авторське право

Життя із ШІ: як захистити свої авторські права

02.05.2025

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Ось уже кілька років поспіль дискусії про ШІ та авторське право залишаються одними з найпопулярніших на професійних виставках та конгресах. 

Читомо записало основні тези дискусії  «Штучний інтелект і авторське право: розвиток політики у Великій Британії та США», у якій брали участь Марія А. Паланте, президентка та генеральна директорка Асоціації американських видавців, і Ден Конвей, СЕО Асоціації видавців, – на випадок, якщо ви опинилися серед тих, хто не зміг потрапити одну з найвелелюдніших подій цьогорічної Лондонської книжкової виставки.  

Марія А. Паланте — знана експертка в галузі права інтелектуальної власності. З січня 2017 року вона обіймає посаду президентки та СЕО Асоціації американських видавців (AAВ). До цього, з 2011 по 2016 рік, працювала директоркою Офісу авторського права США. Протягом перебування на цій посаді Паланте очолювала важливі ініціативи у сфері аналізу законодавства й нормативних актів, консультувала представників Конгресу з питань авторського права, а також представляла США на міжнародних переговорах щодо інтелектуальної власності.

 

Як очільниця AAВ, Паланте активно долучається до обговорення викликів і можливостей, які пов’язані з використанням ШІ у видавничій галузі. Вона послідовно наголошує на необхідності застосування чітких принципів і політики стосовно ШІ, зосереджуючись на етичних засадах, таких як достовірність, точність, джерела та мета використання. Паланте розглядає ШІ як незворотну зміну парадигми, подібну на вплив Інтернету, і вважає, що при мінімізації ризиків для повноцінного використання його переваг потрібен комплексний підхід.

Ден Конвей, СЕО Асоціації видавців (АВ) у Великій Британії, раніше очолював напрям зовнішніх зв’язків організації та виступав головним політичним представником видавничої галузі. Він працює над викликами, які ШІ ставить перед видавничою галуззю, зокрема в контексті порушення авторського права з боку великих мовних моделей (LLM). Конвей попереджає, що великі мовні моделі масово порушують законодавство в сфері авторського права, бо збирають, зберігають і використовують захищений контент, не маючи на це відповідних дозволів.

 

Він виступає за впровадження регулювання, що забезпечить прозорість у використанні ШІ, зробить цей процес етичним і безпечним. На його думку, великі технологічні компанії повинні платити за використання творчого контенту для навчання моделей ШІ — так само, як вони покривають інші операційні витрати.

 

Минулого року Конвей закликав до партнерства, замість підпорядкування видавничої галузі технологічним компаніям. Він підкреслив необхідність забезпечення взаємної вигоди від використання інновацій у сфері штучного інтелекту.

Попри те, що Конвей схвалив визнання урядом потенціалу ШІ, він водночас наполягав на захисті авторського права. Утім, здається, розвиток ШІ відбувається значно швидше, ніж формування політики або законів.

Щоби контент, створений за допомогою ШІ, не порушував чинне законодавство з авторського права, видавці стикаються з серйозними труднощами. Видавнича галузь виступає за відповідальне використання ШІ, наголошуючи на важливості ліцензування та справедливої компенсації для творців. Фактично ж відбувається так: дедалі більше авторів – як і самих видавців – звертаються до ШІ, і такий формат співпраці також поки що не має чіткого правового регулювання.

 

Перетин ШІ та авторського права створює складні виклики, що вимагають однаково продуманих і скоординованих дій з боку урядів, галузі та творців. Оскільки ШІ продовжує трансформувати креативний простір, вкрай важливо розробити правові рамки, що забезпечували б рівновагу між інноваціями та захистом прав інтелектуальної власності. Це, здавалося б, є цілком очевидним – проте кількість компаній, які швидко заробляють на нерегульованій сфері та не зацікавлені в будь-яких механізмах, що можуть ускладнити їхній бізнес, постійно зростає.

 

Серед ключових моментів панельної дискусії щодо подальшої роботи з легалізації ШІ наведемо лише кілька.

Захищати кого чи що: різниця у підходах США та Великої Британії 

  • США: Бюро з авторського права США підтвердило, що роботи, створені виключно ШІ, не підлягають захисту авторським правом. Ця позиція підкреслює вимогу людського авторства, залишаючи контент, створений ШІ, поза межами традиційної системи авторського права. Насправді в судах США наразі розглядається близько 40 справ, пов’язаних з ШІ та авторським правом, більшість з яких стосуються порушення прав.
  • Велика Британія: На відміну від США, закон Великої Британії про авторське право, дизайни та патенти від 1988 року пропонує більш гнучкий підхід. Він надає право власності на згенеровані комп’ютером твори особі, яка вчинила необхідні дії для їхнього творення. Однак у самій Великій Британії цей закон також викликає суперечки, бо ставить під сумнів оригінальність і авторство ШІ-контенту. Хороша новина, за словами Конвея, полягає в тому, що принаймні 10 зацікавлених політиків у Великій Британії можуть створити значний імпульс у політичній системі країни.

Ви правильно зрозуміли: закони США та Великої Британії не узгоджені між собою, що призводить до плутанини та потенційних юридичних складнощів у міжнародній співпраці.

 

Читайте також: Повернення до фізичних книгарень, вплив TikTok-у й інші тренди книжкого Лондону-2025

Чи потрібно захищати права на запити (prompts)?

Хоча праці, створені ШІ, можуть не підлягати авторському праву, запити для їхнього створення потенційно можуть бути захищені. В обох країнах саме запити, що використовуються для створення ШІ-контенту, можуть підпадати під захист авторського права – водночас це не стосується захисту самого ШІ-контенту. Обидві країни стикаються з викликом щодо визначення можливості захисту таких запитів і того, чи можуть вони бути підставою для претензій на власність ШІ-контенту.

Що змінить позов The New York Times проти OpenAI

Законодавчі рамки в обох країнах поки розвиваються і не мають чітких прецедентів щодо контенту, створеного ШІ. Гарним прикладом є справа The New York Times.

Видання The New York Times подало позов проти OpenAI та Microsoft, стверджуючи, що ці компанії використали мільйони статей без їхнього дозволу для навчання своїх моделей ШІ, таких як ChatGPT. Це несанкціоноване використання, на думку позивача, порушує авторські права та підриває бізнес-модель видання, надаючи доступ до контенту без підписки або оплати. У результаті справи може виникнути прецедент щодо взаємодії ШІ-компаній з матеріалами, що охороняються авторським правом.

 

Ред.: Уже за два тижні після дискусії NYT виграли справу. Harvard Law Review торік влучно зауважили, що у цій справі позивач опинився на місці журналістів, що здійснили позов на видання за неправомірне використання їхніх статей для продажу в онлайнархівах. Тоді журналісти також виграли.

«Складніше за освоєння космосу»

Технологічний сектор часто стверджує, що ліцензування є «надто складним». Водночас ці ж компанії працюють над  випуском безпілотних автомобілів і освоєння космосу. 

«Спочатку уряди могли сприймати цей аргумент [щодо неможливості врегулювання], але тепер цьому важко повірити», — каже Марія А. Паланте.

 

«Креативна індустрія Великої Британії співпрацює для врегулювання ситуації.  Ця єдність важлива, бо допомагає інформувати законодавців про економічну важливість процесів. Регулювання — це ширше поняття, ніж лише авторське право. Воно охоплює безпеку, військові питання, авторитет, право голос та питання клімату. Ми виступаємо за те, щоб авторське право та інтелектуальна власність були частиною нормативних меж для захисту суспільства», — зазначив Ден Конвей.

 

Найвірогідніше, рішення лежить у площині поза межами традиційного авторського права. Тому законодавці розглядають можливості створення нових правових рамок, таких як спеціальні закони sui generis, для врегулювання питань, пов’язаних із контентом, створеним ШІ.

11 мільярдів на кону 

Видавнича галузь Великої Британії генерує £11 мільярдів, надаючи роботу кожній сьомій людині. Зокрема й через своє економічне значення ця галузь повинна розвиватися разом із ШІ.

Зі свого боку представники видавничої галузі активно виступають за відповідальне використання ШІ, наголошуючи на важливості ліцензування та справедливої компенсації для творців.

 

Оскільки правове середовище продовжує еволюціонувати, існує потенціал для нових рамок, таких як sui generis закони, які можуть врегулювати використання ШІ у творчих сферах поза межами традиційного авторського права. Ці обговорення, імовірно, ляжуть в основу майбутнього регулювання як у США, так і у Великій Британії; визначать інтеграцію ШІ в креативні галузі. Цікаво, що більшість професіоналів, присутніх у залі, були з Великої Британії або Європи, а представників з арабських країн та Південної Азії було непропорційно мало.

Підсумовуючи: що робити українським видавцям?

  • Включайте спеціальні положення про використання ШІ в контракти/на обкладинки книг: передбачайте положення про обов’язкову згадку використання ШІ у творчому процесі. Це допоможе зберегти прозорість і захистити ваші права, навіть якщо в майбутньому справа дійде до суду.
  • Виступайте за чітке законодавче регулювання: підтримуйте ініціативи щодо створення більш зрозумілих та узгоджених законів стосовно ШІ-контенту у локальному законодавстві.
  • Беріть участь у галузевих дискусіях: приєднуйтеся до обговорень у видавничій галузі та за її межами, підкреслюючи важливість ліцензування і справедливої оплати для авторів у разі використання ШІ. Саме такі дискусії формують позицію галузі й створюють базу для юридичних справ.
  • Слідкуйте за несанкціонованим використанням: будьте пильними щодо того, як ваша праця може бути використана системами ШІ без вашого дозволу. Це стосується копіювання чи адаптації вашого контенту. Звісно, наразі це робити складно, оскільки потрібно вручну відстежувати й розпізнавати використання власного контенту.
  • Інформуйте та навчайтеся: Слідкуйте за юридичними змінами та технологічними новинками у сфері ШІ й авторського права, навіть якщо вони стосуються інших країн — там можуть бути корисні приклади.

 

Читайте також: Штучний інтелект у перекладі: загроза чи помічник?