Вікторія Амеліна посмертно отримала Moore Prize for Human Rights Writing 2025

Фонд Крістофера Мура оголосив лавреатку дев’ятої щорічної премії Moore Prize for Human Rights Writing 2025, якою відзначають нонфікшн на теми прав людини. Переможницею стала книга української письменниці Вікторії Амеліної «Looking at Women Looking at War: A War and Justice Diary» (William Collins / St. Martin’s Press). Вперше цю відзнаку отримала книжка української авторки.

Журі відзначило, що ця книга є «безкомпромісним свідченням воєнних злочинів і руйнувнувань, які війна принесла кожній людині та кожній родині по всій Україні».

«Розповідь Вікторії Амеліної про російські воєнні злочини в Україні є зворушливим нагадуванням про жертовність журналістки, керованої прагненням говорити правду про життя, зруйновані російським вторгненням. Ця книга є свідченням мужності Амеліної, яка зуміла звернути світову увагу на руйнівні наслідки війни для звичайних українців. На тлі такої кількості пропаганди й дезінформації її доробок зберігається як життєво важливе свідчення того, що сталося і що продовжує відбуватися. Я задоволений рішенням журі, яке було непростим з огляду на виняткову якість книжок, включених до короткого списку», — зазначив засновник фонду, канадський романіст та есеїст Крістофер Ґ. Мур.

Членами журі  цьогоріч стали розслідувальна журналістка і письменниця Клер Гаммонд, директорка Human Rights Watch Asia Елейн Пірсон та професор психіатрії і громадського ментального здоров’я Вільнюського університету Дайнюс Пурас. У спільному коментарі вони зазначили:

«Усіх нас глибоко вразила книжка “Looking at Women Looking at War”. Це мужня робота — і яскраве свідчення життєвого зламу і ролі жінок під час війни, для яких щоденне виживання саме по собі є досягненням. Амеліна показала війну зсередини, водночас не втрачаючи з поля зору пошук рішень, що стало частиною оповіді. Це проникливий текст про серце, душу й жертовність, про людей, які беруть відповідальність у власні руки. Його особлива сила — в усвідомленні того, що сама Амеліна загинула, працюючи над цією книжкою».

Як повідомлялося, Вікторія Амеліна загинула 1 липня 2023 року під час робочої поїздки на Донеччину, коли російська крилата ракета влучила в ресторан, де вона перебувала разом з іншими. Після її смерті зібрані інтерв’ю, щоденникові записи, аудіофайли та нотатки були опрацьовані друзями й колегами, які підготували незавершений рукопис до публікації. У результаті з’явився документ надзвичайної сили — про жахи війни, ціну спротиву та жінок як агенток змін. Книга «Looking at Women Looking at War» на думку журі є важливим документ для майбутнього правосуддя і для майбутніх поколінь.

Окрему відзнаку Honourable Mention журі присудило книзі «The Many Lives of Syeda X» індійської журналістки Неги Діксіт (Footnote Press, Індія). Книга досліджує життя звичайної мусульманської жінки з робітничого класу в сучасній Індії через історію її понад п’ятдесяти робіт за тридцять років, демонструючи порушення прав людини, з якими стикаються мільйони людей у світі.

Вікторія Амеліна — українська письменниця, авторка романів «Синдром листопаду, або Homo Compatiens», «Дім для Дома» та книжок для дітей. Була волонтеркою, громадською діячкою. Від початку російсько-української війни здійснювала волонтерські поїздки на деокуповані території України. Загинула 1 липня 2023 року внаслідок поранення, отриманого під час ракетного обстрілу росією Краматорська. Окрім неї, обстрілом були вбиті ще 12 людей, 64 отримали поранення. 

У 2024 році Вікторію Амеліну посмертно нагородили спецвідзнакою Prix Voltaire, у 2025 році її книжка «Looking at Women Looking at War» перемогла у премії Джорджа Орвелла. Також на вшанування пам’яті Вікторії Амеліної створили стипендійну програму для письменників.

Moore Prize for Human Rights Writing присуджується щороку за найкращий англомовний нонфікшн, що просуває цінності людської гідності та прав людини. Участь у конкурсі є безкоштовною і відкритою для авторів з усього світу. Переможець премії отримує 1 000 фунтів стерлінгів.