Харків

У Берліні відкрили виставку «Антитекст»

03.10.2024

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

У Берліні відбулося відкриття виставки «Антитекст», присвяченої історії української літератури під час радянського тоталітарного режиму. Про це Читомо повідомили організатори виставку.

Експозиція проходить у просторі Art Space in Exile готелю Continental і триватиме до 12 жовтня 2024 року.

 

На відкритті виставки були присутні представники організаторів: заступниця директорки з розвитку Харківського літературного музею Тетяна Ігошина, керівниця Українського інституту в Німеччині Катерина Рітц-Ракул, а також радниця з питань культури посольства України в Німеччині Аліса Подоляк. Під час заходу учасники поділилися своїми думками про важливість збереження української літературної спадщини, її відновлення, а також про актуальність представленої проблематики в умовах нинішньої війни в Україні.

 

Аліса Подоляк наголосила на важливості збереження літературної спадщини в умовах російської агресії. «Українські письменники та інтелектуали у найважчі часи несвободи створювали твори, які сформували нашу національну свідомість. Збереження цієї спадщини та її поширення у світі є ключовим завданням у протидії російській дезінформації та пропаганді. Дякую організаторам цієї події за привернення уваги до цієї важливої теми», — зазначила дипломатка.

 

 

Катерина Рітц-Ракул додала, що нині надзвичайно важливо вивчати й говорити про українську літературу та її творців. Вона підкреслила паралелі між радянськими репресіями проти української культури і сучасними діями росії: «Радянський тоталітарний режим знищував українських митців, стирав їхню ідентичність та їхні твори. Нинішня Росія продовжує використовувати ті ж самі тактики — нищить українських авторів, пам’ятки культури, спалює книги. Виставка показує, через що пройшли українці у минулому столітті, і як вони знову змушені стикатися з подібними загрозами сьогодні».

 

Виставка «Антитекст» є особливо символічною, оскільки тут немає традиційних музейних експонатів. За словами організаторів, цей підхід відображає сучасні умови, в яких змушені працювати українські музеї, рятуючи свої колекції від руйнівних дій агресора. Натомість відвідувачі знайомляться з історіями текстів та їхніх авторів, які зазнали переслідувань або були піддані забуттю в радянські часи.

 

Тетяна Ігошина, представниця Харківського літературного музею, поділилася своїм досвідом збереження колекцій: «У колекції нашого музею є матеріали періоду 1920-х років — рукописи, фото, видання, а також самвидав 1960-х – 1980-х років. До 2014 року ми вважали, що найгірші часи для цих текстів вже минули. Однак з початку весни 2022 року ми знову були змушені заховати ці матеріали, не знаючи, на як довго. І джерело загрози для нашої літературної спадщини, на жаль, не змінилося за ціле століття».

 

На виставці також прозвучали уривки зі щоденника українського письменника Володимира Вакуленка, якого вбили російські окупанти під час захоплення Ізюма у 2022 році.

 

Захід завершився презентацією збірки поезії Наталки Маринчак — української поетки з Харкова. Вона представила гостям вінілову платівку та книгу «Треті діти» — дві частини одного мистецького твору, що народився у воєнному Харкові у 2022 році, за участі музиканта Сергія Давидова.

 

Виставка «Антитекст» буде відкрита для відвідувачів до 12 жовтня 2024 року. 5 та 6 жовтня всі охочі зможуть приєднатися до екскурсій, які проводитимуть представники Art Space in Exile. Виставка є не лише історією літератури, але й історією боротьби за ідентичність, яка триває і сьогодні.

 

Як повідомлялося, разом із Харківським літмузеєм Читомо запустило спецпроєкт про стирання і резистентність української літератури — «Стирання слова». Мета проєкту: розповісти про втрати і силу стійкості української літератури і її творців, про ті важливі історії та імена, яких намагалися стерти і водночас про тривання українського літературного процесу попри все. Він містить статті про інструменти знищення української літератури: заслання і ув’язнення, убивства літераторів, руйнації друкарень, каральну медицину супроти митців, використання музеїв у цілях пропаганди, знищення бібліотек, створення меншовартості тощо.

 

 

Чільне зображення надане організаторами.