Людське суспільство постійно еволюціонує. Зміни в технологіях, мові, моралі та суспільних відносинах загалом можуть бути як послідовними і поступальними, так і спонтанними й невідворотними. Вони відбуваються у певному порядку, під час переходу від одного етапу розвитку до іншого, нерідко стають результатом людських проб та помилок – тобто це один із варіантів природного добору. Багато що у світі є наслідком дії людини, однак не її задуму: світ еволюціонує в результаті взаємодії мільйонів людей, а не за планом окремих осіб. Спираючись на неймовірні відкриття у сфері точних наук, економіки, історії, політики та філософії, Метт Рідлі спростовує загальні уявлення про те, що найважливіші події і тенденції сьогодення визначаються на найвищих щаблях. Навпаки, наші найбільші досягнення розвиваються «знизу-вгору». У цій книзі, що охоплює широкий спектр питань, автор блискуче обґрунтовує дію еволюції, але не задуму як сили, що значною мірою сформувала нашу культуру, технології, світогляд і продовжує формувати наше майбутнє.
Метт Рідлі — автор низки відзначених різноманітними нагородами книг, найпопулярнішими серед яких є «Геном: автобіографія виду у 23 главах», «Раціональний оптиміст: як еволюціонує добробут» та «Червона королева: секс і еволюція природи людини». У світі продано понад мільйон примірників його літературних творів, перекладених 30 мовами. Метт регулярно пише для «The Wall Street Journal» та «The Times», є членом Палати лордів.
«Життя має здатність протидіяти ентропії та хаосу, принаймні локально — використовувати інформацію для того, щоб створювати з хаосу локальний порядок, витрачаючи енергію. Головними елементами при цьому є три види молекул, зокрема ДНК для зберігання інформації, білок для упорядкування та АТФ для обміну енергії. Як ці три елементи поєдналися один з одним, є таємницею, що нагадує проблему курки та яйця. ДНК не може бути створена без білків, як і білки без ДНК. Щодо енергії, то в кожному поколінні у вигляді молекул АТФ бактерія вживає 50-кратну масу власного тіла. Первісне життя, мабуть, було ще більш енергозатратним, оскільки ще могло не мати сучасної молекулярної машинерії для використання та зберігання енергії. Де же воно знайшло достатньо АТФ?»