На Книжковому Арсеналі обговорили долю пошкоджених і деокупованих бібліотек

У межах ХІ Книжкового Арсеналу та Спеціальної програми українського ПЕН-клубу «Памʼять говорить» відбулася подія «Незламні бібліотеки»: подія солідарності з українськими бібліотеками, що постраждали через російську агресію».

Від початку повномасштабного вторгнення російські окупанти знищили понад 500 українських бібліотек.

Участь в обговоренні взяли Чернігівська, Нікопольська, Запорізька, Херсонська і Капітолівська бібліотеки. Представники бібліотек розповіли про свій досвід роботи в окупації, воєнні виклики і плани на майбутнє. Також обговорили нагальні потреби бібліотек.

Оксана Завгородня з Херсонської бібліотека розповіла: «На початку повномасштабного вторгнення робота бібліотеки була паралізована. Фонди не встигли вивезти. На початку травня окупанти вперше втрутилися у роботу нашої  бібліотеки. Солдати викрали особисті речі й техніку. Вони переглядали книжки про помаранчеву революцію, Майдан і поезію воїнів АТО. Також відбувалися чистки фондів: вилучалися видання про події від 2014 року. Коли окупанти виходили з Херсону, то вивозили з собою небезпечні видання. Досі ми не склали список усіх вкрадених книжок».

У Чернігові на бібліотеку впала ракета. Директорка Ганна Пушкар розповіла: «Ми врятували частину фонду, а частина — повністю знищена. Через місяць-два після влучання почали працювати в єдиній вцілілій кімнаті, бо був великий попит. Люди пропонували допомогу в перевезені, розкладанні книжок і приносили свої книжки з дому».

У перші дні повномасштабного вторгнення бібліотеки були змушені змінити чи призупинити роботу через обстріли та окупацію. 

«24 лютого не всі вийшли на роботу. З першого дня люди, які мешкають поруч, почали приходити до нашого цокольного поверху, де ми облаштували укриття. Читачі вимагали, щоб їх обслуговували. Тому з березня на першому поверсі почали видавати книжки. Деякі книжки евакуювали у Львівську область» — розповіла Олена Кійко із Запорізької бібліотеки.

Юлія Какуля-Данилюк із Капитолівської бібліотеки розповіла, що попри окупацію змогла власноруч врятувати книжки та документи: «З березня у бібліотеці жили росіяни. Я винесла книжки Володимира Вакуленка, щоб вони не знайшли автора в Ізюмі, що за кілька кілометрів від нашого села».

Щомісяця український ПЕН їздить у деокуповані чи прифронтові бібліотеки. За цей рік привезли понад 2000 книжок сучасної української літератури. Також створили загальнонаціональний збір для бібліотек. 

«Треба актуалізувати фонди. Люди хочуть сучасні книжки-бестселери. Це ті книжки, про які пишуть в фейсбуці, про які розказують блогери», — зазначає Ганна Пушкар.

«Херсонська бібліотека зараз працює у дистанційному форматі «80% людей виїхало з міста. На правому березі 13 бібліотек повністю зруйновані» — повідомила Олена Шестакова.

Бібліотекарі схвильовані, що працівники культури, які співпрацювали з окупантами, досі звільнені від відповідальності перед законом через колабораціонізм. 

Бібліотекарки з Чернігівщини зазначили, що за рік відновлення бібліотеки збільшилася кількість читачів і сягнула довоєнних показників. Швидкими темпами бібліотека відновлюється і вже до кінця літа повноцінно буде обслуговувати читачів. 

Українські бібліотеки мають мету не просто продовжити видавати книжки, а ще й стати важливими культурними центрами у своїх містах. «Щоб запропонувати щось людям, треба самій це прочитати. Треба вміти хвалити й рекламувати українську книжку», — додала Юлія Какуля-Данилюк.

Книжки, які залишаться після фестивалю, відправлять до бібліотек.

Нагадаємо, росіяни знищили центральну міську бібліотеку ім. Короленка в тимчасово окупованому Маріуполі. В цілому від дій російської армії постраждала щонайменше 571 книгозбірня.

Чільне фото (ілюстративне) — Алекс Заклецький