Через сім років після ухвалення мовного закону його пропонують посилити

Народні депутати внесли до Верховної Ради України законопроєкт №15412 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення функціонування української мови як державної». Про це повідомили на сторінці Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроєкт пропонує оновити мовне законодавство: посилити захист права громадян отримувати інформацію та послуги українською мовою, усунути прогалини в чинних нормах і привести інші закони у відповідність до Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». 

Законопроєкт пропонує розширити коло посадовців, які зобов’язані володіти українською мовою та використовувати її під час виконання службових обов’язків. Ця вимога пошириться, зокрема, на народних депутатів, керівників державних наукових установ і закладів культури, приватних виконавців, арбітражних керуючих та аудиторів.

Також документ посилює захист права громадян користуватися українською мовою ще на етапі працевлаштування. Крім того, продавців програмного забезпечення зобов’яжуть заздалегідь повідомляти покупців, якщо комп’ютерна програма не має користувацького інтерфейсу українською мовою.

Окремі зміни стосуються сфери оздоровлення та відпочинку дітей — законопроєкт доповнює мовний закон новою статтею, яка регулює використання державної мови в цій галузі.

Документ уточнює процедуру розгляду скарг Уповноваженим із захисту державної мови та передбачає посилення відповідальності за порушення вимог законодавства щодо обов’язкового використання української мови.

Окрім цього, необхідно вносити зміни до: 

• Виборчого Кодексу та Закону «Про всеукраїнський референдум» — закріплюють обов’язок членів виборчих комісій та комісій з референдуму володіти державною мовою й застосовувати її; 
• Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» — передбачає розвиток і функціонування української мови на певній території, сприяння її популяризації;
• Закону «Про місцеві державні адміністрації» — передбачає сприяння розвитку мов корінних народів та національних меншин;
• Закону «Про позашкільну освіту» — не допускається використання в освітньому процесі у позашкільній освіті мови держави-агресора; 
• Закону «Про оздоровлення та відпочинок дітей» — працівники дитячого закладу оздоровлення та відпочинку мають забезпечувати створення для дітей українськомовного середовища й дотримання вимог мовного законодавства;
• Закону «Про культуру» — забороняється публічне виконання, показ, демонстрація творів, виконуваних російською мовою, а також фонограм, відеограм та музичних кліпів, що містять їх зафіксоване виконання); 
• Закону «Про громадські об’єднання» — дозволяє громадським об’єднанням мати офіційну назву різними мовами, але забороняє використовувати для цього мову росії; 
• Закону «Про дипломатичну службу» — забезпечення розвитку і поширення української мови за кордоном; 
• Закону «Про повну загальну середню освіту» — приватним школам дозволять самостійно обирати мову навчання, але не мову держави-агресора. 

Інші зміни також мають технічний характер. 

Нормативно-правовий акт розробила робоча група цього комітету за участі народних депутатів, представників центральних органів виконавчої влади, Уповноваженої із захисту державної мови, громадських організацій та експертів з мовної політики.

Нагадаємо, що Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» ухвалили у 2019 році — він регулює використання державної мови в усіх сферах публічного життя. 

Як повідомлялося, у першому кварталі 2026 року українці подали 659 скарг на порушення мовного закону, найчастіше через російську мову на сайтах.