Держархів Харківщини оприлюднюватиме документи про будинок «Слово» та його мешканців

Державний архів Харківської області влітку щотижня публікуватиме оцифровані документи, пов’язані з будинком «Слово» та його першими мешканцями. У повному обсязі ці матеріали оприлюднять уперше. Про це Суспільному розповіла начальниця відділу організації, координації архівної справи та цифрової трансформації архіву Юлія Гриньова.

Ідеться про документи, що стосуються будівництва будинку «Слово», кримінальні справи митців, протоколи партійних чисток та інші матеріали, пов’язані з представниками Розстріляного відродження.

«Ці документи не були засекречені. У державному архіві Харківської області зберігається досить багато матеріалів, пов’язаних з будинком “Слово”. Це і масив кримінальних справ, наприклад, кримінальні справи на Михайла Ялового, на Якова Кальницького, Володимира Ґжицького, Лідію Вовчик та інших; це протоколи партійних чисток; це справа про зведення самого будинку. Всі ці документи жодного разу ще не публікувалися в повному обсязі», — сказала Гриньова. За її словами, документи вже використовували в наукових дослідженнях, однак повністю їх не публікували.

«Вони були введені до наукового обігу, за ними там писали дисертації, окремі статті, але повністю ці матеріали не були опубліковані. Врешті-решт ми їх вирішили зробити доступними широкій громадськості. Вони будуть у вільному доступі, з ними зможе ознайомитися абсолютно будь-хто на власному комп’ютері», — зазначила архівістка.

В архіві планують щотижня публікувати на сайті нову справу. Загалом ідеться приблизно про 15 справ. Нині вже оприлюднили справу про будівництво будинку «Слово» та кримінальну справу Михайла Ялового.

«Загалом виклали зараз справу про будівництво самого будинку “Слово”, про його зведення: це креслення, листування між житловим кооперативом та будівником; виклали кримінальну справу Михайла Ялового. Загалом проєкт точно триватиме все літо і, можливо, трошки зачепить ще осінь, десь вересень», — розповіла Гриньова.

Вона додала, що архів оцифровує документи власними силами. Найближчим часом планують оприлюднити протоколи партійних чисток Державного видавництва України, а згодом — протоколи чисток Організаційного комітету письменників за 1934 рік.

Серед уже доступних матеріалів — кримінальна справа Михайла Ялового. Гриньова зазначила, що це одна з найбільших кримінальних справ на одну людину, які зберігаються в архіві.

«Якщо саме особисті справи, я дуже раджу почитати справу Михайла Ялового. Ми її вже виклали на сайті — це взагалі одна із найбільших справ, яка зберігається у нашому архіві кримінальних справ на одну людину. Вона відома тим, що саме з арешту Михайла Ялового розпочалися масові репресії», — розповіла Гриньова.

За її словами, у справі є багато біографічних подробиць, а також згадки про інших мешканців будинку «Слово» та митців того часу. «Його найближчий друг Микола Хвильовий застрелився наступного дня після арешту Михайла. Саме ця справа як би спровокувала цілу лавину репресій, які пішли далі, попри те, що Михайло Яловий був не перший арештований в будинку “Слово”. Там дуже багато біографічних подробиць, дуже багато він посилається на інших мешканців будинку і взагалі митців», — зазначила архівістка.

Держархів також планує вперше опублікувати стенограму виступу Леся Курбаса про діяльність театру «Березіль». «Ми будемо публікувати також протоколи. Була така організація “Інспектура видовищних підприємств”. У фондах є стенограма виступу Леся Курбаса — як він доповідав про діяльність театру “Березіль” перед робітниками. Оце, наскільки я знаю, не публікувалося ще і не досліджувалось», — сказала Гриньова.

В архіві пояснюють, що мета проєкту — зробити оригінали справ доступними для дослідників, освітян, студентів, школярів і всіх охочих. У планах архіву також оприлюднити матеріали про Василя Мисика, родину Крушельницьких — Богдана, Остапа та Володимиру — а також документи про чистку театру «Березіль».

Будинок «Слово» в Харкові збудували наприкінці 1920-х років для українських письменників і митців. У 1930-х роках XX століття у 66 квартирах будинку жили найвідоміші митці української культури — Микола Хвильовий, Майк Йогансен, Павло Тичина, Наталія Ужвій, Володимир Сосюра, Остап Вишня, Олесь Курбас, Михайло Яловий, Іван Багряний, Раїса Троян та інші. До 1938 року більшість мешканців будинку стала жертвою радянських репресій.

Як повідомлялося, у 2021 році у вільний доступ виклали архівні документи Миколи Хвильового.

Читайте також: Рік ремонту після російського удару – Харківський літмузей знову відкритий

Чільне фото: Ukrainer