* ESC - закрити вікно пошуку
Зарубіжна художня література
10
230₴
Кетрін Беннер. Дім на краю ночі
Дім на краю ночі: роман/ Кетрін Беннер ; пер. З англ. А. Цвіри. – Харків.: Віват, 2020. – 464 с. – (Серія «Світовий бестселлер», ISBN 978 -617-690-445-8)
Дивовижна сімейна сага з присмаком магічного реалізму розповідає про життя чотирьох поколінь однієї родини на маленькому острові Кастелламаре біля узбережжя Сицилії. Доктор Амедео Еспозіто, підкинутий колись немовлям у сирітський притулок у Флоренції, прибуває на Кастелламаре в пошуках роботи. Там він знаходить друзів, сім’ю і дім. Амедео поселяється в закинутому барі «Дім на краю ночі». Хоча тутешні жителі вважають цю будівлю проклятою, це місце відродиться і стане серцем острова, де можна обговорити всі події малого і великого світу за порцією limoncello. Разом з іншими мешканцями Кастелламаре родина Еспозіто переживе Велику депресію, фашистський режим, світову війну, велику модернізацію і фінансові кризи. Людей на крихітному клаптику суходолу не оминуть жорстоке суперництво, таємні інтриги і любовні страждання, та врешті завжди підтримає вірність — найближчим людям і своєму острову, яка винагороджується невеликими, проте вкрай потрібними чудесами…
Його розбудило шкряботіння по віконниці. Значить, він спав.
— Дитина підходить! — закричав хтось. — Signor il dottore! Спросоння і з переляку йому здалося, що кричать про
його дружину, тож він підхопився, заплутавшись у ковдрі дорогою до вікна, і лише потім згадав, що вона спить біля нього. У вікно зазирало бліде, ніби місяць у темряві, обличчя одного з селян, Ріццу.
— Дитина signor il conte. Чия ж іще?
Щоб не розбудити дружину, він посунув до вхідних дверей. Місячне сяйво заливало подвір’я і надавало знайомій
картині дивної ясності. Навіть Ріццу не був схожий на себе.
Селянин виструнчився перед дверима у своєму недільному жилеті та краватці так, ніби костюм дерев’яний і його до
чоловіка прибили гвіздками.
— Це якась помилка, — сказав лікар. — Я не мав вести ці пологи.
— Але signor il conte особисто наказав мені привести вас.
— Мене не попереджали про те, що викличуть на пологи до la contessa 3. У неї була власна акушерка, яка стежила за
її вагітністю. Мабуть, д’Ізанту хотів, щоб ви покликали її.
— Ні, ні, повитуха вже прийшла. Граф хоче бачити вас теж. Це терміново, він сказав. — Ріццу виструнчився ще
більше, гордий важливістю власного повідомлення. — Ви підете? Просто зараз?
— Моя дружина теж вагітна, і дитина ось – ось повинна народитись. Я б не хотів бути далеко від дому, якщо цього
можна уникнути.
Але Ріццу не міг облишити свою місію.
читайте також
Підтримайте проект
Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління
професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.
