У вільний доступ виклали архівні документи Миколи Хвильового

Відскановані версії документів з архівно-кримінальної справи письменника Миколи  виклали на сайті електронного архіву Українського визвольного руху. Про це повідомив Центр досліджень визвольного руху.

Колекцію з п’ятдесяти документів про репресованого письменника опублікували на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду. До неї увійшли:

• анкета зі справи-формуляра на Миколу Хвильового;
• агентурне донесення про другу частину роману «‎Вальдшнепи»‎;
• агентурне повідомлення про повернення Миколи Хвильового із-за кордону;
• лист Миколі Хвильовому від матері;
• передсмертна записка Миколи Хвильового;
• Передсмертна записка Миколи Хвильового адресована доньці («‎Золотий мій Любисток»‎);
• протокол допиту дружини письменника Юлії Уманцевої від 13 травня 1933 року.

Радянські спецслужби завели справу-формуляр на Миколу Хвильового, додавши до анкети всього декілька відомостей: рік та місце народження, адреса, професія та прізвисько. Серед чекістів письменника називали «‎Вальдшнеп», відповідно до назви роману Хвильового. Прізвисько письменника говорить про те, що спецслужби стежили за його творчістю.

Агентів обурювало чимало творів письменника, зокрема новела «‎Я (Романтика)»: «‎Вся робота ЧК представлена, як чорний трибунал, що складається з садистів, які пригнічують інтелігента та змушують його вбити свою ж матір».

Літературну дискусію, започатковану Миколою Хвильовим, чекісти не могли не взяти до уваги: нібито саме під час неї показалися «‎вуха войовничого націоналізму» митця. Донощика приголомшила назва статті Хвильового — «‎Московські задрипанки»‎, а ще більше — її зміст: «Росія ж самостійна держава? Самостійна. От і ми самостійна…Не треба плутати нашого політичного союзу з літературою. Від російської літератури, від її стилів українська поезія мусить якомога швидше тікати»‎.

Доносили і на літературне об’єднання ВАПЛІТЕ (Вільну академію пролетарської літератури), до якого входив Микола Хвильовий. Членів ВАПЛІТЕ змусили завершити діяльність організації у 1928 році за «‎войовничий націоналізм». Однак і після цього у ГПУ не переставали слідкувати за ними, їхніми зборами на квартирах, читанням рукописів, спробами публікуватися в часописах.

Збірка документів містить особисті листи Хвильового, зокрема від його матері. У ньому йдеться про скрутне становище, в якому опинилася жінка, голод, вживання у їжу квіток акації, макуху та тирсу. «‎Життя жахливе. І в голодовку такого не було. Деяких неможливо впізнати, обличчя опухлі, руки і ноги. Є що і помирають… Вибачте, що без марки. Не пам’ятаю, коли й гроші були». Відомо, що у 1933 році письменник відвідав південь України, де став свідком Голодомору.

13 травня 1933 року Микола Хвильовий застрелився у власній квартирі в будинку «‎Слово», що у Харкові. Оточення письменника говорило про різні причини цього вчинку: арешт товариша Михайла Ялового, побачене в селі 1933 року, бар’єри, які не міг витримати інтелектуал, матеріальне становище.

У день похорону письменника доноси не припинилися. У документах зі справи-формуляра збереглася записка, написана на частині аркушу, ймовірно, з блокнота. У ній йшлося про підслуханий зміст телеграми, якою запрошували на панахиду за письменником. Записка була адресована Володимиру Затонському — українському партійному діячу, виконавцю Голодомору (1932-1933), керівнику демонтажу мозаїк і фресок Михайлівського собору.

Микола Хвильовий (псевдонім Миколи Григоровича Фітільова) (1893-1933) — відомий український письменник, поет, публіцист, один з основоположників пореволюційної української прози. Твори та ім’я Хвильового залишалися забороненими аж до останніх років існування тоталітарного режиму в Україні. За часів Незалежності їх внесли до шкільної програми.

Електронний архів (avr.org.ua) — сервіс відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Його веде Центр досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольний рух, матеріали з архівів КДБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття.

Нагадаємо, раніше у вільний доступ виклали архівні документи про масовий терор щодо «Розстріляного відродження», серед яких ті, що стосуються Миколи Зерова, Гната Хоткевича.

Читайте також: Олег Ільницький: «Хвильовий-комуніст − це не Каганович»