим.
Він співав «Зруйнуймо тюрму!»
І вони співали із ним:

 .

ПРИСПІВ:

 .

Розвали тюремний мур!
Дурно долю не марнуй!
Твій недремний страх — даремний,
Бо впаде тюремний мур!

 .

Вивчили всі ці слова, і їх спів
Тік понад площами так,
Що кров кипіла, і гнів кипів,
І бились серця їх у такт.

 .

Так крокували, що їхній ритм
Бив ворогів наповал,
І йшли на борню із усім старим,
А він їм грав і співав:

 .

ПРИСПІВ:

 .

Розвали тюремний мур!
Дурно долю не марнуй!
Твій недремний страх — даремний,
Бо впаде тюремний мур!

 .

Так постає найпотужніший рух –
Ставши плече у плече,
Можна усю цю в’язницю стару
Вмить зруйнувати ущент.

 .

Кожен відчув: прийшов його час
Всі сили віддать боротьбі.
«І хто не з нами — той проти нас!»
…А співак був сам по собі…

 .

ПРИСПІВ

 .

Дивився він, як лава їхня
Із його піснею гряде,
А пісня тихне, тихне, тихне,
А тюремний мур росте!

 .

ПРИСПІВ:

 .

Розвали тюремний мур!
Дурно долю не марнуй!
Твій недремний страх — даремний,
Бо впаде тюремний мур!

Нещодавно в Одесі, в Українському Мистецькому Центрі Михайла Журавля відбулася сценічна читка п’єси білоруського драматурга Андрея Курейчика «Ображені. Білорусь», і під час читки було використано український текст. Тож іще один переклад пісні додався й зажив своїм життям.

А невтомний Хадановіч тим часом дістався й до першоджерела — переклав білоруською й наспівав саме пісню  Луїса Льяка — «Стовп». Ось відео, майже приватне, з виконанням цієї пісні Андреєм.

Бо всі інші виконання можна знайти в Інтернеті. І нехай сеньйор Льяк посміхнеться нам десь у своїй Каталонії.

Читайте також: 5 книжок від Андрея Хадановіча, щоб краще зрозуміти Білорусь