Відомі цьогорічні учасники Харківської літературної резиденції

Український ПЕН та Харківський ЛітМузей оголосили учасників Харківської літературної резиденції-2020. Про це повідомляється на сайті PEN Ukraine.

Згідно з повідомленням, з 15 серпня по 15 вересня у Харкові працюватимуть прозаїк Максим Беспалов і перекладачка Тетяна Родіонова, на зміну їм 15 вересня приїдуть прозаїк Банди Шолтес і перекладач Юрій Матевощук.

Два письменники, перекладач та перекладачка житимуть у Харкові протягом місяця, щоб закінчити роботу над прозовим твором або перекладом та глибше познайомитися з харківським міським середовищем і культурним контекстом.

Так, Максим Беспалов (Дніпро/Львів) працюватиме над романом «Пожежа», присвяченим історії української еміграції до США. Події роману розгортатимуться у кількох часових вимірах – від кінця XIX століття до 1960-х з містком у сьогодення. Історія однієї галицької родини розвиватиметься на тлі таких історичних подій, як голод в Галичині, еміграція українців до Північної Америки, пандемія іспанки, розквіт і занепад шахтарського містечка Централія у Пенсильванії, яке сьогодні знають як місто-привид – прототип Сайлент-Хілу з відомої комп’ютерної гри.

Юрій Матевощук (Тернопіль) закінчуватиме переклад двох книжок Корнеля Філіповича – одного з найпомітніших прозаїків Польщі середини ХХ століття: «Щоденник антигероя» та «Сад пана Нічке», що розповідають про події Другої світової війни. На думку перекладача, у них є багато паралелей із сучасною війною на сході України.

Тетяна Родіонова (Київ) разом із перекладацькою групою VERBація працює над романом Томаса Вулфа You Can’t Go Home Again (робоча назва: «Додому нема вороття»). Окремі фрагменти роману 1973 року виходили у журналі «Всесвіт» в українському перекладі Еміля Хоменка. Того ж року Хоменко припинив перекладати й присвятив життя математиці та кібернетиці. VERBація прагне закінчити переклад, узявши до уваги бачення Еміля й стилістичні особливості його тексту.

Банди Шолтес (Ужгород) шукатиме харківських вражень для збірки оповідань «МРТ». Пригоди його героїв розгортаються в Ужгороді, Варшаві, Львові, Одесі та — тепер уже без сумніву — в Харкові. А точніше – на Балтійському та Чорноморському узбережжях, в автобусах, потягах, синагозі, приватній клініці, липовій набережній, гастрономі, барах, раю, вокзалах, краківському хостелі, кебабній та інших місцях, які дозволять читачам, на думку автора, краще пізнати міста своєї країни і найближчих сусідів.

Учасників обирало журі у складі письменників, членів Українського ПЕН: Андрія Куркова, Сергія Жадана, Катерини Калитко, Наталки Сняданко та Остапа Сливинського. Усього на розгляд журі надійшло 28 заявок, серед яких 19 — від авторів прозових творів, 9 — від перекладачів.

За словами поета і перекладача Остапа Сливинського, в українській літературі останнім часом дуже помітні дві тенденції: інтерес до історичних тем (передовсім непростих, травматичних, переважно родом із ХХ століття) і тяжіння до мови літератури факту, репортажу, історичного розслідування.

«Ідеї, які запропонували апліканти, якраз ілюструють обидві ці тенденції. І це дуже добре. Українська література хоче заповнювати пустки, недомовки, розриви пам’яті. Хоче бути трохи більше, ніж «фікшн», але водночас максимально використовувати всі можливості, які дає вигадка. Бо тільки через фікцію можна найближче підступитися до правди», – наголошує він.

Харківська літературна резиденція – це спільний проект Українського осередку Міжнародного ПЕН-клубу та Харківської обласної державної адміністрації, який заснували восени 2018 року.

Першою резиденткою, яка отримала змогу протягом місяця жити і працювати в Харкові, стала письменниця і перекладачка Люба-Параскевія Стринадюк. Минулого року учасниками резиденції стали: Любко Дереш, Ярослава Стріха, Міхаель Целлер і Катерина Калитко.

Читайте також: Літературна резиденція в Харкові: Хоткевич, будинок «Слово» та гуцульський театр