Видавці Сакартвело про «чорний список» уряду та культуру в умовах зростання авторитаризму

Після Франкфуртської книжкової виставки видавці Сакартвело поспішали повернутися додому, щоб проголосувати на виборах 26 жовтня. Під час виставки жоден член картвельської делегації не висловив підтримки керівній партії «Грузинська мрія» — учасники колективного стенда відмовляються від державної підтримки, фактично бойкотуючи дії уряду, у якій видавці вбачають тиск на культуру. Читомо поспілкувалися з видавцями зі Сакартвело, і розпитали їх про потрапляння у «чорний список» уряду, їхню незалежну присутність на ярмарку та роль культури в умовах зростання авторитаризму.

«Ми приїжджаємо зі стендом-протестом вдруге», — пояснює Гванца Джобава, менеджерка з міжнародних відносин видавництва Intelekti, що місяць тому стала президенткою Міжнародної асоціації видавців (IPA).

У 2018 році протест був спрямований в основному на зовнішнього агресора — росію. Тоді Грузія була почесним гостем Франкфуртської виставки, представивши свою літературу на великому національному стенді, в окремому павільйоні, і звісно ж із маніфестаціями проти військової агресії росії як у межах стендової участі, так і в межах своєї програми. Проте увагу міжнародної авдиторії привернув не лише спротив, але й література та видавничі досягнення країни. 

Відтоді видавці звітують про значне зростання міжнародного інтересу до картвельської культури та книжок: тільки в межах підготовки до статусу Почесного гостя, з картвельської перклали 300 назв — це виняткові показники для країни з населенням у 3,7 мільйона осіб.  

200 з цих перекладів — німецькою, далі йдуть французька та англійська мови. Всього упродовж програми підтримки перекладів, до 2023 року, згідно зі звітом Будинку Письменників, були перекладені 550 книжок. Однак видавці побоюються, що такі результати участі у ролі Почесного гостя можуть бути знівельовані репресивною культурною політикою уряду Сакартвело, яку культурна спільнота неодноразово критикувала впродовж останніх років.

Скандальний закон про «іноземних агентів», нібито спрямований на «обмеження пропаганди», насправді за словами Нуки Гамбашидзе, видавчині й менеджерки з прав видавництва Sulakauri, демонструє авторитарний підхід партії «Грузинська мрія»: по-перше, антидемократична політика призначення лояльних осіб на ключові посади «вбила» низку культурні інституції; по-друге, замість обмеження пропаганди, у реальності закон слугує як інструмент контролю, обмеження свободи слова та перетворення самої культури на засіб пропаганди. 

Читайте також: Видавець з Сакартвело Давід Какабадзе: Найважливіше — позбутися впливу рф

Картвельські видавці, що прибули на Франкфуртську книжкову виставку, відкидають ідею «культури поза політикою». «Наш стенд представляє свободу книговидання», — зазначила Джобава. Присутність Сакартвело на Франкфуртському книжковому ярмарку стала спільним зусиллям чотирьох найбільших і найвідоміших видавництв країни: Intelekti, Bakur Sulakauri, Artanuji та Palitra L. Назва стенда перегукується з темою картвельської присутності у 2018 році, Georgia – Made by Characters (у гаслі використана гра слів: «Сакартвело — створене персонажами / літерами»), яка повертається цього року з гаслом Different Characters — Same Goal («Різні характери / персонажі / літери — спільна мета»).

Тим часом картвельським видавцям важко досягнути ширшого впливу та більшої економічної ваги. За даними 2020 року, обсяг ринку становить приблизно 5,4 мільйона євро, що дозволяє видавати близько 1542 назв на рік, з них лише 860 — перші видання. Середній наклад зазвичай обмежується 1000 примірників. Оновлену статистику очікують наприкінці цього року. На ринку працює близько 50 активних видавців. Проте, як зазначає Наташа Ломурі, очільниця PEN Georgia, «книгарні мають більшу владу, ніж будь-яка інша культурна інституція».

Тому, щоб залишатися на плаву, видавці часто диверсифікують свою діяльність, поєднуючи видання художньої літератури з виробництвом підручників або книгорозповсюдженням, створюючи власні книжкові мережі чи просто книгарні. Саме ця діяльність і фінансує основну — видання книжок.

Багато досвідчених керівників і професіоналів у культурній сфері, які працюють в урядових установах, були змушені звільнитися через тиск з боку керівної партії. Це значно послабило державні інституції в галузі культури. Водночас цей відтік кадрів посилив неурядові інституції, такі як PEN Georgia, яку тепер очолює Наташа Ломурі, колишня голова Будинку Письменників. 

Після того як закон про «іноземних агентів» набув чинності, деякі неурядові організації, включаючи Асоціацію видавців Сакартвело, зареєструвалися як «іноземні агенти». Інші, попри те, що отримують понад 20% фінансування з іноземних грантів, вирішили бойкотувати цей закон.

Видавці, які не підтримують політику керівної партії, говорять про певну ізоляцію: згадують як про скасування їхніх подій у публічних просторах (наприклад, у бібліотеках). Учасники картвельського стенда розповіли, що потрапляння у «чорний список» унеможливлює співпрацю чи проведення заходів у громадських будівлях або навіть у посольствах Сакартвело за кордоном.

Воночас уряд не блокує нелояльних видавців у поданні заявок на участь у державних грантових програмах. Однак більшість видавців обирають не подавати заявки. Як зазначає Гванца Джобава: «Ми відмовляємося брати будь-які кошти від Міністерства культури, оскільки не хочемо легітимізувати їхні дії проти незалежної картвельської культури через будь-яку можливу співпрацю. Натомість ми вирішили показати, що ми вільні та сильні разом». 

За тиждень до виборів книгарні Sulakauri прикрасили всі свої вітрини однією книжкою: «Колгоспом тварин» Джорджа Орвелла. Цей публічний жест не досяг своєї мети, але, на відміну від своїх російських колег, картвельські видавці не скаржаться. Натомість вони підтримують думку Гванци Джобави, що «кожен уряд — це відповідальність суспільства» і обирають діяти. 

Зараз спільнота видавців та літераторів, прагне побачити Сакартвело в Європейському Союзі, виходить на вулиці, протестуючи проти результатів виборів 26 жовтня, які, на їхню думку, були сфальсифіковані. 

Фото — Євгенія Перуцька 

Читайте також: Франкфурт книжковий-2024: які тренди неможливо ігнорувати