* ESC - закрити вікно пошуку

Головна Книжковий Арсенал 2019 Мистецькі видання

Мистецькі видання

350₴

Тетяна Філевська. Казимир Малевич. Київський аспект

Філевська Тетяна. Казимир Малевич. Київський аспект / Тетяна Філевська. – Київ : Видавництво «Родовід», ГО «Інститут Малевича», 2019. – 336 с. ISBN 978-617-7482-31-3

Збірник статей «Казимир Малевич. Київський аспект» включає 18 досліджень теми Малевича київського періоду, його українських 17-ти років, творчості мистця під час викладання в Київському Художньому Інституті, паралельні порівняння його стилю, стосунків з іншими мистями того часу, нові біографічні дослідження, ін. Авторами статей є найавторитетніші дослідники Малевича в Україні та міжнародні малевичезнавці: Жан-Клод Маркаде, Крістіна Лоддер, Ірiна Вакар, Мирослава Мудрак, Івона Люба, Александр Лісов, Дмитро Горбачов, Тетяна Філевська, Сергій Побожій, Остап Ковальчук, Ярина Цимбал та ін.

Відкриття «українського» Малевича триває. Та це лише верхівка айсберга в більшому
й ґрунтовнішому процесі — дослідженні «материка українського авангарду», як
окреслив це явище Дмитро Горбачов. Час невмолимо віддаляє нас від тих подій, про які
сьогодні так мало знаємо, і ниточки, що нас пов’язували, заховано в історії, загублено, а
то й утрачено: архіви знищено, абстрактні твори спалено, пам’ять сублімовано, важливі
діячі випали з історії. І попри те, «наші 20-ті» стають ближчими. З небуття повертаються
імена, знаходяться нові документи й цілі архіви, які дозволяють факт за фактом
відновити неоднозначну реальність сторічної давнини.

Номер стенду: В 2.09

Назад до вітрини

читайте також

Божена Чагарова: діалектична матриця

Поліна Ліміна

Родовід

Подільський килим

Володимир Титаренко

Родовід

Благай, кради і позичай. Митці проти оригінальності

Роберт Шор

ArtHuss

Теура Софія Яблонська

Оксана Забужко

Родовід

350₴

650₴

280₴

купити книжку

550₴

Поліна Ліміна. Божена Чагарова: діалектична матриця

Твори Божени пропонують не просто художній текст, а цілу мову, якою розмовляє художниця. Навіть не так: мову, яку художниці довелося винайти для можливості свого існування.

Цитати з інтерв’ю із Чичканом-старшим, Пінчуком, Заболотною, Соловйовим, Троїцьким – вишиті хрестиком. Вислови українських політиків – вишиті хрестиком. Уривки з творів Шекспіра, Шиллера, Панаса Мирного, Рильського та Леніна – вишиті хрестиком. Дивні образи людей з п’ятьма головами, свиней, корів, химерних будинків, Ісуса та пекельного вогнища – вишиті хрестиком. І все це може бути на одній роботі. Але, що найбільше дивує, воно складається в щось чітке та кришталево прозоре.

А ще Божена Чагарова дуже симетрична. Не тільки в роботах, де фрагменти вишивки рівномірно розподіляються на ліву й праву частини. Цікавіше симетрія «високої» та «низької» культури. На кожну ситуацію сучасного мистецтва, яку споглядає художниця, вона неодмінно знайде відповідь із життя своїх односельчан. Таке собі збереження рівноваги, майже заклик: а давайте візьмемо ваші «елітарні» ідеї та подивимось, як вони будуть функціонувати без вихолощених, доволі нереалістичних і штучних умов «інтелігентного» життя?

Читати більше

Номер стенду:В 2.09

Володимир Титаренко. Подільський килим

У цій книжці вперше під однією обкладинкою представлено розмаїття килимів із геометричними орнаментами з музейних збірок Києва, Львова, Вінниці, Житомира й інших міст, а також із приватних колекцій. Увагу зосереджено на килимарській традиції Поділля, бо саме в цьому регіоні України вона була особливо багата й різноманітна. «Тут орнаментальні композиції будуються на комбінаціях ромба, квадрата чи прямокутника, хрестоподібних елементів, ритмічно ламаних ліній, трикутника й інших геометричних форм і конфігурацій, – ідеться у вступній статті Володимира Титаренка. – Такі килими виробляли в осередках на всій території регіону, розмаїття їх орнаментальних композицій – широкого діапазону, від простих до найскладніших, – найдавнішого походження».

«У всіх своїх польових експедиціях та мандрах селами й містечками східно-подільського краю – майже сорок років – я звертав увагу на орнаментику в першу чергу, – зазначає автор. – Можливо, мої скромні розглядання подільських килимів стануть у нагоді молодшим дослідникам, дизайнерам, мистцям».

Читати більше

Номер стенду:В 2.09

Роберт Шор. Благай, кради і позичай. Митці проти оригінальності

Невже в мистецтві досі можна створити щось оригінальне?
Чи справді найвидатніші митці минулих епох безсоромно копіювали одне одного?
В який момент копія перетворюється на самостійне мистецьке висловлювання?
Коли підробка стає оригіналом, і що каже про всі ці тонкі матерії закон?

Роберт Шор дає дотепні відповіді на ці питання та впевнено прокладає шлях заплутаними стежками фактів і цікавих історій, розповідаючи, який зв’язок між Адамом і Аполлоном Бельведерським, як Альбрехт Дюрер обзивав піратів-копіювальників, і що таке крива Міккі Мауса.

«Благай, кради і позичай» — це провокативне дослідження складної теми, яка, безперечно, ставатиме дедалі актуальніша й важливіша.

Роберт Шор — автор книжок «Десять принципів реклами», «Пост-фотографія» і «Бабах у центрі», дослідження історії, звичаїв та фольклору центральних графств Британії. Він написав дисертацію про знаменитого безносого поета-лауреата сера Вільяма Давенанта й зародження англійської опери.

Шор також працює редактором журналу Elephant.

Перші хвилі митців, які практикували апропріацію, відмовилися від «я» традиційного авторства, і їхні роботи часто трактували як потужні політичні й провокативні висловлювання у відповідь на панівне мас-медійне середовище. Яскравий приклад – серія Марти Рослер «Війна з доставкою додому» (1967 – 1972), де фото солдатів, які воюють у В’єтнамі, різко контрастують із фотографіями охайних віталень із журналу House Beautiful. Однак за минулі десятиліття поява інтернету докорінно змінила медійне середовище, темпи апропріації зросли в тисячу разів, а стосунки між присвоєним матеріалом і митцем, який його присвоює, стали відверто суб’єктивні й індивідуально експресивні. Я – це на сто відсотків я, коли випробовую свій смак, копіюючи і схрещуючи роботи інших.

Читати більше

Номер стенду:В 2.08

Оксана Забужко. Теура Софія Яблонська

«Теура Софія Яблонська» – проект, який представляє світові й Україні визначну українську фотографку, письменницю, мандрівницю, кінодокументалістку. Він поєднує фото альбом фотографій та 3 книжки мандрівної прози із літературної спадщини Софії Яблонської (1907-1971)

«Теурою» – червоною птахою – назвали Софію й визнали “своєю” тубільці острова Бора-Бора, де вона однією з перших з’явилася з фото- та кінокамерою. В Індокитаї, Єгипті, Цейлоні, Балі, Таїті, Новій Зеландії – скрізь в світі знімала “живу” картину життя, а не модні на той час постановки.

До фото альбому, що видрукуваний українською та французькою мовами (окремі версії) за підтримки Українського культурного фонду, включені її фотографії з навколосвітової подорожі 1930-х років.

«Якщо погодитися, що “Ґоґен 20-го століття”мусить тримати в руках камеру, а не пензля, то можна вважати, що й буквально: вона залишила нам “своє Таїті”. І таїтянок – як і всіх інших кольорових жінок, стрінутих у колоніях, – вона побачила цілком іншими очима, аніж, до неї, будь-хто з Великих Мужчин, так чи інакше привалених “тягарем білої людини”».

Читати більше

Номер стенду:В 2.09

Підтримайте проект

Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління
професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.

Разово Раз на місяць