Гурт «Очеретяний кіт» випустив пісню на вірш Валерія Пузіка

 У межах мистецького проєкту «Збиті рими» відбулася прем’єра пісні «Перекотиполе», яку гурт «Очеретяний кіт» створив на вірш військовослужбовця ЗСУ, письменника, режисера й художника Валерія Пузіка. Про це Читомо повідомили в літературній агенції OVO.

Там зазначили, що у вірші Валерія Пузіка немає прямого опису війни, однак її досвід присутній через образ постійного руху. Перекотиполе котиться полями, дорогами й териконами, не маючи сталої опори, але зберігаючи напрямок — повернення додому.

Вірш побудований на повторі рядків «котись котись», «дуй дуй дуй», «колись колись». Вони формують ритм тексту й передають рух як спосіб триматися в обставинах, де стабільність втрачена. Образ перекотиполя у пісні стає метафорою життя у стані між дорогою, очікуванням і пам’яттю про дім.

перекотиполе котись котись
повернешся додому колись колись
а поки вітер дуй дуй
ближче до полів і доріг
там соняхи ростуть ростуть
там трава і реп’яхи
там дерева і тінь тінь
там яблука стиглі
падають в обійми землі
перекотиполе котись котись
все буде колись колись
вітер дуй дуй
на траві ікони малюй малюй
птахи
на териконах
сидять сидять
чекають початок кінця вірша
чекають коли прийде прийде
холод і дощ
який змиє усе
і всіх
перикотиполе котись котись
все повернеться колись колись
тільки дивись не зачепись
біля дороги за кущ за кущ
перекотиполе дивись дивись
сонце сходить дивись дивись
вітер дуй дуй дуй
на траві ікони малюй малюй
лий
зливо
лий
змий
мене
змий
яблуком стиглим стиглим
в обійми землі землі
ніби з дерева
я впаду впаду
перекотиполе котись котись
повернешся додому колись колись

Автори проєкту «Збиті рими» наголошують, що у пісні музика не перекриває текст, а радше наголошує на ньому. Завдяки цьому повтори, паузи й образи у вірші Пузіка звучать виразніше.

Послухати пісню можна за посиланням.

Як повідомлялося, мистецький проєкт «Збиті рими», що поєднує поезію українських військових із сучасною музикою,  запустили 24 серпня 2025 року.

Серед учасників — гурти та виконавці Helen Burton (Червона ворона), TaRuTa, Очеретяний Кіт, MadHeads, Енджі Крейда, Юрій Смаліус, Molodsha, Mnishek та Андерсон. Вони працювали з текстами Максима Кривцова, Валерія Пузіка, Петра Маги, Anatoliy Anatoliy, Дмитра Лазуткіна, Олександра Лисака та Ігоря Мітрова.

Валерій Пузік — письменник, режисер, військовий-доброволець. Автор книжок «З любов’ю — тато», «Бездомні пси», «Моноліт», «Я бачив його живим, мертвим і знову живим», «Шахта. Ранкове зведення», співавтор книжки «Наші Котики. Бліндаж» та поетичної збірки «Там, де вдома».

У січні 2015 року пішов добровольцем на фронт. Брав участь у бойових діях на Донеччині в складі 5 батальйону Добровольчого українського корпусу Правого Сектора (ДУК ПС). У лютому разом з побратимами зняв короткометражний документальний фільм «Перемир’я».

Після початку нової фази російсько-української війни повернувся  до лав Збройних сил у березні 2022 року. Перебуваючи на війні, написав книжку «З любов’ю — тато», яка вийшла у січні 2023 року у видавництві «Лабораторія».

Читайте також:

Медіум на лінії фронту: гортаючи «Моноліт» Валерія Пузіка

Валерій Пузік: Війна – це коли кожен робить все, що може

Зображення: літагенція OVO