Всього 25 агентів представляють понад половину лавреатів літпремій XXI століття

Лише в США є близько 1500 літературних агентів, але вплив у галузі сконцентрований у руках небагатьох: у світі 25 агентів представляють половину лауреатів літературних премій XXI століття. Про це йдеться в інтерв’ю з американського літературознавицею та дослідницею видавничої індустрії Лорою Б. МакГрат, опублікованому на Publishers Weekly.

За словами літературознавиці, агенти майже не змінилися з тих пір, як вони зайняли центральну позицію у видавничій галузі наприкінці 1950-х — на початку 1960-х років: вони є першими «воротарями» для авторів і редакторів. Дослідниця зазначає, що переважна більшість агентів реагує на ринок. 

Окремо вона говорить про навантаження: «У період від п’яти до семи років спостерігається висока плинність кадрів, оскільки для багатьох агентів, які ще не досягли успіху, ця робота просто не є фінансово вигідною. І одна річ, про яку не говорять достатньо, — це модель оплати праці: чи отримують агенти фіксовану зарплату, чи працюють виключно за принципом «скільки заробиш, стільки й отримаєш». Це створює величезний розрив у професії». 

Лора Б. МакГрат також додає, що люди помиляються, якщо думають, що агентів цікавлять лише гроші: «Навіть якщо це здається правдою, на те є вагомі причини. П’ятнадцять відсотків від невеликого видавничого контракту й орендна плата за житло в Нью-Йорку — це справді несумісні речі. Але в цій професії є люди, які глибоко віддані майбутньому літератури. Я також не погоджуюся з агітацією на користь самовидання, яка уявляє світ без агентів більш демократичним. Я вважаю, що це світ, де література гірша. Вибагливі агенти — це добре. Я хочу, щоб хтось відбирав те, що заслуговує на мою увагу — і на їхню». 

Окрім цього, літературознавиця зауважує, що агенти зараз переживають те саме перевантаження, яке редактори переживали 10–20 років тому. 

Нагадаємо, що раніше Читомо публікувало розмову про участь України в міжнародних книжкових ярмарках і зокрема у Франкфуртському книжковому ярмарку. Під час неї йшлося, що вкрай важливо залучати літературних агентів до просування української книжки за кордоном: вони зможуть стати медіаторами між українськими книжками та іноземною аудиторією. 

/

Читайте також: Просувати малі мови: лікбез для літагентів

Чільне зображення: Freepic