Нові переклади: Шувалова в Швеції, Стус у Латвії

Шведський переклад збірки Ірини Шувалової Slutsånger («Кінечні пісні») вийшов у видавництві 20TAL. Латиський переклад збірки Василя Стуса Jautrie kapi («Веселий цвинтар») вийшов у латвійському видавництві Aminori. 

Slutsånger Шувалової — переклад шведською, який виконала славістка Сюзанна Вітт зі Стокгольмського університету. Вона раніше перекладала  вірші Сергія Жадана, Оксани Забужко, Василя Стуса, Галини Крук та Катерини Калитко. 

Книжка налічує 215 сторінок, дизайн обкладинки виконав Лукас Мьолерстен. Переклад і видання підтримала Європейська унія в межах програми House of Europe. 

На сайті видавництва пишуть: «Це книга про втрати: про втрачене минуле, сьогодення, розірване війною, і все, що може статися в майбутньому. Але пісні не лише оспівують кінець усього, а й відкривають невідомі можливості. Як тільки втрати виражені в пісні, з тиші може вирости щось нове». 

Шувалова в дописі зазначила, що дуже тішиться виходу книжки. Вона розповіла, що планує представити збірку особисто на Bokmässan Göteborg — найбільшому книжковому ярмарку Північної Європи, а також на кількох подіях у Стокгольмі.

Авторка подякувала House of Europe за підтримку публікації та «Видавництву Старого Лева» — за перше українське видання 2024 року. За її словами, книжка також уже вийшла італійською, а англійський та іспанський переклади з’являться наступного року. 

Збірку Стуса переклав латвійський поет і літературознавець Маріс Салейс, який уже перекладав Івана Франка, Сергія Жадана, Катерину Калитко, Любу Якимчук та Остапа Сливинського. Понад 10 років популяризації спадщини Стуса у Східній Європі сприяв Юрій Завадський, який доклався й до підготовки цього видання. 

Післямову до видання Jautrie kapi написав український літературознавець Олег Соловей. За його словами, збірка відображає справді київські реалії — не лише соціально-політичні чи вузько специфічно українські, а перехрестя духовного буття Стуса, де дух прагне вирватися з в’язниці тіла, водночас прагнучи досягти себе автентичного. 

Соловей зазначає, що збірка «кристалізує Василя Стуса в його метафізичних координатах, у яких відчуття абсурдності життя невіддільне від невблаганної необхідності цього самого життя». 

Він також пише: «У збірці Стус активно використовував гротескні можливості, намагаючись показати, наскільки різко він не погоджується з абсурдним, театралізованим антисвітом. Глибина та чесність безпомилково позначають унікальний етико-естетичний простір, який побудував для себе Василь Стус». 

Обкладинку та дизайн книги створив Клавс Прієдітіс. Переклад і публікацію підтримали Європейський Союз, Міністерство культури Латвії, Державний фонд культурного капіталу та програма Translate Ukraine. 

Хронологічно це третя поетична збірка Василя Стуса, написана між 1968 і 1970 роками. За життя поета вона так і не була подана до жодного видавництва: 1970 року Стус власноруч передрукував і зшив 12 примірників для найближчого кола друзів. 

Нагадаємо, у вересні 2026 року у США оголосили про вихід збірки Стуса Vortex англійською, а в лютому 2026-го вийшла книжка його поезій, вибраних листів і щоденників французькою. У травні 2026 року «Кінечні пісні» Шувалової представили в італійському перекладі на Туринській книжковій виставці.