У Львові започаткували Фонд тоталітарного читання

У мережі Львівської муніципальної бібліотеки створили Фонд тоталітарного читання, до якого ввійшли книжки, видані до 1991 року, що мають ознаки цензури та купюр.

Фонд налічуватиме кілька тисяч книг, ця література вилучена з публічного вжитку. Її зберігатимуть у книгосховищах. І кожен охочий зможе цю літературу замовити та попрацювати з нею.

До фонду передали дитячу пропагандистську літературу: «казки про червоноармійців», видання шкільних серій, де, поряд з творами зі шкільної програми було вміщено пропагандистські тексти, а також сучасні видання — зокрема авторів, які підтримали пропаганду, або книжки, тексти чи ілюстрації яких містять пропагандистські елементи «русского міра». Також у сховищі зберігатимуться твори усіх авторів, які творили у радянський час та вважалися радянською класикою.

У фонді тоталітарного читання збережеться по примірнику кожної книжки, аби задовольнити інтерес науковців, які досліджуватимуть культуру читання під час тоталітарного режиму.

«У мережі Львівської муніципальної бібліотеки відсоток російськомовної літератури вкладається у межі 15 відсотків. У перспективі така література може перейти до наукових бібліотек, де їх вивчатимуть фахівці», — говорить Василь Кметь.

Своє рішення не знищувати цілком радянські видання, а надати до них доступ охочим, науковець пояснює тим, що Україні не варто уподібнюватися до тоталітарних країн, де читання деякої літератури було і є забороненим. Завдання бібліотеки — розширити читацькі перспективи настільки, щоб суспільство зрозуміло, наскільки зайвими й шкідливими є ностальгійні уподобання до минулого.

З 1945 року у Львові створювалися спецфонди («спецхрани»), куди передавалися вилучені книги, заборонені до публічного читання.

«Їх було дуже багато, вилучали за списками. Період з 1945 до 1950 років був найбільш репресивний. Наприклад, репресій зазнав вірш Володимира Сосюри “Любіть Україну”. З “главліта” прийшло розпорядження вилучити всі примірники книг з продажу. А бібліотекам рекомендували вирізати або склеїти сторінки; а у змісті назву вірша треба було затерти», — розповідає науковець.

Такі чистки тривали до кінця 1970-х років. 

Як повідомлялося, у Дніпрі вилучили 25 тисяч пропагандистських й антиукраїнських книжок.

Читайте також: Галушко: Радянські пропагандистські книжки — вкрай цінні якщо не літературні, то історичні джерела

Джерело: Суспільне

Чільне фото: Суспільне Львів