Адамс Дуґлас. Бувайте, та дякуємо за рибу

Книги Ієна Флемінга — справжній підручник. І не тільки для шпигуна. Роман «Діаманти назавжди» стане у пригоді тим, хто давно мріяв порозумітися на коштовному камінні, а також тим, хто шукає нові засоби перетину кордону із незадекларованими речами, ну й звісно усім шанувальникам кінських перегонів. А ще — опісля прочитання цієї книжки можете сміливо відправлятися до Невади і нарешті пограти поправжньому (путівник по гральних закладах Лас-Вегаса додається).

Все інше — голі дівчата, швидкі автомобілі / поїзди / теплоходи / літаки / дрезини, грязьові бані та соус Беарнез — не більше ніж антураж, створений, щоб відволікти читача він основного завдання — «Вчитися, Вчитися та ще раз Вчитися». Вчитися грати та перемагати.

Перемагати у будь-яких ситуаціях — чи то бовтаючись на простирадлі за бортом океанського лайнера, як та муха на липучці, або конаючи в смердючій ванні з лай… соррі, з цілющої гноївки, чи хрускаючи чоботами скорпіонів в Екваторіальній Африці. Одразу видно, що Бонд вчився гарно. Тому він завжди перемагає.

Учіться, друзі мої, бо Бонд — Джеймс Бонд — гідний приклад для наслідування, талант. А його, як відомо, не проп’єш — хоч змішуй, хоч розбовтуй.

«Бонд ніжно взяв у руку «беретту», відчуваючи на металі тепло тіла дівчини. Витягнув обойму — лишилося три патрони, один у стволі. Загнав обойму назад, поставив пістолет на запобіжник і засунув за пояс. Тільки зараз Бонд усвідомив, що піджак зник, а один рукав сорочки висить лахміттям. Він його відірвав і викинув. Перевірив портсигар у задній правій кишені — теж нема. Але в лівій усе ще були паспорт і записник. Він витягнув — у світлі місяця обидва виглядали драними та м’ятими. На місці було й портмоне, а ньому гроші. Джеймс поклав речі назад до кишень».