Відповідальність бути: як Львів йде до титулу Європейської столиці культури 2030

У жовтні 2024 року Львів подав заявку на титул Європейської столиці культури 2030. Через два місяці стало відомо, що місто вийшло у фінал. До вересня цього року команда працює над кінцевою версією заявки, аби гідно представити Львів у фінальному відборі й позмагатися з чорногорським Нікшичем. Заявка Львова, сформована в час повномасштабної війни, базується на концепції «Responsibility to Be» («Відповідальність бути»).

Розповідаємо, як формувалася ця ідея, хто долучився до створення заявки, чому культура в час війни стала не лише простором творення, а й відповідальності — і які ще сенси вкладені в концепцію. Також — чому цей досвід важливий не лише для Львова чи України, а й для Європи загалом.   

Що таке Європейська столиця культури та навіщо цей статус Львову 

Львів — перше українське місто, що бере участь у цьому престижному конкурсі. Європейська столиця культури — це ініціатива Європейського Союзу, яка щороку надає обраним містам можливість реалізовувати культурну програму з виразним європейським виміром. Програму у 1985 році започаткували грецька міністерка культури Меліна Меркурі та її французький колега Жак Ланґ, щоб підкреслити значення культури в об’єднанні європейців і привернути увагу до її ролі у суспільному розвитку. 

З досвіду інших, отримання цього титулу може мати глибокі й довготривалі наслідки для міста. Це шанс активізувати та посилити спроможність місцевих дієвців культури, покращити міжнародну видимість, змінити сприйняття міста всередині країни та за її межами, залучити мешканців до спільнотворення, розвинути культурну інфраструктуру й пожвавити економіку. ЄСК нерідко стає точкою запуску ширших трансформацій, пов’язаних із переосмисленням міського простору, соціальної згуртованості й міжнародної співпраці. 

Заявки на участь у конкурсі подають міста країн ЄС, країн-кандидатів або держав Європейської економічної зони. Відібрані заявки оцінює незалежна міжнародна експертна комісія. Щоб здобути титул, місто має запропонувати не просто яскраву програму заходів, а й переконливе бачення, як культура може стати рушієм змін — як усередині міста, так і в європейському контексті.

Заявка Львова відображає не лише голос містян, а й культурних дієвців з інших регіонів України. З початку великої війни місто пропустило крізь себе понад п’ять мільйонів людей. За даними Львівської обласної військової адміністрації, станом на 2024 рік Львівщина прихистила 365 тисяч осіб. 

«Заявка Львова — це не лише про Львів. Ми постійно думали й про інші українські міста, про наш спільний досвід змін, про прагнення до безпеки, свободи й розвитку. Ми віримо, що культурні процеси можуть стати основою для відновлення — не лише інфраструктурного, а й особистісного», — пояснює Юлія Хомчин, керівниця процесу аплікування Львова на ЄСК 2030 та директорка Інституту стратегії культури, який координує розроблення заявки. 

Львів став хабом для вимушено переміщених культурних інституцій з загрожених територій. Тут вони продовжують розвиватись, створювати та поширювати свої сенси. Зокрема до фокус-груп розроблення заявки на титул ЄСК входили дієвці культури з різних міст, таких як Маріуполь, Бердянськ, Харків, які від лютого 2022 року знайшли у Львові прихисток чи, можливо, навіть дім — і нині співтворять обличчя міста.

Читайте також: Міста літератури ЮНЕСКО Вроцлав і Шарджа створили фонд допомоги українській літературній спільноті

Шлях від ідеї до заявки

Ідея участі Львова у конкурсі — не нова. Ще у 2010-х вона проростала серед середовища культурних ініціатив, зокрема в межах українсько-польської співпраці. У 2016 році Львів був культурним партнером Вроцлава, який тоді мав титул ЄСК: українська програма тривала цілий місяць і включала концерти українських виконавців, презентації книжок, кінопокази та дискусії, III триєнале сучасного українського мистецтва «Український Зріз».

У різні роки у програми міст-ЄСК теж були включені українські заходи та події. Зокрема, проєкт UKRAINE! UNMUTED увійшов до офіційної програми Каунаса (ЄСК 2022, Литва) і Тарту (ЄСК 2024, Естонія) — з виставками, перформансами, дискусіями й презентацією збірки есеїв про українську культуру. 

У 2022 році, після того, як Україна здобула статус кандидата на вступ до ЄС, з’явилася реальна можливість податися на конкурс.

Львів вирішив нею скористатися — не попри війну, а саме через неї. У нинішньому контексті культура в Україні перестала бути лише простором творчого самовираження — вона є елементом національної безпеки, інструментом зцілення, стійкості та підтримки.

Підготовка заявки стартувала на початку 2024 року, а сам документ надіслали до Європейської комісії в жовтні. Робота над аплікацією стала масштабним колективним процесом: участь взяли близько 500 людей — представники культурних і креативних індустрій, митці, менеджери, психологи, волонтери, ветерани, автори та дієвці інших сфер, які працюють із темами війни, пам’яті та відновлення. 

Улітку 2024 року у Львівському скансені відбулося п’ять сесій візійних груп, де представники різних сфер розмірковували про виклики сьогодення, досвід війни та бачення майбутнього 2030 року. У серпні-вересні пройшли 12 фокус-груп із фахівцями в галузях культури, освіти, медіа, архітектури, ментального здоров’я, громадського сектору, бізнесу та інших. 

Після цього учасницького процесу команда актуалізувала концепцію аплікації. У жовтні 2024 року заявка була відправлена до Брюсселя — Генеральному Директорату Європейської комісії з питань освіти, культури, молоді та спорту. Через два місяці надійшло повідомлення, що Львів — у фіналі конкурсу. Суперником у другому раунді є місто Нікшич із Чорногорії. 

Читайте також: Учасники мережі міст літератури ЮНЕСКО на Всесвітній день поезії читали вірші Жадана

Відповідальність бути: свідчити, дбати й уявляти

Концепція заявки Львова на здобуття титулу сформована навколо ідеї «Responsibility to Be» («Відповідальність бути»). Це бачення культури як сили, здатної зберігати зв’язки між людьми, підтримувати стійкість у періоди втрат, війни та невизначеності. 

«”Responsibility to Be” — це глобальна розмова про культуру як відповідальність. Не лише за те, що ми створюємо, а й за те, чому (не) дозволяємо відбуватись. Це про гідність, емпатію, про практикування людяності навіть у найтемніші часи», — каже Юлія Хомчин. 

У конкурсній заявці Львів пропонує розмову про роль культури в нових реаліях — не лише в Україні, а й у Європі загалом. Програма міста на ідейно-тематичному рівні працюватиме із такими концептами, як «свідчити», «дбати» й «уявляти».

Заявка охоплює теми колективної та індивідуальної травми, практик пам’ятання, різноманітності досвідів, відновлення через культуру, спадщини, соціальної інтеграції, інновацій, освіти, інклюзії.

За словами Юлії, «Відповідальність бути» народилася з українського контексту — досвіду війни, втрати дому, життя в евакуації, розірваних зв’язків, психоемоційної нестабільності, а водночас — гідності, солідарності, рішучості. У цьому сенсі заявка є чесною розмовою не тільки з собою, а й з Європою та усім світом — про культуру, яка свідчить, діє та бере відповідальність.

«Сьогодні культура в Україні — не про спокійний розвиток, а про виживання і свідчення, — продовжує Юлія. — Вона стала способом проживати досвід війни: говорити про біль і втрати, працювати з травмою. Українські митці воюють, волонтерять, але продовжують творити. І ця творчість народжується на абсолютно іншому ґрунті. Вона допомагає зберігати людяність навіть у нелюдських умовах». 

Щодо інших міст: найбільш релевантним для Львова є досвід Любліна, який став Європейською столицею культури 2029 з концепцією RE:UNION. Цей підхід говорить про нові спільноти, діалог, турботу, повернення до цінностей рівності та свободи. Особливо цінною для нас є увага Любліна до партнерств з Україною — адже війна зовсім поруч, а культура стає містком до розуміння і взаємної підтримки. Важливо, що у програмі Любліна як ЄСК 2029 передбачена окрема програма зі Львовом під кураторством Інституту стратегії культури.

Літературний вимір

Літературна компонента є важливою частиною заявки міста, адже вона відображає прагнення Львова стати простором діалогу й пам’яті. Саме таким задуманий проєкт «Дім літератури» — перша в Україні інституція такого типу, покликана стати відкритим простором для свободи слова, обміну думками й суспільного діалогу через літературу. Тут працюватимуть із різноманітною літературною спадщиною Львова й України, а також підтримуватимуть ветеранів через літературні ініціативи.

Також літературною подією в межах програми ЄСК у Львові стане Bookforum: Future as a book — книжкова подія, яка поєднає літературу, технології та критичне мислення. Вона створить простір для розмови про майбутнє книги й те, як культуру можна використовувати для уявлення завтрашнього дня. 

Поет та член програмної ради заявки Львова на ЄСК Григорій Семенчук ділиться, що концепція «Відповідальність бути» стосується літературного простору не тільки Львова, а й України загалом. За його словами, у часи загроженості нашої культури, а літератури зокрема, бути свідком часу, давати голос, дбати про інших — це те, що місто прагне відобразити та втілити в межах заявки на конкурс. 

«В цьому аспекті література займає чільне місце — як простір глибокої рефлексії, діалогу і співпереживання. Не лише як мистецька форма, а і як інструмент формування відповідальної культурної спільноти. Літературний спадок, актуальний літературний процес Львова — це той фундамент, який ми маємо використати, аби уявити та втілити майбутнє, за яке не буде соромно», — пояснює Григорій. 

Що далі

Попереду — фінальний етап конкурсу. Львів готує розширену версію заявки, яку подасть восени 2025 року. Упродовж наступних місяців команда працюватиме над деталізацією програми, уточненням проєктів, управлінської моделі, європейських партнерств, стратегії з залучення аудиторій та довгострокового впливу на місто. У жовтні заявка буде представлена в Брюсселі, і саме тоді ми дізнаємося, яке місто стане Європейською столицею культури 2030. Якщо Львів отримає титул, то протягом 2026–2029 років місто вже реалізовуватиме комплексну програму, яка сягне свого піка у 2030-му — році ЄСК.

Для Львова участь у цьому конкурсі — не просто про титул. Це нагода подумати, якою може бути культура в часи кризи, а також вписати український досвід у ширший, європейський контекст. І це досвід, який, на думку команди розроблення заявки, важливий сучасній Європі.

Стежити за всіма оновленнями щодо процесу аплікування Львова на ЄСК можна на сайті, а також у соцмережах: у фейсбуку та інстаграмі.

Читайте також: У Львові ухвалили стратегію розвитку культури громади до 2035 року