Книжка Вікторії Амеліної перемогла у премії Джорджа Орвелла

Книжка загиблої української письменниці та громадської діячки Вікторії Амеліної «Дивлячись на жінок, що дивляться на війну» перемогла у премії The Orwell Prize в номінації Political Writing. Про це повідомляє The Guardian.

Оголошення переможця відбулось під час урочистої церемонії у Лондоні 25 червня 2025 року, у день народження Джорджа Орвелла. 

Нагороду Амеліної, а саме 3 тисячі фунтів, отримав її чоловік — Олександр Амелін. Він зазначив, що всі кошти з призового фонду будуть спрямовані на підтримку фестивалю, який започаткувала Амеліна у 2021 році — Нью-Йоркського літературного фестивалю.

«Амеліна привносить у свою розповідь гостроту журналістки та майстерність природженої письменниці, що робить її справжньою спадкоємицею Джорджа Орвелла», — зазначила голова журі Кім Даррок під час церемонії нагородження.

Книжка Вікторії Амеліної Looking at Women Looking at War містить низку розповідей про українських жінок, які залучені в боротьбу з російськими окупантами або допомагають її вести.

«Коли 24 лютого 2022 року росія вторглася в Україну, Вікторія Амеліна  воєнних злочинів і літописницею надзвичайних жінок, таких як вона сама, які приєдналися до опору. Всі в Україні знали, що Амеліна документує війну. Вона фотографувала руїни шкіл і культурних центрів, записувала свідчення тих, хто вижив, і очевидців звірств. І поступово перетворювалася на оповідачку, записуючи те, що згодом стало цією книжкою. Вікторія Амеліна залишила по собі неймовірну розповідь про руйнівні наслідки війни та ціну опору. Чесна, інтимна та влучна, ця книжка стане класикою», — ідеться в анотації.

Спочатку це мала бути збірка репортажів про українок, які документують російські злочини, та згодом структура ускладнилася. В книжці з’явилися щоденникові записи, есеї, історичні розвідки, фрагменти інтерв’ю та навіть вірші. Героїні книжки — документаторка Truth Hounds з позивним «Казанова», журналістки і репортерки Євгенія Подобна і Віра Курико-Агієнко, правозахисниці Олександра Матвійчук, Лариса Денисенко, Катерина Рашевська, історикиня Олена Стяжкіна, письменниця Світлана Поваляєва, директорка Харківського літературного музею Тетяна Пилипчук, бібліотекарка Юлія Какуля-Данилюк, адвокатка і військова Євгенія Закревська, громадська активістка Ірина Довгань, поетка, колишня дружина вбитого письменника Володимира Вакуленка Ірина Новіцька. Їхні фото для книжки зробила Юлія Кочетова.

«Її герої — українці, які в різний спосіб намагаються досягти справедливості чи то пак правосуддя. Річ у тім, що книжку я пишу англійською, а в англійській, на відміну від української, це одне й те саме слово «justice». Серед героїнь — голова Центру Громадянських Свобод Олександра Матвійчук, журналістки Наталка Гуменюк та Віра Курико, документатор(к)и воєнних злочинів з ГО «Truth Hounds», адвокатки Євгенія Закревська та Лариса Денисенко. Частиною книжки стане також і наша півторагодинна публічна розмова на BookForum з Філіпом Сендсом.  Вочевидь, героїнею книжки є також і я сама, а ще — українські міста, містечка та села: Київ, Харків, Ізюм, Балаклія, Кривий Ріг, Чернігів, Капитолівка, Вербівка, Високопілля, Новоселівка та інші», — розповідала Вікторія Амеліна про майбутній текст під час 29-го BookForum у Львові.

Вікторія Амеліна не встигла закінчити книжку — письменниця загинула 1 липня 2023 року внаслідок поранення, отриманого під час ракетного обстрілу росією Краматорська.

Премія імені Джорджа Орвелла присуджується за твори, які «здатні перетворити політичний текст на мистецтво». Таке побажання залишив сам Орвелл у своєму заповіті. Призовий фонд премії становить 3 тисячі фунтів. Нагороди присуджують у чотирьох категоріях: політичний нонфікшн, політична проза, журналістика та репортажі на тему бездомності.

Нагадаємо, у 2024 році Вікторію Амеліну посмертно нагородили спеціальною відзнакою Prix Voltaire під час 34-го Міжнародного конгресу видавців, що відбувся у Ґвадалахарі, у Мексиці.

Читайте також: Вікторія Амеліна: Після трагедії не потрібно слів, усі слова скочуються у вирву

«Виростуть їй нові сестри, знов співатимуть життя» — як справи Віки Амеліної тривають