Чи змінює ШІ редакційну політику українських видавництв

Відколи в Україні з’явилися інструменти на основі штучного інтелекту (ШІ), дискусія про їхню роль у книжковій галузі не вщухає. Частина видавців експериментує з технологіями, перевіряючи, чи можуть вони прискорити технічні процеси, інші послідовно відмовляються від будь-якого залучення алгоритмів і наголошують на важливості людської творчості та етичних обмежень.

Щоб зрозуміти, як сьогодні українські видавництва ставляться до ШІ, Читомо зібрало їхні відповіді на запитання про внутрішні політики, договори з авторами й редакторами, а також можливі зміни у стандартах. Хтось використовує технології лише для допоміжних завдань, як от транскрибування інтерв’ю чи реставрація фотографій, інші — повністю забороняють застосування ШІ у видавництві на будь-якому етапі. Є й ті, хто пішов на експеримент, створивши першу в Україні книжку, написану й проілюстровану нейромережею.

Валерія Савотіна, PR видавництва «Віхола»  

Ми не використовуємо ШІ в нашій роботі, ні у текстах (мова про редагування зокрема), ні у промоції книг (усі божевільні й не дуже ідеї — повністю на нашій совісті). 

Дуже рідко ШІ у видавництві може використовуватися як допоміжний інструмент для того, аби розшифрувати звукову доріжку у відео і зробити субтитри, або якщо дизайнеру потрібно змалювати якусь деталь зображення для подальшого опрацювання (наприклад, референс для обговорення з автором). Та усе це лише інструмент, який потім опрацьовує відповідальна за цей напрямок людина.

Валентина Комар, комунікаційниця видавництва «Жорж»

Наше видавництво не використовує ШІ на етапах підготовки проєктів до друку. Переклад літературних творів за допомогою ШІ заборонений умовами переважної більшості ліцензійних договорів з правовласниками. За дотриманням цієї умови стежать проєктний менеджер і літературний редактор. Саме вони перевіряють надані позаштатними перекладачами тексти. 

Щодо редагування і коректури, то ми теж працюємо лише з ЛІ — людським інтелектом перевірених фахівців, про це зазначено в нашій редакційній політиці. Це не швидко, але надійно. 

Хоча ми не користуємося ШІ як робочим інструментом, але книжки про нього дуже любимо й видаємо регулярно. Зокрема, нашу серію про найлюдянішого ШІ у всесвіті — «Щоденники вбивцебота» Марти Веллс.

Читайте також: ШІ в оформленні книжок — безцінний інструмент чи знецінення праці?

Андрій Вишневський, керівник видавництва «Основи»

«Основи» цінують професіоналів і професіоналок, їхні освіту, практичні навички й досвід, тому всі виробничі процеси налагодженні без використання ШІ. Звісно, ми не стоїмо на шляху технічного прогресу і не заперечуємо принципову можливість і доцільність використання ШІ у різних сферах людської діяльності. Але допоки не будуть врегульовані етичні аспекти можливого використання ШІ у видавничій діяльності, на нашу думку, не варто цього робити, тому що це б підважувало б і мистецькі цінності, і цінності захисту прав інтелектуальної власності, і цінності поваги людської гідності. 

Внутрішньою політикою видавництва заборонене використання ШІ в роботі для команди «Основ» та всіх партнерів, кого ми долучаємо до роботи.

Ми поступово впроваджуємо політику використання ШІ в наші договори з авторами, взявши за основу принципи, що використовуються у ліцензійних договорах з іноземними правовласниками, які вже мають цю практику. Тому маємо спеціальні пункти, які зобов’язують підтверджувати, що вся робота наших авторів, працівників та інших осіб процесу виконана без залучення інструментів ШІ. Звісно, потенційні складнощі можуть виникати на етапі обрання методів перевірки використання ШІ, бо вони не завжди дають можливість зі стовідсотковою певністю довести або спростувати використання ШІ, тому ми більшою мірою покладаємось на репутацію і добросовісність авторів з якими ми працюємо й у разі обґрунтованих сумнівів просто надалі утримуємось від співпраці. Працюємо лише з тими, кому довіряємо.

Редакційні стандарти та вимоги до якості текстів самі по собі навряд залежать від способів їхнього досягнення. Отже, предметом врегулювання тут є не стандарти якості, а межі використання ШІ. Наразі ці межі в «Основах» встановлені на нульовій відмітці: повне табу і щодо текстового, і щодо візуального складників. Так, за перевірку використання ШІ у нас відповідає редакційна команда, а саме випускові редактори попроєктно і фінально — технічний редактор на рівні видавництва.

Читайте також: Авторське право та ШІ: хто власник і як захистити творчість

Дмитро Стретович, директор і співзасновник видавництва Stretovych

Наразі ми ніяк не використовуємо ШІ. У нас заборонено застосовувати інструменти ШІ в перекладах, редагуванні, дизайні та інших видах робіт, пов’язаних із редакційною підготовкою книжок.

У шаблонах договорів є окремий пункт про заборону використання ШІ та заборону надавати наші матеріали для навчання ШІ. Такі ж пункти містяться в усіх договорах, які ми отримуємо від закордонних правовласників.

Олексій Жупанський, директор і співзасновник видавництва Жупанського

ШІ не використовуємо у жодному з видавничих процесів. Причини полягають у тому, що, на нашу думку, можливості ШІ все ще доволі обмежені для застосування в нашій галузі, і це, як ми бачимо, призводить до багатьох прикрих помилок. Окрім того, якщо йдеться про творчість — а ми вважаємо переклад і редагування художніх текстів саме продуктом творчості — то воліємо отримувати результат роботи людей, а не алгоритмів. Це принципова позиція.

У нас немає спеціальних документів щодо регламентації використання ШІ, ми просто його не застосовуємо.

Наразі такі положення не включені до наших договорів, але, зважаючи на дедалі ширше використання ШІ як у перекладі, так і в редагуванні, вважаємо за доцільне додати відповідний пункт у наші типові угоди, щоб це було чітко прописано і щоб уникнути можливих непорозумінь у майбутньому.

Віктор Круглов, директор видавництва «Ранок»

Зараз у «Ранку» ми використовуємо ШІ передусім як допоміжний технічний інструмент у роботі, зокрема, для резюмування нарад та транскрипції відео, для швидкого попереднього макетування або обробки великих масивів даних. Наприклад, за допомогою ШІ можемо реставрувати старі фотографії або ретушувати ілюстрації поганої якості, створювати візуальні концепти, внутрішні звіти, робимо аналітику продажів та попередній розрахунок собівартості видання. Це в кілька разів пришвидшує технічну роботу. 

Станом на зараз використання ШІ практично не впливає на швидкість випуску книжок. Причина у все ще недостатньому рівні розвитку нейронних лінгвістичних моделей, які б могли якісно замінити людину у креативі та на етапах підготовки. ШІ радше допомагає у технічних завданнях, звільняє час на креативну та творчу роботу, але не замінює команди спеціалістів, а іноді навіть уповільнює роботу.

Ми на 100% відмовилися від допомоги ШІ у написанні, редагуванні та перекладі художніх текстів. Це наш принцип і чесність перед читачем, тому що ШІ ніколи не надасть того креативу та якості, які вимагають наші споживачі. 

Натомість ми всіляко стимулюємо розвиток наших працівників і авторів. Зокрема, у межах академії «Ранок» навесні відбувся безкоштовний курс «Структурне редагування» (лекційний та практичний формат). Його метою було підвищити рівень професіоналізму наших редакторів. Участь у курсі взяли всі охочі зі спільноти українських редакторів, а також редактори «Ранку».

Через використання ШІ видавництва та книгарні постійно зіштовхуються з хейтом, і причин цьому кілька. По-перше, критика часто спричинена низькою якістю згенерованого матеріалу, який іноді подається як готовий продукт; якщо текст або ілюстрація виглядають штучно, це викликає недовіру, вже не кажучи про шість пальців та інші дефекти. По-друге, існує хибна думка, що якщо контент створений не людиною, він має бути безкоштовним, але це не так: навіть відео, створене за допомогою ШІ, потребує роботи фахівця — написати якісний промпт, обрати стилістику, відредагувати результат і зробити монтаж. За кожним продуктом усе одно стоїть команда. І третій момент: книжки — це про довіру, турботу, розвиток, а будь-яке нелюдське втручання у цей процес викликає підвищену увагу.

Використання ШІ для будь-якого бізнесу та організації, зокрема видавництв, уже стало стратегічною необхідністю. Це не означає, що він має замінити людину, але ігнорування технологій означає відставання від ринку. Навіть якщо ШІ не дає миттєвого ефекту у вигляді швидшого виходу книжок, він уже зараз впливає на процеси дослідження попиту, пошуку ідей та обробки великих масивів інформації.

ШІ може бути корисним допоміжним інструментом, наприклад, для ефективного планування робочого процесу, формування звітності відділів чи генерації ідей — загалом для оптимізації та автоматизації роботи. На сьогодні у творчих професіях нейромережа не може перевершити людину.

Видавництво «Ранок» провело власний експеримент із ШІ: у 2023 році ми видали книжку «Хочу на Марс». Це було перше в Україні експериментальне видання, повністю створене за допомогою ШІ, усі ілюстрації та текст до неї створила нейромережа відповідно до наших завдань і вказівок. За це видання ми потрапили до Книги рекордів України, отримали визнання і багато хейту.

Тоді ми хотіли зрозуміти, наскільки якісно та креативно працює ШІ. Ми публічно заявили, що книжка створена за допомогою нейромережі. Висновки експерименту такі: ШІ в жодному разі не може замінити людину. Це виключно допоміжний інструмент, який допоможе прописати структуру, запропонує варіанти, але повністю замінити креатив людини ШІ не може. Бо тільки людина може творити з душею і мати безмежний політ фантазії. Без людини книга не є книгою — вона втрачає емоційне забарвлення. Це просто проєкт.

Читайте також: Не хотіли б, щоб наші діти читали книжки, написані ШІ — автори «Хочу на Марс»