У 2022-му зросла зацікавленість до опанування української — Кремінь

Динаміка і характер змін щодо використання української мови у 2022 році дозволяє констатувати значний поступ в «самоукраїнізації» суспільства. Про це свідчить третій щорічний звіт Уповноваженого із захисту державної мови, оприлюднений на сайті  Уповноваженого.

Книговидання

За даними Книжкової палати України імені Івана Федорова, у 2022 році українською мовою видали 7968 назв книг і брошур загальним тиражем 10503,8 тис. примірників, що становить 82,2% загальної кількості назв.

У звіті зазначено, що «з метою захисту культурного простору країни та підтримки книжкового сектору в умовах повномасштабного вторгнення», ще у червні 2022 року Верховна Рада ухвалила закон про стимулювання розвитку українського книговидання і книгорозповсюдження. Також Верховна Рада ухвалила законопроєкт N° 7459, що передбачав заборону імпорту до України книжок з росії та білорусі, однак станом на квітень 2023 року президент так і не підписав його.

Упродовж 2022 року надійшло 12 звернень громадян стосовно недотримання вимог закону. Повідомлення стосувалися переважно недотримання вимог щодо частки видань державною мовою у місцях розповсюдження та виконання недержавною мовою інтернет-представництв.

Читайте також: Що змінилося в законах щодо книжкової галузі у 2021: розбираємося

Школа

«Особливістю 2022 року можна вважати кардинальне скорочення кількості закладів, класів та учнів, що вивчають російську мову», — зазначають у звіті. 16 квітня Уповноважений навіть запропонував вилучити з нового навчального року предмет «російська мова» і замінити його іншими. Як зауважують у секретаріаті уповноваженого, цю ініціативу схвально сприйняли всі учасниками освітнього процесу.

2022 року надійшло 117 звернень щодо порушень функціонування державної мови у сфері освіти, що на 25% менше, ніж у 2021 році. Минулого року провели 17 перевірок, і виявили, що проблеми виникали не лише з російською мовою викладання, а й з угорською. Зокрема, у Берегівському районі Закарпатської області 37 шкіл не утворили жодного класу з навчанням державною мовою. А в одній зі шкіл Виноградова викладання усіх предметів здійснюється за так званим «білінгвістичним принципом»: 70% – угорською, 30% – українською.

Університети й інститути

У 2022 році уповноважений отримав 44 звернення щодо порушення мовного закону у ВНЗ, це близько 40% від усіх звернень, які стосувалися сфери освіти. Найбільша кількість звернень надійшла з Харкова (16), Києва (10) та Одеси (5).

У деяких ВНЗ викладачі проводили пари або використовували матеріали недержавною мовою.

«Загалом потрібно відзначити, що після повномасштабного вторгнення російських військ на територію України помітно зросла активність і принциповість здобувачів вищої та фахової передвищої освіти у відстоюванні права на навчання державною мовою», — наголошує омбудсмен.

Заклади культури

«Послуговуючись методами “м’якої сили”, протягом багатьох років ворог першочергово намагався захопити наш культурний простір, системно витісняв український культурний продукт, подекуди брутально крав ті чи інші його зразки, маргіналізував і стигматизував культуру в цілому як щось сільське, обмежене та периферійне», — йдеться у звіті.

Омбудсмен зокрема проаналізував, як змінилася ситуація з мовою у театрах, музеях, бібліотеках та інших культурних закладах. Протягом 2022 року на адресу Уповноваженого надійшло 43 звернення щодо можливих порушень у сфері культури, що складає 1,5% від загальної кількості звернень за 2022 рік.

Порушення вимог закону зафіксовано в одному випадку: недержавною мовою проводився культурно-мистецький захід (лекція на тему «Багатолика Фріда Кало») на території «Одеського музею західного і східного мистецтва». З позитивних змін зафіксовано, що Одеський театр юного глядача імені Юрія Олеші після 24 лютого 2022 року показ всіх вистав здійснював виключно державною мовою. Хоча ще у 2021 році із 43 вистав лише 3 виконувалися українською мовою.

У звіті також зазначають, що поруч з українською мовою експонати в музеях часто демонструють глядачам також англійською, польською, німецькою, французькою і болгарською мовами.

Водночас російська мова як мова експозицій досі функціонує у 3 музеях:

• Одеському літературному музеєві;
• Музеї видатних харків’ян імені К.І. Шульженко;
• філії-музеї історії Лисичанського содового заводу комунального закладу «Лисичанський міський краєзнавчий музей», де триває реекспозиція.

Нагадаємо, у 2021-му в київських кіосках лише 11% друкованих ЗМІ були державною мовою, а закон про функціонування української мови як державної  порушили принаймні в одній книгарні в Дніпрі та трьох в Одесі.

Читайте також: Путівник з історії утисків української мови

Чільне зображення: Depositphotos