Воєнна акселерація: як українські видавці зміцнюють свій імідж і бізнес за кордоном

Війна зламала звичні правила гри для багатьох бізнесів, і видавничий — не виняток. З одного боку, українські видавці на початку війни ділилися безкоштовно своїм контентом викладаючи у вільний доступ електронні книжки, передаючи пдфки для друку іноземним партнерам, аби ті могли б хоча б частково задовольнити попит на книжки для дітей-біженців з України. З іншого боку, самі потребували суттєвої підтримки через катастрофічне падіння продажів.

Попри все, багато українських видавців не розгубилися і почали нові для себе напрямки діяльності: налагоджували теплі контакти з іноземними друкарнями (оскільки найпотужніші друкарні у Харкові опинилися під обстрілами); переконували своїх закордонних авторів висловити публічно підтримку Україні; спробували зайти у великі канали дистрибуції і навіть відкривати свої представництва за кордоном. Не все вдалося. Але спостерігати за цим прискореним процесом інтеграції як мінімум показово.

Щоб українські діти-біженці мали, що читати

Найперше українські видавці виявили неабияку підтримку для українських сімей-біженців, зокрема з дітьми. Запити сипалися з усіх боків – від партнерів, волонтерів, бібліотек, будинків тимчасового прихистку, звичайних читачів. І якщо спочатку це було досить хаотичне бажання допомогти, долучалися всі потроху, то за місяць ініціативу друкувати та передавати книжки підхопив Український інститут книги. 

«Беремо участь у проєкті Українського інституту книги «Допомога біженцям-жертвам російської агресії в Україні». Ми передали оригінал-макети власних публікацій для  друку та безплатного розповсюдження серед українських біженців в країнах Європи», — зауважують у видавництві «Крокус». 

У межах цього проєкту у видавництві «Крокус» вийшли книжки Сашка Дерманського з ілюстраціями Олега Петренко-Заневського «Лімерики» у Польщі, Швеції, Ірландії; Олександра Подоляка з ілюстраціями Катерини Рейди «Диктувала це сорока, а записував їжак» у Польщі та Швеції.

Ще в одній ініціативі УІК та польського фонду Inna bajka — książeczki dla dzieci z Ukrainy залучене видавництво «НК-Богдан». Так, вийшли друком книжки Trzy motyle (Три метелики), Bieda nauczy (Біда навчить), Абетка рідного дому, Bajka o grzybie (Казочка про гриб). Це книжки з серії «Читання – це справді цікаво». Їх друкують у Польщі з оригінал-макетів видавництва для безкоштовного розповсюдження серед українських дітей.

Крім того, польський фонд Fundacja Świętego Mikołaja (Фундація Святого Миколая) спільно з УІК надрукували 12 видань по 500 примірників для українських дітей-біженців. 

Читайте також: Українські діти за кордоном отримали понад 30 тисяч українських книжок

Інші ж видавці надають макети для друку, викладають у вільний доступ українською, відвантажують книжки як благодійну допомогу вимушено переселеним українцям. Так, Видавництво ХХІ відвантажили за кордон безкоштовно більше ніж 5 000 книг.

«Макети 18-ти дитячих книжок для малюків 3-7 років ми подарували для друку волонтерським центрам, які опікуються українськими дітьми-біженцями», – розповідає для Читомо Галина Падалко з видавництва Vivat.

Крім того, деякі видавці самостійно організовують акції. Так, у Видавництві Старого Лева зібрали понад 3 тисячі книжок через книгарні та за допомогою донейтів і надіслати їх за кордон тим, хто потребує. Зокрема у Литву, Польщу, Румунію, Данію, Чехію, Нідерланди, Латвію, Люксембург, Німеччину, Молдову, Великобританію, Ірландію, Словаччину, Францію.  

А у видавництві «Сафран» разом з польськими колегами планують провести благодійну акцію, щоб відвідувачі купували книжки та передавали безоплатно польським бібліотекам, а також українським біженцям.

Також команда видавництва «Ранок» домовилася з польською друкарнею, яка погодилася надрукувати їхні книжки для українських біженців. Книжки роздаватимуться дітям, які зараз перебувають у Польщі, а невдовзі те саме зроблять у Чехії.

До того ж видавництво за підтримки Міністерства освіти та науки України, Інституту модернізації змісту освіти МОН України, та партнерів з European Educational Publishing Group активно працює над тим, щоб українські підручники були доступні для всіх школярів у Європі. Вже можна завантажити безкоштовно підручники в Австрії, Болгарії,  Естонії,  Латвії,  Польщі,  Чехії,  Швейцарії, Швеції.

Що із продажем прав?

Серед тих, хто продовжив налагоджувати співпрацю з міжнародними партнерами, — Видавництво Анетти Антоненко, Ранок, Наш Формат, Видавництво Старого Лева, Bookraine Publishing House, Книголав, Компас, Нора-друк, Родовід, НК-Богдан та інші. Вони активно працюють над продажем прав на українські книжки, створенням каталогів для представлення своїх видань за кордоном та пошуком нових можливостей співпраці. 

Майже всі відзначають зростання зацікавленості у співпраці з українцями, зокрема й бажання видавати книжки українських авторів. Тому, навіть попри складну ситуацію у країні, територіальну віддаленість команд, зруйновані офіси та склади, українські видавці повертаються до відкладених раніше проєктів. 

«Інтерес до нашої країни і літератури посилився. Сподіваємося, що у світі буде виходити більше перекладів з української», —  зазначають у видавництві «Нора-друк». 

Якщо раніше було успіхом підписати будь-який контракт на видання українського автора, то зараз деякі видавці хочуть мати у своїх каталогах більше авторів з України.

«Зараз ми отримуємо не лише листи про бажання видати переклади українських книжок іноземними мовами, а й бажання міжнародних агентів мати у своєму каталозі по кілька книг українських авторів», — зауважує Іван Федечко, керівник відділу прав Видавництва Старого Лева. 

Анетта Антоненко, директорка однойменного видавництва, теж розповідає про пожвавлення закордонних партнерів. Наприклад, у Франції влітку мала вийти книжка «Погані Дороги» Наталки Ворожбит (2016) у перекладі Ірини Дмитришин. Проте видавництво Editions l’Espace d’un instant перенесло видання на березень, а зараз французький видавець активно займається промоцією книжки й організовує читання (наприклад, на престижному театральному фестивалі в Авіньйоні). 

Читайте також: Фільм за п’єсою Наталії Ворожбит представлятиме Україну на премії «Оскар»

«В умовах війни ми підготували новий каталог, щодня спілкуємося з літературними агентами, скаутами та видавництвами. Наразі у процесі підписання двох угод на книжки українських авторів. Одна з дитячих книжок друкується в Польщі. Ведемо переговори щодо початку друку наших книжок в Іспанії», — розповідає Сергій Клейменов, виконавчий директор видавництва «Книголав». 

Так, за два місяці маємо вихід книжок українських видавців у США, Канаді, Великобританії, Ірландії, Німеччині, Франції, Іспанії, Швеції, Польщі, Болгарії, Латвії, Литві.  

Варто зазначити, що від 24 лютого іноземні видавці придбали в українських права на понад 25 книжок. Зокрема за кордоном цікавляться темою війни (так роман видавництва «Білка» «Доця» Тамари Горіха Зерня, події у якому відбуваються 2014 року під час російсько-української війни на сході України, вийшов у Польщі (видавництво Wydawnictwo KEW) і та Канаді (видавництво Mosaic Press; бестселер «Світлий шлях: історія одного концтабору» Станіслава Аєєва про нелегальну в’язницю у Донецьку вийшов у Латвії (видавництво Pētergailis). Тема війни актуальна й для дитячої аудиторії: Видавництво Старого Лева з початку війни продали права на книжку «Війна, що змінила Рондо» у 10 нових країнах (переклад опублікований у Болгарії, а невдовзі з’являться в Японії, Латвії, Норвегії, Литві та Естонії).  

Останні події спонукали знову досліджувати тему Чорнобиля («Оформляндія або прогулянка в Зону» Маркіяна Камиша вийшла у видавництві Astra (США), а також вихід у Великій Британії у видавництві Pushkin Press). 

Серед  інших трендів — романи, що надають історичний контекст. Наприклад, книжка «Забуття» Тані Малярчук видадуть у США (видавництво Liveright). 

Номінації у міжнародних преміях теж сприяють налагодженню співпраці: видавництво Aula & Co (Фінляндія) придбало права на переклад і видання книжки української письменниці та блогерки Євгенії Кузнєцової «Спитайте Мієчку».

Дитяча література традиційно, а тепер і вимушено – через кількість дітей-біженців – у топах продажів прав (історія Мар’яни Прохасько і Тараса Прохаська «Хто зробить сніг» вийде в американському видавництві Archipelago Books та чеському Baobab, а книжки Катерини Міхаліциної з ілюстраціями Оксани Були «Хто росте у парку» і «Хто росте у лісі» незабаром читатимуть у Латвії завдяки видавництву Baltais Valis).

Видавці, що вже мали взаємодію із українцями, пропонують конкретну допомогу. Так Moritz Verlag (Німеччина) запропонувало надрукувати видавництву «Крокус» — «adopting an Ukrainian book», обравши книжку Галини Кирпи з ілюстраціями Грасі Олійко «Наймоїша мама». 25 травня наклад книжки, надрукований в Німеччині, надійде у продаж не тільки в цій країні, а ще й у Франції, а далі — всією Європою. Кошти від продажу передадуть українському видавництву.

Читайте також: Прибуток від книжки «Майя та її мами», виданої у Британії, піде на допомогу дітям з України

На диво, у більш нішевих секторах теж є успіхи. Молоде видавництво «Компас» активно співпрацює з колумбійським видавництвом «Angosta» в проєкті, який націлений на переклад української воєнної поезії на іспанську мову: 

«До нас звернувся наш автор, Ектор Абад Фасіолінсе, який водночас є видавцем у Колумбії. Його цікавили імена молодих українських поетів і поеток, ми порадили декілька, серед них Олену Герасим’юк і Катеринау Калитко. Також ми погодилися допомогти з перекладом. Я особисто вже переклала чимало поезій Калитко, нині вичитуємо з носієм мови. Звісно, перш ніж видати, маємо узгодити все з авторкою. По суті, ми діємо як посередники й перекладачі у цьому колумбійському проєкті», – розповідає Марина Марчук, головна редакторка видавництва. 

Солідарність висловлюють і видавці арткниг. «У квітні ми продали права у польське видавництво Karakter, власне, вони звернулися до нас з пропозицією зробити переклад книжки «Знак» У,Н,А колективу. Але це звернення обумовлене тим, що перед повномасштабним вторгненням ми вели комунікацію щодо перекладу їх видань в нашому видавництві українською. Друк видання планується на червень цього року», — розповідають у видавництві Ist Publishing про закордонну взаємодію. 

Читайте також: Translate this: non-fiction that will help you understand Ukrain

Окрім самостійних спроб, є й централізовані. Так Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів організувала збір інформації від видавців для загального каталогу прав з України. Книжковий Арсенал спільно з Читомо уклали та опублікували каталоги прав 49 українських видавців на сторінці спецпроєкту «Література на експорт», які активно промотуються.

Українські полиці в іноземних книгарнях 

Деякі видавництва пробували працювати над представленням своїх книжок самостійно в іноземних книгарнях. Абсолютним рекордсменом стало Видавництво Старого Лева, що за короткий час домовилося про представлення своїх видань у 14 європейських книгарнях: Чехії, Швеції, Італії, Литві, Австрії, Німеччині, Польщі. Серед представлених книжок для закордонних читачів є і література від українських авторів, і книжки в перекладі українською.

Також видавництво «Наш Формат» пропонує понад 5 тисяч видань у двох країнах: Німеччині (книгарня Ulrich von Hutten, Франкфурт-на-Одері й інші локальні книгарні), та Польщі (книгарні NIĆ. Kawiarnio-księgarnia, Краків; Czytajswoje, Варшава). 

«У якийсь момент троє молодих людей стоятимуть перед своїми книжковими полицями в українському місті й згадуватимуть, як вони в дитинстві купували книжки з України у Гермерінгу під Мюнхеном у книгарні Bookmarks у пані Шмідт навесні 2022 року. Вони пам’ятають це і, сподіваюся, забудуть жахи війни», – зауважує Лариса Кот, представниця «Нашого Формату». 

Відкрилася й філія видавництва «Час майстрів» в польському Кракові.

Варто наголосити, що видавці представляють у міжнародних книгарнях не тільки свої книжки, але й інших українських колег. 

Друк книжок українськими видавцями за кордоном

Через розбомблені друкарні, складнощі з логістикою і сировиною, врешті, бойовими діями у найбільшому друкарському центрі України – видавництва почали налагоджувати процес друку не лише у більш безпечних регіонах країни, а й за кордоном. Yakaboo Publishing, «Родовід», Ist Publishing, «Ранок», «Видавництво ХХІ» вже отримали такий досвід. 

«Ми питали колег щодо друкарень, де вони виготовляють свої книжки, розпитували знайомих друкарів і самостійно через інтернет. Після складання списку типографій з усіма зв’язались, дізнались умови співпраці, зробили прорахунки та навіть отримали взірці друку. На цей момент найскладніше – це владнати усі юридичні моменти та питання доставлення книжок в Україну, але ми вже знайшли рішення», — зауважує Юлія Лактіонова, директорка видавництва Yakaboo Publishing. 

Так, видавництво Yakaboo Publishing нині вирішили питання співпраці та надрукували книжки у типографіях Латвії і Польщі. 

Читайте також: Yakaboo перевезла мільйон українських книжок зі свого складу з-під Києва до Заходу України

У видавництві «Родовід» за кордоном надрукували одну книжку — англомовну версію «Війна Грибів» (автори Андрій Курков, Нікіта Кравцов), яка потрібна була до відкриття однойменної виставки у Нью-Йорку в Українському музеї:  

«За порадою музею ми звернулися до Мирона Баб’юка, який раніше мав свою друкарню в штаті Нью-Йорк, а тепер розміщує замовлення на різних американських друкарнях, відповідно до потреб. Через нього ми видрукували “The War of the Mashrooms”.  Друк за кордоном набагато дорожчий, тому цінуймо українські друкарні, які і якісні, і дешевші», — додає Лідія Лихач з видавництва «Родовід». 

А видавництво «Ist Publishing» надрукували дві книжки у Нідерландах і Литві: це каталог «Павло Маков. Фонтан виснаження. Aсqua Alta» до Національного українського павільйону на Венеційській бієнале-2022.

«Йдеться про два окремих видання українською та англійською мовами, до створення яких були залучені дещо відмінні між собою команди. Зрештою, різниться і кількість примірників у цих двох версіях. Англійською мовою вийшло 1500 примірників, а українською — лише 300, що вже може вважатися за ексклюзивний наклад. Ми не планували друкувати ці книжки за кордоном, але у той момент, коли мав початися друк, були ризики друку в українських типографіях. Крім цього, ми б стикнулися з проблемою перевезення накладу з України в Італію і далі до нашого дистрибутора в Амстердам», — розповідають у видавництві Ist Publishing. 

Крім того, видавці зауважують, що проблема з папером така ж актуальна у ЄС, як і в Україні, а також, що послуги поліграфії у в інших країнах коштують дорого, а іноземні типографії не так зацікавлені у співпраці з українськими видавництвами, як іноземні видавці. 

«Навіть попри високу вартість друку у Великобританії та країнах ЄС, команда Bookraine не помітила особливого бажання у друкарень нарощувати клієнтську базу і загалом не отримала допомоги у виробничих питаннях, тому почали розглядати для цього інші країни. Переговори поки тривають, і просуваються не дуже оперативно», — розповідають у видавництві. 

Письменники як союзники, або допомога Україні на інформаційному фронті

Наостанок варто зазначити, що видавці — представники культурного сектору України, тому вони не можуть залишитися осторонь й не пояснювати європейським колегам і всьому світу, чому потрібні санкції проти агресора та розголошення усіх жахіть, які роблять російські військові.

Крім того, видавниці активно працюють з авторами та агенціями, закликаючи підтримувати Україну, а ще взаємодіють з міжнародними ЗМІ. Так, наприклад, за сприяння команди Vivat уже вийшло понад 30 публікацій у світовій пресі про війну. У видавництві «Наш Формат» теж мають напрацювання: це публікації у німецькому журналі Libri, соціальних мережах книгарні Bookmarks.  

Зокрема серед авторів Vivat, які підтримали Україну, є Мей Маск, Боріс Джонсон, Джордж Сорос, Опра Уінфрі, Рупі Каур, Джон Болтон, Гаррієт Мункастер, Мартін Мортка, Адам Мандсбах, Антьє Ціллат, Крістін Гармел, Еббі Ваксман та інші. 

«Це були й дискусії, і роз’яснення ситуації, оскільки перший місяць ще ніхто не розумів, що відбувається, наприклад, для чого нам потрібні культурні санкції проти росії. Я б хотіла зауважити, що ми ніколи не працювали через росію чи російських літературних агентів, проте чудово знайомі з тим, що саме звичка закордонних видавництв працювати з Україною через росію стала одним із тих блоків, який всі ці роки стримував розвиток української літератури за кордоном. Саме тому ми взялися за роз’яснення, розсилали петиції та листи закордонним колегам, і нас почули та зрозуміли», – зауважує Анастасія Мінова, генеральна директорка Bookraine Publishing House.

У видавництві «Крокус» розповідають, що німецька авторка та ілюстраторка Крістіна Андрес (у видавництві вийшло дві її книжки «Мишача зимонька, ведмежий сніжище», «Мишаче Різдво, ведмежі чари») написала повідомлення видавництву в Instagram ще в перший день повномасштабного вторгнення: «І вже третій місяць Крістіна розповідає у своєму Інстаграм історію трьох жінок із маленького видавництва з Харкова. Як каже Крістіна, вона хотіла, щоб її читачі були в курсі реальних подій, щоб вони отримували інформацію не тільки з новин». 

Але такі звернення не поодинокі випадки, наприклад у Видавництві Анетти Антоненко, Видавництві Старого Лева наголошують, що за два місяці з’явилося дуже багато звернень від іноземних авторів, журналістів, перекладачів і видавців щодо допомоги, розголошення ситуації, або ж навіть менторської, фінансової та іншої підтримки. 

Видавці жваво погоджуються на цю комунікацію, до прикладу, у видавництві «Компас» нині обговорюють з іспанською літературною агенцію Carmen Balsells можливість провести зустріч, аби вони поділилися досвідом з українським літературним сектором щодо просування авторів за кордоном. 

Читайте також: Україна у центрі світової уваги: як пройшов Лондонський книжковий ярмарок 2022