* ESC - закрити вікно пошуку
KBU awards
З обіймів імперії — до свого шляху: книжки про ідентичність від KBU Awards-2024
21.03.2025
Шортлист категорії «Ідентичність» премії KBU Awards цього року видався строкатим: до нього потрапили дві книжки зі саморозвитку, один популярний нон-фікшн з історії української мови, кроскультурний аналіз та перевидання вагомої праці з постколоніальних студій. Тематичну рамку збережено, усі книжки справді працюють з питанням ідентичності. Проте цьогоріч у цій номінації поєднались «Найкраща книга для особистісного зростання» та, власне, «Ідентичність», що поскладнює роботу журі.
Огляд є частиною інформаційної підтримки премії KBU Awards, заснованої інтернет-магазином бізнес-літератури кniga.biz.ua, яка визначає найкращі нон-фікшн книжки українських авторів та авторок.
Анатомія Воїна: Дух, Шлях, Сила
Андрій Зелінський. Анатомія Воїна: Дух, Шлях, Сила. — Колесо Життя, 2025. — 216 с.
«Анатомія воїна» — книжка зі саморозвитку, яка в коротких главах пропонує читачам сповільнитися, подивитися в очі неконтрольованому хаосу і стати командиром власного життя. Це видання не містить психологічного теоретизування, яке часто трапляється в книжках із популярної психології — проте техніки й принципи, подані в ньому, базуються на психологічних засадах.
Перший крок, який пропонують у цій книзі, — зупинитися, зробити глибокий вдих і почати усвідомлено ставитися до того, що з нами відбувається. Базовий принцип, що повсякчас зустрічається в медитації та психотерапевтичних практиках.
Стрес, неконтрольований і страшний простір навколо нас подається в книзі як метафоричний шторм. Це той самий великий і страшний дракон, якого має подолати герой у казці. Щодня ми також можемо боротися з цим страховиськом. Для ефективної боротьби варто усвідомити себе воїном, розправити плечі й битись із реальністю. Але слід пам’ятати, що ця боротьба — не біг на коротку дистанцію, а марафон.
Серед ключових моментів, на яких наголошує «Анатомія воїна», — необхідність щоденного відчуття перемоги й досягнень, усвідомлення маленьких кроків і змін. Адже перемога (і як особисте досягнення, і як велика життєва Перемога) не стається за помахом чарівної палички — людина наближає її. Звідси постає важливість помічати себе, усвідомлювати шлях до мети. Одна із технік, яку пропонує книжка для здобуття власної суб’єктності, — звернути увагу на власне мовлення й не вживати безособові форми. Варто брати відповідальність на себе, привласнювати вчинки та здобутки передовсім в мовленні. Це дає змогу рухатися вперед із більшою усвідомленістю.
Читайте також: Особистий розвиток: як стати кращою версією себе та не вигоріти
Коли мова має значення
Олександр Бабінський. Коли мова має значення. — Колесо Життя, 2025. — 114 с.
Ще одна книжка про саморозвиток у шортлисті премії належить психологу Олександру Бабінському й показує, що мова — це потужний інструмент внутрішньої трансформації.
Якщо коротко резюмувати видання: хочеш змінити своє життя – почни стежити за тим, як ти говориш. Адже той, хто постійно повторює: «Мені все одно» чи «Мені байдуже», поступово втрачає контроль над власним життям, а вислови «Мені ніколи» чи «Мені не вдасться» закриваючи перед людиною безліч шляхів і можливостей.
Автор переконаний: коли ти не усвідомлюєш, що говориш, приходять небажані моделі та сценарії й починають керувати долею людини. Невпинне звертання уваги на те, що ми говоримо — це вихід за межі завчених сценаріїв. Тут можна згадати всі негативні афірмації, які ви неусвідомлено повторюєте собі з року в рік: «Можна було б і краще», «Мені просто пощастило» тощо. Книжка Бабінського пропонує роботу з мовленням і техніки, які допоможуть вийти за межі завчених негативних патернів.
Як зрозуміти українців: кроскультурний погляд
Марина Стародубська. Як зрозуміти українців: кроскультурний погляд. — Vivat, 2025. — 400 с.
Для всіх, хто працює в міжнародних проєктах, не секрет, що культурні особливості кожної країни впливають на спілкування з її представниками та способи ведення бізнесу. У книзі «Як зрозуміти українців» експертка з репутаційного менеджменту і кроскультурної взаємодії Марина Стародубська показує, хто є сусідами України в її культурних особливостях та як відбувається формування тих чи тих національних рис, які згодом стають брендом різних країн.
Довгий вступ авторки зосереджується на поясненні того, що таке менталітет, які є способи його аналізувати, і які бувають системи класифікації національних культур. Для читачів, не знайомих із кроскультурною класифікацією за Хофстеде чи вимірами культур Тромпенаарса, ця книжка буде цікавою й дасть чимало інформації для роздумів. Тут багато прикладів культурних відмінностей, схем і корисних матеріалів. До появи книжки Стародубської на українському ринку було небагато праць, що розповідали б про кроскультурний погляд на різні країни. Це надзвичайно цінно, що ми отримали оригінальне видання на цю тему, а не один з перекладів, у яких Україна фактично не фігурує.
Особливість «Як зрозуміти українців» полягає також і в тому, що книжка підсвічує Україну на мапі культурних особливостей різних країн світу. Авторка береться пояснити, чому в нашій державі виникають суперечки навколо жіночих купе, де починається недовіра українців до державних інституцій і чому корупція — невіддільна частина іміджу України.
Читайте також: Бізнес-література від українських авторів: що нового у сегменті?
Українська мова. Подорож із Бад-Емса до Страсбурга
Орися Демська. Українська мова. Подорож із Бад-Емса до Страсбурга. — Vivat, 2025. — 304 с.
Українська мова – вагома частина ідентичності українців. Чому саме мова? На це питання мовознавиця Орися Демська відповідає однозначно: наша нація належить до філологічних, тобто в певний момент носії різних говірок української мови відчули спільність, на основі якої й утворилась держава. Фактично ця книжка перепрочитує історію України, концентруючись на питаннях мови, мовних утисків і мовних перемог. Замість вирішальних дат знайдете вирішальні зміни у функціонуванні мови. Як от поява Пересопницького Євангелія — перекладу канонічного тексту староукраїнською мовою. Наявність Євангелія українською, як і проведення літургії мовою, зрозумілою народу — революційні кроки, які тягнуть за собою ланцюжок подальших змін.
І, звісно, ця книжка пояснює природу двомовності в нашій країні сьогодні. Друга половина ХХ століття стала можливістю для батьків відмовитись від української як мови викладання, адже це була мова, що не давала жодних професійних перспектив. Якщо в попередні епохи відбувались заборони мови як такої, то ХХ століття позначається втручаннями в саму структуру мови — заборонами певних слів, граматичних форм, правописних правил. Русифікація проникає в усі основні сфери: навчання у ВНЗ, армія, діловодство, шкільна освіта (за деякими винятками) — усе стає російськомовним. Утім, як зазначає авторка, «мета цієї книжки – переосмислити ґрант наратив жертви». Тому акценти в ній розставлені в дусі часу, а саме в тональності натхнення та гордості.
В обіймах імперії. Література й імперський дискурс від наполеонівської до постколоніальної доби
Мирослав Шкандрій. В обіймах імперії. Література й імперський дискурс від наполеонівської до постколоніальної доби. — Комубук, 2024. — 488 с.
Книжка Мирослава Шкандрія — одна з базових праць української гуманітаристики. Це постколоніальне прочитання української та російської літератур, що створювалося 25 років тому під впливом Едварда Саїда. Спостерігаючи, як постколоніальна критика застосовується до літератур Африки, Південної Америки й Азії, Шкандрій вирішив розглянути через цю оптику українсько-російську культурну взаємодію. На момент виходу книжки цей підхід був новаторським і унікальним.
Праця оприявнює російсько-українські культурно-політичні відносини в літературі. Зокрема, показує, як створювався образ України як екзотичного й анархічного пограниччя імперії; території, яку треба приручити і якій слід подарувати культуру і цивілізованість. Звісно, культура, якою треба було наділяти ці території, — російська.
Це блискучий аналіз літератури через призму постколоніальної критики, який сьогодні набуває нової актуальності через російсько-українську війну й інтерес до теми постколоніалізму. Для літературознавців «В обіймах імперії», як і нове видання праці Соломії Павличко «Дискурс модернізму в українській літературі», — приємний факт. І хоч нинішнє перевидання розраховане на ширшу аудиторію, яка відкриває для себе постколоніальне прочитання й осмислює вплив російської імперії на формування образу України, це не популярний нонфікшн. Хоч яким чітким і доступним є письмо Шкандрія, але цільова аудиторія книжки — літературознавці й читачі, які добре орієнтуються в літературі.
Читайте також: Мирослав Шкандрій: Новий український канон створюється саме тепер
This publication is sponsored by the Chytomo’s Patreon community
«Читомо» — це професійне медіа про книжки і книговидання в Україні та світі. Ми залишаємось незалежними лише завдяки коштам наших донаторів. Допоможіть нам розвиватися і ставати ще кращими!
Підтримати проєкт