Войцех Ліґенза. Без рутини. Про поезію Віслави Шимборської та Збіґнєва Герберта

Войцех Ліґенза. Без рутини. Про поезію Віслави Шимборської та Збіґнєва Герберта / Переклала з польськ. Тетяна Павлінчук. – Львів: Літопис, 2021. – 208 с.

У книзі «Без рутини. Про поезію Віслави Шимборської та Збіґнєва Герберта» Войцех Ліґенза пропонує цікаве порівняння поезії Віслави Шимборської та Збіґнєва Герберта крізь призму неканонічного, позбавленого усталених літературно-критичних норм і зразків аналізу світосприйняття двох поетів. Нестандартна літературознавча інтерпретація дає змогу авторові з легкою майстерністю проникнути в невловиму таїну унікальних візерунків світобачення поетки й поета, у яких тісно переплелися видимі та невидимі світи, естетика й етика, життя і творчість. Віслава Шимборська та Збіґнєв Герберт, на думку дослідника, намагаються у поезії дати автентичну відповідь на одвічні питання про справжній смисл тимчасового буття людини у світі.

Для дослідників літератури та широкого кола читачів.

Назад до вітрини

читайте також

Кухня Карпат

Сергій Пожар

Видавництво Старого Лева

Критика сили судження

Імануель Кант

Темпора

Аушвіц. «Остаточне рішення» нацистів

Лоренс Ріс

Лабораторія

Я вибрав свободу

Віктор Кравченко

Смолоскип

750₴

купити книжку

купити книжку

₴

купити книжку

280₴

купити книжку

Сергій Пожар. Кухня Карпат

Серед страв галицької кухні — бограч, чорба, лечо, кнедлики, сегединський гуляш, пироги, шніцелі і багато інших колоритних страв, люблених нині гурманами. То ж яка вона справжня галицька кухня? Різноманітну і багату кухню Галичини здавна творили різні національні меншини, які тут проживали, наповнюючи її своїми традиціями.

У цій книжці знайдете дбайливо зібрані відомим кулінаром і блогером Сергієм Пожарем рецепти та з душею приготовані страви, у яких відображено симбіоз кухонь усіх тих, хто проживав на території від Карпат до Львова, познайомитеся із так званою карпатською кухнею простих людей, які здавна зберігали і передавали рецепти своїм дітям та онукам.

Читати більше

Імануель Кант. Критика сили судження

«Критика сили судження» (1790) Імануеля Канта знаменує собою завершальний етап «критичної справи», що була розпочата в «Критиці чистого розуму» (1781/1787) і продовжена в «Критиці практичного розуму» (1788). Цю третю «Критику» переважно розглядають як естетичну теорію, яка вибудовується на підставі аналізу своєрідності суджень смаку: вони є естетичними, а не логічними, незаінтересованими, позбавленими якоїсь цілі та все ж претендують на певну форму загальнозначущості.

Доцільність постає ключовим поняттям не лише для естетичної частини твору як «доцільна настроєність наших спроможностей пізнання», але також для телеологічного розгляду природи і навіть для цілого твору, в якому йдеться, зрештою, про опосередкування між природою і свободою. Сила судження виступає при цьому тією інстанцією, яка відіграє вирішальну роль як в естетиці, так і в телеології.

Надзвичайний вплив Кантової третьої «Критики» вже відчутний при зародженні німецького ідеалізму і романтизму, але він триває аж до сьогодення та інспірував герменевтику, політичну теорію і філософію постмодернізму.

Читати більше

Лоренс Ріс. Аушвіц. «Остаточне рішення» нацистів

«Ніхто себе не знає», — стверджує один із героїв дослідження Лоренса Ріса про Аушвіц-Біркенау. Це місце найбільшого масового вбивства в історії людства, яке до сьогодні не досліджене до кінця. Частина документів знищена, а факти про табір Аушвіц досі приховуються.

Лоренс Ріс зібрав понад 100 свідчень жертв табору, які вижили, та нацистів, які заговорили вперше. Ці інтерв’ю розкривають правду про внутрішню політику табору із неймовірними деталями — від методів масових вбивств і пліток, що ходили між охоронцями та в’язнями до публічного будинку та «Канади», де зберігали дорогоцінні речі та одяг засуджених на смерть.

Ріс глибоко аналізує нацистську політику «остаточного розв’язання єврейського питання», яке втілилося у «пеклі на землі» — Аушвіці. Історія табору у його інтерпретації стає повчальною притчею і застереженням для майбутніх поколінь про те, що зло поводиться дуже тихо, доки не спричиняє жаху вселенського розміру, як це було в Аушвіц-Біркенау.

Читати більше

Віктор Кравченко. Я вибрав свободу

Перед вами спогади Віктора Кравченка — українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у CРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку, яка сколихнула весь західний світ.

Читати більше

Підтримайте проект

Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління
професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.

Разово Раз на місяць