48 тисяч записів із життя Тичини виклали у вільний доступ

Понад 48 тисяч сканкопій із 2867 архівних справ з життя Павла Тичини виклали у вільний доступ. Про це повідомили на фейсбук-сторінці Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ).

Сканування документів і поступове наповнення платформи «Комплексна система інформатизації» тривало упродовж січня-липня 2026 року. 

Фонд Тичини має номер 464 і є найбільшим в архіві-музеї — загалом він налічує понад 17 тисяч архівних справ, тож наразі оцифрована лише частина. 

Фонд поділений на два описи: основний, що охоплює 1879–1975 роки, і менший, додатковий, з документами 1918-1967 років.

«Як автор “Сонячних кларнетів”, який все навколо бачив поезією і відчував музикою, міг шукати гармонії у світі, де щомиті п’єса людського життя обривається фіналом, ще не дійшовши до кульмінації? Наразі кожен має можливість заглибитися у пошук відповідей на питання про життя та творчість П. Тичини», — написала в архіві.

Вони зазначили, що йдеться і про модерністські мотиви його раннього періоду, і про пізніші твори, написані вже за радянських умов. 

Переглянути документи можна на платформі КСІ за посиланням.

Фонд охоплює документи від перших творчих спроб поета до року його смерті. У ЦДАМЛМ фонд Тичини називають «архівом в архіві»: основну частину документів передала на зберігання ще дружина поета Лідія Тичина у 1968 та 1976-1977 роках. 

Серед матеріалів — 295 щоденників поета і 98 записників, які охоплюють майже пів століття його життя, а також понад 3 000 групових фотографій, на яких Тичина знятий разом з Анрі Барбюсом, Пабло Нерудою, Юрієм Гагаріним, Борисом Пастернаком та іншими знаковими постатями свого часу. 

Серед особистих документів — перепустки на Червону площу в дні похорону Горького, Сталіна й Калініна та транзитна віза 1925 року на переїзд з Парижа через Бельгію до Німеччини. 

Також у фонді є фотографії з різних періодів життя Тичини: поет на відпочинку в Голосієві 1933 року, за роялем у власній квартирі 1934-го, на екскурсії по будівництву Київського метро в 1958-му, на концерті до свого 75-річчя в Колонному залі Київської філармонії в 1966-му, а також портретне фото з дарчим написом 1924 року. 

В архіві-музеї наголошують, що документи розмістили з ознайомлювальною метою, тому при використанні інформації з них посилання на авторство та місце зберігання є обов’язковими. 

Проєкт «Комплексна система інформатизації» ЦДАМЛМ реалізує ще з 2021 року за підтримки Українського культурного фонду. Мета ініціативи полягає в тому, щоб зробити доступними для дослідників близько 100 тисяч архівних справ установи. 

За час роботи ресурсу на ньому вже з’являлися оцифровані фонди інших діячів культури, зокрема письменника Володимира Кузьмича, режисера Григорія Гаєвського та співака Михайла Донця. 

Нагадаємо, у червні 2026 року Держархів Харківщини повідомив, що вперше оприлюднить документи про будинок «Слово» та його репресованих мешканців.

У листопаді 2024-го в архіві-музеї розповіли, що за рік оприлюднили 11483 документи з особових фондів літераторів, зокрема репресованих Володимира Свідзинського та Володимира Кузьмича. Тоді ж запустили цифрову колекцію документів Олександра Довженка з фондів ЦДАМЛМ. 

Читайте також: Замість Чтива: де шукати наукові чи раритетні видання

Фото: ЦДАМЛМ