Ексклюзив

The NYT розповів про книжки, що допомагають українським дітям осмислювати війну

09.08.2026

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

The New York Times опублікував матеріал про сплеск дитячих книжок про війну в Україні — під назвою «Why Isn’t Dad at Home?’: The Books Helping Ukrainian Children Process the War» («Чому тато не вдома?»: Книжки, які допомагають українським дітям осмислювати війну).  Його авторами стали Констант Мегю та Ольга Коновалова. 

У матеріалі йдеться про такі книжки: 

  • «Чому тато не вдома?» Аліни Отземко (видавництво «Тічер»). Психологиня Аліна Отземко написала її після того, як її чоловік вступив до української армії. Книжка розповідає про війну очима її сина Юрія та допомагає пояснити дитині, чому батько більше не повертається додому.
  • «Чому тато загинув?»  Аліни Отземко (видавництво «Тічер»). Продовження першої книжки, яке авторка почала писати після загибелі чоловіка. У ньому йдеться вже про дитяче переживання смерті батька.
  • «Битва за місто» Володимира Чернишенка (видавництво «Артбукс»). Книжка відповідає на питання, яке постало перед багатьма батьками: як пояснити дитині, що почалася війна? У книжці мирне українське місто атакують військові машини, а захищає його винищувач Ghost — алюзія на легенду про «Привида Києва».
  • «Ракета Єнот та інші герої» Євгенії Завалій (Видавництво Старого Лева). Книжка використовує історії тварин, щоб говорити про дитячі емоції під час війни. Зокрема, в одній з історій лев Бретцель боїться обстрілів, але намагається приховувати свій страх, бо вважає, що має бути сильним.
  • «Оммм. Дух Ірпінського лісу» Таші Торби (видавництво «Чорні вівці»). Це казка про російський напад на Ірпінь, розказана через образ чарівного духа лісу, який захищає місто. У статті описують, як директорка школи Наталія Череднюк проводила театралізоване читання книжки для дітей в Ірпені.
  • «Travel Book. Збройні сили України» (Видавництво Старого Лева). Дитяча енциклопедія про українську армію. У книжці розповідають, зокрема, про ветеранів, жінок у війську та різні аспекти війни.

 

Також у статті йдеться, що дослідниця дитячої літератури Емілі Файнер, старша викладачка Університету Сент-Ендрюса, підрахувала, що від початку повномасштабної війни в Україні з’явилося 196 нових дитячих книжок про війну.

 

Для Читомо Емілі розповіла, що була дуже рада, коли кореспондент The New York Times Констант Мегю написав їй та запропонував поговорити про українські книжки, що допомагають дітям переживати війну: «Ми довго й захоплено спілкувалися телефоном. Оскільки він живе в Києві та багато подорожує Україною, то добре розуміє, як діти, їхні батьки, опікуни та вчителі намагаються забезпечити дітям якомога стабільніше життя, попри постійні російські атаки. Він попросив мене порекомендувати книжки та порадити авторів, з якими варто поспілкуватися. Це було непросто: хотілося назвати значно більше імен».

 

Файнер розповіла, що її інтерес до дитячої літератури пов’язаний не лише з академічною роботою, а й з особистою сімейною історією. Як дослідниця порівняльного літературознавства вона давно вивчає роль дитячих книжок у житті дітей і дорослих. Водночас її бабуся у 1930-х роках приїхала до Англії як єврейська біженка з нацистської Німеччини, а згодом пережила лондонський Бліц. Тому Файнер особливо цікавлять книжки про вимушену міграцію, життя в новій країні та досвід війни.

 

«Книжки й персонажі, яких любиш у дитинстві, можуть залишатися поруч із тобою все життя. Коли твоя родина пережила війну й жорстокі трагедії, книжки допомагають осмислити успадковану травму та заповнити прогалини в тому, що так складно зрозуміти», — зазначає дослідниця у коментарі для Читомо.

 

Файнер також порівняла сучасну українську дитячу літературу з книжками, які видавали для дітей під час Другої світової війни. За її словами, тодішні видання переважно мали патріотичний та ідеалізований характер і не створювали простору для розмови про травматичний досвід бомбардувань, голоду чи депортацій.

 

На її думку, українські автори, ілюстратори та видавці сьогодні обрали інший підхід: через книжки вони намагаються створити для дітей безпечний простір для осмислення пережитого.

 

«Українські письменники, ілюстратори та видавці продемонстрували неймовірну творчість і доклали величезних зусиль, щоб через книжки створити для дітей безпечний простір. Я переконана, що ці видання допоможуть людям осмислювати пережиту травму й у майбутньому», — говорить Файнер.

 

Дослідниця наголосила, що значення цих книжок виходить за межі їхньої нинішньої практичної ролі. Вони не лише допомагають дітям переживати війну зараз, а й стають частиною культурної пам’яті України.

 

Нагадаємо, що у серпні 2026 року вийшов перший епізод нової серії мультфільмів «Книга-мандрівка. Герої» про українських захисників. Він що присвячений льотчику Олексію «Мунфішу» Месю, який загинув 26 серпня 2024 року, а озвучив епізод Сергій Жадан. 

 

Читайте також: «Листи до Алінки» — книжка про інклюзію, подолання травми і небезпеки війни