Видавці обговорюють, як відновлювати книжковий ринок після російських атак

Видавці Віктор Круглов, Антон Мартинов і Микола Кравченко запропонували свої кроки для відновлення української книжкової галузі після російських атак. Серед них — пільгові кредити для видавців, розширення «єКниги», підтримка книгарень і бібліотек, цифровізація книжок та окремі механізми захисту ринку після війни. Про це вони написали у фейсбуці.

Голова наглядової ради корпорації «Ранок» Віктор Круглов запропонував три основні напрями: пільгове кредитування, стимулювання попиту на книжки та розвиток книжкової інфраструктури.

Для видавництв він пропонує створити окрему програму пільгових кредитів за аналогією з програмами підтримки енергонезалежності бізнесу, а Європейський банк реконструкції та розвитку міг би надавати гарантії за такими кредитами. «Головне питання банків — яку заставу видавництво може надати. Книжки як застава нікого не цікавлять», — написав Круглов.

Другим напрямом він назвав стимулювання попиту. Зокрема, запропонував розширити програму «єКнига» на людей віком до 25 років включно та батьків дітей. На його думку, перевага такого механізму полягає в тому, що книжки обирає сам читач, а не держава визначає видання для централізованих закупівель.

Також Віктор Круглов нагадав про закон, що передбачає часткову компенсацію оренди книгарням, і зазначив, що відповідний механізм досі не запрацював.  За його словами, книгарні почали закриватися після невдалого зимового сезону. У коментарі до допису він додав, що це стосується і Києва.  «Треба підтримувати книгарні усюди. Комерційні площі не ростуть у ціні, тому що трафік падає. І за нинішніх цін книгарні все більше стають збитковими», — написав Круглов.

На пільгове кредитування книговидавничого бізнесу Круглов пропонує залучити гарантії ЄБРР на 40–60 млн євро. Ще 50–60 млн євро, за його оцінкою, потрібно на стимулювання попиту, а 20 млн євро — на підтримку книжкової інфраструктури.

Засновник видавництва «Лабораторія» Антон Мартинов частково не погодився з пропозицією розвивати книгарні як спосіб зменшити кількість книжок на великих складах. «Книгарня не вирішує проблему складських залишків. Книгарня вирішує проблему доступу до книги та формування попиту. І це, на мою думку, принципово різні речі», — написав він.

На думку Мартинова, державну підтримку розвитку книгарень варто передусім спрямовувати у міста з населенням 50–200 тисяч людей та інші невеликі населені пункти, де книжкова інфраструктура майже відсутня.

Мартинов також запропонував переглянути вимоги до книгарень. На його думку, сучасна книгарня може поєднувати продаж книжок із кав’ярнею, подіями, лекціями, дитячими активностями, цифровими сервісами та іншими товарами й послугами, а передбачена законом вимога, за якою 80% асортименту книгарні має становити книжкова продукція, потребує перегляду.

Також видавець наголосив, що збільшення кількості книгарень саме по собі не вирішить проблему концентрації книжок на складах, оскільки торгові точки не можуть розмістити весь асортимент українських видавництв, а книжки, які продаються понад шість-дев’ять місяців, часто залишатимуться на складах незалежно від кількості книгарень. Натомість частину функції децентралізованого доступу до книжок, на його думку, можуть взяти на себе бібліотеки, які потрібно регулярно поповнювати їх сучасною українською та перекладною літературою. Це дасть доступ до нових книжок людям, які не можуть або не хочуть купувати їх за 400–700 грн, а також може збільшити відвідуваність бібліотек.

Подібну пропозицію у коментарях до допису Круглова висловила й директорка видавництва Vivat Юлія Орлова. Вона наголосила на потребі модернізувати й поповнювати бібліотеки через зростання розриву між цінами на книжки та купівельною спроможністю читачів.

Ще одним напрямом Мартинов назвав цифровізацію українських книжок. Він запропонував створити програму невеликих цільових грантів для видавництв на підготовку електронних та авдіоверсій уже виданих книжок. На його думку, такі гранти могли б покривати створення цифрових файлів, авдіокнижок і метаданих та підготовку прав для цифрової дистрибуції.

Співзасновник видавництва «Нора-Друк», голова правління ГО «Книжковий простір» Микола Кравченко також порушив питання про умови роботи українського книжкового ринку після завершення бойових дій.

Він припустив, що одним із перших на український ринок може зайти великий іноземний торговельний капітал — передусім інтернет-магазини, маркетплейси та книжкові мережі. Українські компанії після війни можуть опинитися у нерівних умовах із великими міжнародними гравцями через втрату складів, друкарень, книжкових накладів та оборотних коштів під час російських атак.

Кравченко також припускає, що концентрація продажів у кількох великих мережах може дати їм більший вплив на умови співпраці з видавництвами, зокрема на розмір знижок, відтермінування платежів, маркетингові платежі та доступ книжок до торговельних майданчиків. «І тоді питання вже буде не лише в тому, хто продає українські книжки. А й у тому, хто контролює українське книговидання, авторські права і доступ українського автора до читача», — написав Кравченко.

Він наголосив, що не пропонує обмежувати іноземні інвестиції, однак вважає, що українському книжковому бізнесу може знадобитися перехідний період після завершення бойових дій. Згідно з його пропозицією, такий період міг би тривати від одного до трьох років і дати галузі час на відновлення друкарень, складів, книгарень та оборотного капіталу.

Нагадаємо, російська атака на склад у Харкові відбулася 1 серпня. Там зберігали книжки «Ранку», «Книголенду» та інших українських видавництв, які входять до групи компаній видавничої корпорації RNK-Ranok: Readberry, «Жорж», «Фабула», «Ще одну сторінку», Varvar Publishing, «Основа», «Своє», Korali Books, «Кенгуру», 4mamas. Унаслідок удару знищили близько 8 мільйонів примірників книжок.

Як повідомлялося, на початку липня в Києві була пошкоджена друкарня «Мегаполіграф», у якій друкуються книжки видавництва «Ранок».

Загалом видавництво «Ранок» від початку повномасштабного вторгнення зазнало збитків на понад 60 млн гривень. Внаслідок атаки країни-агресора на Київ 24 травня 2026 року був пошкоджений офіс видавництва «Ранок». 14 травня 2026 року — пошкоджений склад «Ранку», у 2024 році була знищена серія підручників, а у 2022 році — атакований логістичний центр видавництва.

Нещодавно повідомили, що постраждалі від російських обстрілів у липні 2026 року видавництва та друкарні отримають державну підтримку — гранти на відновлення обладнання та компенсації за пошкоджене майно.

Читайте також: Знищені влітку наклади – майже третина від всього накладу книжок за 2025 рік

Чільне фото (ілюстративне): Книголав