Бонґі МакДермотт: Важливо запитувати, свобода творчості для кого?

Швеція – одна з перших країн, що висловилися і вжили конкретних дій на підтримку України одразу після російського вторгнення. Із заявами на підтримку українських митців виступила і Шведська рада мистецтв, що добре відома українським видавцям завдяки своїм грантовим програмам.

Ми поговорили з Бонґі МакДермотт, директоркою відділу комунікацій Шведської ради мистецтв, про те, чому державна культурна агенція взяла на себе амбітну роль захисту свобод мистців, як відбуватиметься Світовий саміт культури і мистецтв, а також дізналися, які програми нині доступні для України.

Читати інші матеріали спецпроєкту «Шведський акцент»

– Якою є роль Шведської ради мистецтв, і чи змінилася вона за останні кілька років пандемії?

– Шведська рада мистецтв є державною установою, що серед основних завдань має мету сприяти промоції мистецтва і культури відповідно до цілей Шведської національної культурної політики. Ми надаємо фінансування та забезпечуємо промоційну підтримку, а також переглядаємо та аналізуємо нашу діяльність.

– Чи надаєте ви грантову підтримку шведським митцям напряму?

– Переважно ми підтримуємо культурну інфраструктуру і не пропонуємо грантів безпосередньо митцям, тому що цей вид підтримки надає інша держагенція — Шведський комітет з питань мистецтв.

Ми маємо фінансування для регіонів Швеції, які потім перерозподіляють ці кошти для місцевих мистецьких та культурних організацій. Крім того, ми надаємо фінансування безпосередньо незалежним мистецьким організаціям. Також ми забезпечуємо фінансування муніципалітетам, які часто скеровуються до бібліотек та мистецьких шкіл – значні кошти спрямовано на доступ дітей та юнацтва до культури. У межах нашої діяльності Рада сприяє і міжнародному співробітництву та обміну, та підтримує культуру національних меншин.

– Ви згадали про основні цілі культурної політики…

– Цілі культурної політики базуються на свободі вираження поглядів, що, на мою думку, добре для культурної політики в цілому. Але, звичайно, сфера наших обов’язків досить широка, зокрема це стосується і доступу до мистецтві та культури. Частина нашої національної культурної політики, яку найважче визначити, полягає в тому, що саме означає твердження, що творчість, різноманітність і якісний культурний продукт повинні бути невід’ємними частинами розвитку суспільства? Це те, що потребує постійного обговорення.

Хоча я вважаю, що, можливо, на регіональному чи муніципальному рівні, де сфери політики ближчі, де вони тісніше дотичні, цінність культури в контексті розвитку суспільства може ширше обговорюватися в інших сферах політики.

– Що змінилося у вашій роботі за останні роки?

– Наші повноваження не змінилися — однак цьогоріч є відмінність: цьогоріч ми маємо забезпечити фінансування для теми свободи творчості. У 2021 році ми подвоїли фінансування, і це величезна різниця, а роком раніше ми отримали дуже великі кошти на кризову підтримку культурного сектору. Тож нам потрібно було провести обговорення із сектором у вкрай стислі терміни та показати гнучкість. Під час обговорень ми могли з’ясували, що спрацювало, а чого не вистачило в нашій кризовій підтримці.

Завдяки діалогу ми бачимо різні сторони культурної інфраструктури, яку Шведській раді мистецтв зазвичай не потрібно підтримувати, оскільки саме приватний сектор може фінансувати свої заходи — наприклад, через продаж квитків. Ми також фінансували багато організацій із суміжних сфер, наприклад, технічні компанії, адже стало ще більш очевидним, наскільки вони важливі для сфери [культури].

– Як виникла тема захисту свободи творчості? Останніми роками інші країни більше хвилювалися за виживання митців як таких.

– Кайса Равін, генеральна директорка Шведської ради мистецтв, підписала контракт зі Шведським агентством з міжнародного співробітництва (Sida) про початок цієї програми за тиждень до того, як Швеція запровадила карантин. У співпраці з Sida ми ініціювали Програму на підтримку свободи творчості, що обговорюється ще з 2015 року. Зараз програма є частиною урядових повноважень щодо сприяння синергії між культурною політикою та політикою міжнародного співробітництва в галузі розвитку, розрахована вона на кілька років. Тому це не пов’язано з пандемією.

Нам довелося відкласти програму, тому що нам потрібно було перерозподілити  внутрішні ресурси для кризової підтримки, які потрібно було надати дуже швидко, щоб справді забезпечити виживання культурного сектору. Це був удар… сильний і несподіваний.

Читати також: Воєнна акселерація: як українські видавці зміцнюють свій імідж і бізнес за кордоном

Я дуже рада, що ми змогли працювати над цими програмами паралельно. І це дуже добре, що ми зробили це пріоритетним питанням порядку денного для мистецтва та культури в усьому світі.

#standwithUkraine: співпраця та резиденції

– Чи вплинула війна в Україні на культурну політику Швеції?

– Культурну політику визначає шведський уряд. Нам, як держустанові, важко змінити те, що ми робимо, в короткі терміни, але ми були досить гнучкими. Ми ініціювали зустрічі з організаціями зі сфери культури, щоб вирішити, які є можливості та яку інформацію ми можемо поширити іншим. Ми також залучили такі організації, як ICORN, Міжнародну мережу міст-прихистків, щоб обговорити, як можна підтримати митців з України.

Наше фінансування здебільшого надходить безпосередньо до шведських організацій, за винятком кількох програм, таких як Програма свободи мистецтва та Шведський літературний обмін. Проте Шведська рада мистецтв підттримала екстренну програму резиденцій під назвою SWAN для українських художників виділивши 900 000 шведських крон – і це сталося набагато швидше, ніж зазвичай. Нещодавно Міністерство культури також профінансувало цю програму додатковими 500 000 шведських крон. SWAN надає можливість для українських митців приїхати на резиденцію.

Серед ранніх наслідків війни також було те, що ми почали перевіряти, чи шведське фінансування не надходить до мистецьких організацій, пов’язаних з російським урядом.

– А як можна визначити, хто пов’язаний, а хто ні?

– Це дуже актуальне питання, і це непросто визначити. Загалом через пандемію у нас було дуже мало міжнародних обмінів з кимось із Росії. Своєю чергою, від ICORN ми отримали інформацію, що серед заявників вони не мають митців з України, тому що українці можуть приїхати, наприклад, до Швеції в інший спосіб. Проте ICORN засвідчує зростання потреби в притулку серед митців з Білорусі та Росії, дисидентів, які виступають проти війни.

Я також знаю, що був один випадок, коли одна шведська організація мала організовувати цифрову виставу Большого театру – їм довелося внести серйозні зміни в репертуар, і вони змінили його на український балет.

Шведська культура на міжнародній арені та серед Нордичних країн

– Я знаю, що ви намагаєтеся представити шведську культуру дійсно широко в усьому світі. Що ви робите нині в цьому напрямку?

– Цього року ми маємо додаткове фінансування, частина коштів надійшла як в межах кризової підтримки, деякі з них — в межах програми перезапуску культурного сектору, і проєкти міжнародної співпраці можуть фінансуватися цими програмами. Але ми також започаткували новий грант спеціально для міжнародної співпраці, це гранти для «медіаторів» — наприклад, ми можемо надати грант галереї для представлення на арт-ярмарках світу. 

При Шведській раді мистецтв також є бюро Креативної Європи. Співфінансування проектів КЄ — це те, чого ми давно прагнули, і що стало можливим завдяки додатковому фінансуванню. Тепер легше отримати грант, до того ж, можна подавати подавати заявки на фінансування постійно, відповідно до графіку програми «Креативна Європа».

– Чи є в цьому контексті можливість для співпраці з українськими організаціями?

– Ми заохочуємо міжнародних видавців подавати заявки на гранти на переклад і виробництво.

Ми не можемо надати прямої підтримки українським організаціям, але вони точно можуть подати заявку на отримання гранту в рамках «Креативної Європи». І я думаю, що уся Європа прагне підтримати Україну.

Крім того, існує також можливість співпраці зі шведськими організаціями, які можуть звернутися за підтримкою до Шведської ради мистецтв.

– Дякую, я певна, що українські організації скористаються цією можливістю. Поговорімо про вашу співпрацю з іншими країнами. Швецію іноді представляють під брендом нордичної культури. Як вам вдається зберегти видимість шведської культури в цих проєктах?

Завжди існує ризик втрати впізнаваності меншого бренду під брендом-парасолькою. Я вважаю, що ми просто повинні побачити синергію та додану вартість у співпраці зі скандинавськими країнами.

Країни Північної Європи є відносно невеликими, ми маємо багато спільного. Ми також активно співпрацюємо зі скандинавськими країнами, тому що вони поруч. Тож ми важливі один для одного, коли йдеться про експорт до інших скандинавських країн.

Ініціатива Nordic Bridges відбувається впродовж усього 2022 року в Канаді. Проєкт був частково профінансований Радою міністрів Північних країн і представляє Північне мистецтво та культуру. Це наймасштабніший з відомих мені запуск скандинавської культури в одній країні, і я не певна, що ми отримали б таку широку презентацію шведської культури, якби це не було в рамках співпраці Нордичних країн.

Проте самі митці, ймовірно, не збираються представляти себе як «нордичних», вони просто митці, і бачать себе як шведів чи громадян світу.

– На кого б із них ви звернули особливу увагу?

– Я можу назвати Arctic Highway – виставку художників корінного населення Arctic Highways | En internationell urfolksscen (motesplatsgrano.se). Або серію фільми Роя Андерсона, що були представлені на Торонтському кінофестивалі. Інший проєкт належить Сарі Айннак, яка отримала 100 000 крон від Шведської ради мистецтв через грант MTA на проведення концертів, що включені в програму Nordic bridges.

І я б також згадала про співпрацю Riksteatern з in:side out за участі двох глухих акторів. Caustic Effect — це нова робота Монік Холт (лібретистка і режисерка) і Лендона Кренца (художній керівник і виконавець), яка досліджує, як мову бачать, чують і розуміють, поєднуючи рух, ритмічну структуру. Це візуальна жестова комунікація (VGC) і музика. Цей проект – унікальна співпраця між глухими та не позбавленими слуху.

Всесвітній саміт з питань мистецтва та культури 2023: захист мистецької свободи

– Перейдімо до теми Всесвітнього саміту мистецтв та культури, що був запланований на цю весну. Чому перенесли захід?

– Цей захід ми планували досить давно, з 2018 року. Проте нам довелося відкласти Саміт, оскільки нові регулювання подорожей і зростання кількості хворих на COVID-19 у Швеції в той час змусили нас до цього. Ми вирішили, що краще відкласти Саміт і зібрати всіх разом згодом, ніж проводити цифрову подію.

– Як сталося, що захід відбудеться у Стокгольмі?

– Заявку на проведення саміту до Міжнародної федерації мистецьких рад і культурних агентств (IFACCA) можуть подати відразу кілька країн. Ми подали заявку, запропонувавши тему свободи творчості, і рада IFACCA вирішила прийняти нашу пропозицію. Раніше Всесвітній саміт з питань мистецтва та культури не проводився в скандинавських країнах, а свобода мистецького самовираження є дуже цікавою та важливою темою. Швеція має найстаріший у світі Закон про свободу преси, і як країна ми відстоювали ці права і свободи протягом тривалого часу.

Я думаю, що для нас це чудова можливість прийняти цю фантастичну мережу організацій з усього світу та обговорити те, що не завжди і не всюди можна відкрито обговорити. Крім того, тепер, коли ми маємо Програму підтримки свободи творчості, яку ми просуваємо в усьому світі, ми потребуємо синергії.

– Чи має на меті захід зібрати політикум чи тих, хто приймає рішення у царині культури? 

– У ньому братимуть участь як політики, так і агенти змін, а також митці та представники громадського сектору.

– Знаючи, що цього року подію перенесли через невизначеність з ковідом — який формат ви обрали для 2023?

– Невідомо, що станеться, тому ми думали про гібридні заходи, але врешті вирішили, що Саміт має відбутися офлайн. Було так багато цифрових подій, і ми хочемо глобальної взаємодії. Через різницю в часових поясах було б важко залучити до участі всіх представників на високому рівні. Але ми транслюватимемо деякі події, як-от ранкові пленарні засідання.

– Нещодавно ви опублікували World Arts Summit Discussion Paper — тож дискусія вже почалася?

– Такий документ зазвичай публікується перед кожним Самітом. Незважаючи на те, що ми вирішили відкласти захід, ми хотіли зберегти імпульс і опублікувати це видання зараз, щоб скористатися нагодою та почати це обговорення.

– Чи вдалося вам знайти відповідь на питання «Як захистити мистецьку свободу так, щоб митці були захищені однаково і безвідносно до культури, яку вони представляють?»

– Я думаю, що це буде обговорюватися під час Саміту. І в так, в публікації постало і це питання: наприклад, щодо культур корінних народів або щодо колонізованих культур. Я не думаю, що є якесь справді просте рішення.

Але коли ми працюємо над захистом або просуванням свободи творчості, важливо запитувати себе: свобода творчості для кого? — не припускаючи, що мистецька свобода вже існує для всіх.

Справа не тільки в тому, щоб мати можливість працювати без загрози для життя чи фізичної свободи. Це також про можливість доступу.

– У документі ви неодноразово згадуєте, що митці залежать від розподілу влади. Як мистецькі організації та організації на зразок Шведської ради мистецтв можуть вплинути на цей розподіл?

– Ми не можемо вплинути на все. Наприклад, Discussion Paper  піднімає питання бідності. Зазвичай ми не працюємо в цій сфері політики, однак ми можемо поглянути на те, як сектор мистецтв працює, щоб бути доступним для широкої аудиторії.

Коли справа доходить до нашої програми свободи мистецтва, фінансування невелике. Але на політичному рівні в рамках програми ми говоримо про мистецьку свободу як право на участь у культурному житті та як право у контексті бідності. Щоб побороти бідність, людям потрібно забезпечити участь у культурному житті.

– Але чи не здається вам, що всі ці теми досить добре зрозумілі в мистецьких колах, а основне промо має відбуватися на політичному рівні?

– Унікальність Всесвітнього саміту з питань мистецтва та культури IFACCA полягає в тому, що він об’єднує політиків та мистецький сектор для обговорення питань культурної політики.

Важливо проводити дискусії в різних секторах та говорити про загрози або обмеження мистецької свободи, наприклад, про популізм, зростання націоналізму та екстремізму, що призводить до поляризації суспільства. COVID – це загроза, закриті кордони — це також загроза, і війна – це загроза, як і бідність, відсутність фінансування тощо. Я також сподіваюся, що Саміт приведе до спільного розуміння складних питань і що ми будемо вчитися один в одного на міжнародному рівні.

Окрім цього, ЮНЕСКО також працює на політичному рівні, і в цьому контексті Швеція сприяє включенню свободи творчості в різні політичні документи. Швеція також розглядає можливість спільної організації додаткового заходу на цю тему в межах Mondiacult у Мексиці цієї осені.

– Повертаючись до порядку денного Arts Summit – чи склали ви програму заходу?

– Так, ми мали дорадчий комітет міжнародної програми, а також відкритий конкурс, і більшу частину програми зараз розплановано спільно з IFACCA. Можливо, ми залишимо можливість дещо актуалізувати її у зв’язку з тим, що може відбутися у світі від сьогодні до початку травня 2023 року.

– Українських учасників, здається, у програми нема.

Програма ще неофіційна. Україна [Український культурний фонд] також є членом IFACCA, тому ми очікуємо її участі. Звичайно, питання про те, як війна впливає на свободу мистецького самовираження, може бути актуальним для Саміту.

Повернутися до інших матеріалів спецпроєкту «Шведський акцент»

Матеріал створений у співпраці з Посольством Швеції в Україні.