Симона де Бовуар. Ошукана жінка

Ім’я всесвітньовідомої феміністки Симони де Бовуар перш за все асоціюється з її класичною соціологічно-філософською працею «Друга стать», принаймні в нашій країні. Проте не менш цікавою є її художня проза. До цієї книжки, яка вперше вийшла друком у 1967 році, увійшли два мініромани, «Свідомий вік» і «Ошукана жінка», а також «Монолог», невеличкий твір, чий літературний жанр можна визначити не інакше як, власне, «монолог».

Вона здебільшого мовчить, як розумна жінка, яка чекає моменту вставити якусь несподівану репліку; і таки час від часу вставляє фрази які, принаймні на мою думку, несподівано свідчать про її дурість чи банальність.

У мене було передчуття, і то була одна з найзагадковіших причин мого несприйняття: життя не міняється, якщо не міняєшся сам.

Історія рухається такими дивними шляхами, що маю великі сумніви, аби це мало якийсь стосунок до мене. Я почуваюся на узбіччі. А надто через п’ятдесят років..