* ESC - закрити вікно пошуку

Головна Книжковий Арсенал 2019 Мистецькі видання

Мистецькі видання

350₴

Тетяна Філевська. Казимир Малевич. Київський аспект

Філевська Тетяна. Казимир Малевич. Київський аспект / Тетяна Філевська. – Київ : Видавництво «Родовід», ГО «Інститут Малевича», 2019. – 336 с. ISBN 978-617-7482-31-3

Збірник статей «Казимир Малевич. Київський аспект» включає 18 досліджень теми Малевича київського періоду, його українських 17-ти років, творчості мистця під час викладання в Київському Художньому Інституті, паралельні порівняння його стилю, стосунків з іншими мистями того часу, нові біографічні дослідження, ін. Авторами статей є найавторитетніші дослідники Малевича в Україні та міжнародні малевичезнавці: Жан-Клод Маркаде, Крістіна Лоддер, Ірiна Вакар, Мирослава Мудрак, Івона Люба, Александр Лісов, Дмитро Горбачов, Тетяна Філевська, Сергій Побожій, Остап Ковальчук, Ярина Цимбал та ін.

Відкриття «українського» Малевича триває. Та це лише верхівка айсберга в більшому
й ґрунтовнішому процесі — дослідженні «материка українського авангарду», як
окреслив це явище Дмитро Горбачов. Час невмолимо віддаляє нас від тих подій, про які
сьогодні так мало знаємо, і ниточки, що нас пов’язували, заховано в історії, загублено, а
то й утрачено: архіви знищено, абстрактні твори спалено, пам’ять сублімовано, важливі
діячі випали з історії. І попри те, «наші 20-ті» стають ближчими. З небуття повертаються
імена, знаходяться нові документи й цілі архіви, які дозволяють факт за фактом
відновити неоднозначну реальність сторічної давнини.

Номер стенду: В 2.09

Назад до вітрини

читайте також

Як зрозуміти ілюстрацію

Дерек Бразелл, Джо Девіс

ArtHuss

Галерея пройдисвітів: Історія мистецтва й арт-дилерів

Філіп Гук

ArtHuss

Опанувати складність

Дональд А. Норман

ArtHuss, Projector

Перформування спільного міста. На перетині мистецтва, політики й громадського життя

Ґілен Паскаль

IST Publishing

480₴

купити книжку

390₴

купити книжку

450₴

купити книжку

248₴

Дерек Бразелл, Джо Девіс. Як зрозуміти ілюстрацію

Дерек Бразелл і Джо Девіс у цій книжці зібрали й прокоментували унікальну колекцію знакових робіт топових світових ілюстраторів. Кожну з представлених ілюстрацій супроводжує інформація про контекст її створення та використання, бриф і призначення, обставини й особливості роботи над зображенням. Також ви дізнаєтеся, із ким співпрацював ілюстратор, які спеціалізовані знання та інструменти йому знадобилися і, нарешті, який особистий досвід чи переконання допомогли йому осмислити тему й інтерпретувати її саме в такий спосіб. Кожен із цих 36 досить лаконічних есеїв — не просто аналіз твору від авторів книжки, а своєрідний репортаж із місця події й діалог із митцем, що залишає читачеві широкий простір для самостійного осмислення й інтерпретації.

Ілюстрація — глобальна економічна потуга, що забезпечує роботою велику кількість людей. Зображення може стати інструментом продажу продукту, послуги чи ідеї. У США в 1950-х роках відбулася зміна в класифікації професій, зокрема ілюстрацію було позиціоновано як комерційне мистецтво. Це відображає зміну в функціональній прив’язці зображень до традиційних розповідних і літературних контекстів: тепер основна роль зображення — продавати.

У XXI столітті функція ілюстрації все ще зазнає впливу економічних чинників, залежних, у свою чергу, від вимог клієнтів. Ці вимоги урізноманітнюють впливи на творчий процес, зокрема йдеться про певні практичні обмеження — бюджету, часу та обсягу. У межах проекту часто відбувається співпраця між дизайнерами, ілюстраторами та розробниками контенту, що включена в процес, але непомітна в результаті. У авторських проектах більше розкривається авторський голос, не обтяжений комерційними міркуваннями; утім, і такі проекти можуть переростати в комерційні.

Упродовж усієї історії ілюстрація нерідко ставала висловлюванням на гострі політичні та соціальні теми, цим засвідчуючи, що має сильні позиції в культурі, впливає на соціальні звичаї, громадську думку та поведінку. Крім того, це освітній інструмент, що охоплює міжнародну аудиторію різного віку через різноманітні платформи. Незалежно від того, подається зображення разом із текстом чи окремо, воно може пояснювати, сприяти розумінню та навчанню. Ілюстрація також більш ніж доречна, коли мета — розважити чи забезпечити естетичну привабливість через декоративне оформлення. Повідомлення й значення, закладені в ілюстрації, у різних випадках будуть відмінними, а процес їх донесення завжди складний і унікальний.

Читати більше

Номер стенду:В 2.08

Філіп Гук. Галерея пройдисвітів: Історія мистецтва й арт-дилерів

«Мистецтво для ХХІ століття — нова релігія. Купувати мистецтво — це як вияв релігійності: тут здійснюється акт віри. Намагання раціоналізувати цей процес шляхом аналізу ціни, заплаченої за видатний мистецький витвір, не має сенсу так само, як застосування наукових пояснень до трансцендентального релігійного досвіду», — пише Філіп Гук у вступі до книжки «Галерея пройдисвітів: Історія мистецтва й арт-дилерів». Це справді погляд під незвичним кутом — історія становлення професії на межі мистецтва й бізнесу, представники якої склали ціну безцінному й породили новий ринок, де жага до прекрасного в поєднанні з самолюбством і жадобою грошей витворювали чудернацькі сюжети, формували канони й визначали напрями розвитку мистецтва.

Знавці й шанувальники живопису (часом навіть і самі митці), творці міфів і ажіотажу, винахідливі продавці й аферисти, готові до будь-якого ризику, — попри ореол шляхетності й дотичності до високого вони були ще ті пройдисвіти, та інші тут і не втрималися б. Вони майстерно розпалювали самолюбство аристократів і нуворишів, підохочували конкуренцію колекціонерів, робили карколомні кар’єри й заробляли шалені капітали, пишучи правила до однієї з найкрасивіших ігор, у які людство не втомлюється бавитися й досі.

Арт-дилери ХХІ століття не купують і не продають картини: вони «добувають» їх і «передають». Часом оборудка не складається, бо дилер виставив надмірну ціну за картину. На такий випадок є свій евфемізм: «професіонал мистецтва», роблячи пропозицію, «випередив ринок».

Складається враження, наче потенційні покупці залучені до ринкового «садівництва», де про художників говорять як про землеробів. Після того як вони розорали цілину (новаторство) якимось гострим інструментом (робота на вістрі) і закинули в неї насіння (плідна праця), витворюється новий ландшафт у мистецькому пейзажі (знакова робота). Інколи вони прагнуть викорчувати все й почати наново (радикальна робота).

Митці давно не прагнуть робити «кар’єру», вони тепер насолоджуються «подорожами» або «траєкторіями» Те, що вони створююить у цій подорожі, іноді описується у квазірелігійній термінології як «канон», «корпус», «праці», чи «опус». Хоча реальність сучасного мистецтва така, що дилери продають художників як бренди, краще не використовувати це слово. А легко впізнаване зображення під брендом певного художника описується як «іконічне» – маємо ще одне слово з релігійним підтекстом.

Читати більше

Номер стенду:В 2.08

Дональд А. Норман. Опанувати складність

Як давно ви останній раз дратувалися через незрозумілий інтерфейс, непродуману послідовність дій, нелогічність і неочевидність процесу використанняздавалося б найпростіших і найзвичніших у побуті речей? Життя складне — констатує Дональд Норман, — і з цим треба змиритися, але не варто його щебільше ускладнювати. Тут йдеться про відповідальність дизайнера за те, яким буде споживацький досвід, адже знайоме кожному відчуття безпорадності тароздратування («воно не працює!!!») найчастіше стає наслідком погано зробленої дизайнерської роботи. Сучасна людина багато прагне від життя, тож »простірішення» наші потреби не задовольнять, і хоча багато хто нарікає на складність технологій, аскезу простоти обирають одиниці. Нам усім доведеться жити в цьому складному світі, проте коли за складністю стоїть осмисленість, логіка й система — ми цілком здатні її опанувати.

Дональд Артур Норман (народився 25 грудня 1935 року) є дослідником, професором і автором. Норман — директор Лабораторії Дизайну в Каліфорнійському університеті в Сан-Дієго. Він відомий своїми книгами з дизайну, особливо Дизайн звичних речей. Він широко відомий за його досвід в області дизайну, ергономічного проектування та когнітивної науки. Він є співзасновником і консультантом Nielsen Norman Group. Він також є співробітником IDEO і членом Опікунської ради Інституту дизайну в Чикаго. Він має звання почесного професора когнітивної науки в Каліфорнійському університеті в Сан-Дієго. Норман є активним заслуженим гостьовим професором в Корейському науково-технічному інституті (KAIST), де він проводить два місяці на рік.
Більша частина роботи Нормана передбачає пропаганду дизайну, орієнтованого на користувача. Його книги мають основну мету — розвиток галузі дизайну, від дверей до комп’ютерів. Норман сприйняв суперечливу позицію, стверджуючи, що дослідницьке співтовариство дизайну мало впливає на інновації продуктів, і хоча вчені можуть допомогти в переробці існуючих продуктів. З цією метою Норман назвав свій сайт ініціалізмом порігом розрізнення, щоб відмітити його зусилля, аби змінити ситуацію.

Життя із технологіями постійно ставить перед нами нові виклики. Аби приборкати технології, треба налагодити партнерство між дизайнерами, що їх створюють, і користувачами. Дизайнери мають розробити структуру, ефективну комунікацію та соціабельну взаємодію, що надається до вивчення. Ми, користувачі результатів дизайнерської роботи, маємо бути готові й охочі витрачати час на вивчення принципів та основоположної структури, а також на опанування необхідних навичок. Ми з дизайнерами – партнери.

Читати більше

Номер стенду:В 2.08

Ґілен Паскаль. Перформування спільного міста. На перетині мистецтва, політики й громадського життя

Місто й музей — головні теми, із якими працює Паскаль Ґілен у трьох текстах цієї збірки. Теоретик «спільного» (common), співавтор концепції «комонізму», Ґілен розглядає головні принципи існування у спільному міському просторі. «Місто завжди перебуває в русі, й будь-яка типологія, що намагається його зафіксувати, не бере до уваги складнощів реального життя», — пише Ґілен, наголошуючи на співучасті та співіснуванні в безладі міського життя. На які виклики доводиться відповідати інституціям у спільному місті? Як музеї вже представляють у своїх просторах минуле й сучасне та як вони можуть вийти за власні межі? Чи взагалі реально примирити музей і суспільство у плинному й пласкому сьогоденні?

Художникам надзвичайно добре вдається виражати, формувати й артикулювати думки, образи, переконання, ідеї тощо. Представляючи в міському просторі цікаві, невідомі досі й неочікувані візуальні образи й перформанси, вони тим самим спонукатимуть незрілих мешканців міста до виходу з власної зони комфорту. Інакше кажучи, даючи їм можливість побачити, почути й відчути, що все наявне — завжди різноманітне, художники можуть щоразу змінювати громадський простір. Саме з втручання у повсякденність і регулярні соціальні контакти в місті й виникає громадський простір, набуваючи політичної ваги.

Читати більше

Номер стенду:В 1.12

Підтримайте проект

Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління
професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.

Разово Раз на місяць