Джек Лондон. Мартін Іден

Лондон, Джек. Мартін Іден / Джек Лондон ; пер. з англ. Дмитра Лисиченка. — К. : Знання, 2020. — 366 с. — (American Library)

«Мартін Іден» Джека Лондона (1876—1916) — один із найкращих творів світової літератури. Роман значною мірою автобіографічний — в ньому показано працю і долю письменника, труднощі становлення, оволодіння таємницями слова, примхливі повороти визнання. Але сила твору не тільки в цьому. Книга спонукає до глибоких роздумів про справжні життєві цінності, долю людини, її місце у світі та можливості на шляху до успіху, вчить відданості й наполегливості у досягненні мети. Роман видавався мільйонними тиражами і буде цікавим сучасному читачеві.

Тоді обернувся і побачив дівчину… Фантасмагорія мозку зникла, лише побачив її. Це була бліда, тендітна постать, з широко поставленими, натхненними блакитними очима й пишним золотим волоссям.

Назад до вітрини

читайте також

Людина, що хотіла бути щасливою

Лоран Гунель

Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»

Метро 2033

Дмитро Ґлуховський

Навчальна книга - Богдан

Безладдя і смерть

Елен Макклорі

Навчальна книга - Богдан

Звільніть золоте лоша. Ковзанка

Лаура Сінтія Чурняускайте

Видавництво Анетти Антоненко

120₴

299₴

купити книжку

179₴

купити книжку

70₴

купити книжку

Лоран Гунель. Людина, що хотіла бути щасливою

Жуліан почувався цілковито нещасним, хоча мав молодість та здоров’я. Незадоволений життям, молодик палко бажає віднайти щастя. Доля скеровує його до загубленого селища, що розташовано в самому серці балійських лісів. Там, подалі від гамірного світу, мешкає мудрий цілитель душ Самтьян. Йому відома істина, якої так прагне Жуліан. Це знання могло б змінити реальність та мільйони життів, обернути нещасних на щасливців. Але його так легко не отримаєш, не купиш і не забереш силою. Бо справжнє щастя можна лише збагнути… .

Мені не хотілося полишати Балі, не зустрівшись із ним. Не знаю чому. Я не був хворим; узагалі – то здоров’я в мене завжди було чудове. Розпитав
про його розцінки, бо мандрівка добігала кінця й гаманець майже спорожнів. Я навіть не наважувався перевірити, скільки в мене лишилося на
банківському рахунку. Люди обізнані пояснили: «Даєш йому, скільки хочеш. Вкидаєш гроші в коробочку — вона там стоїть на поличці». Це мене
втішило, хоч я трохи й бентежився, бо збирався дати мізерну оплату людині, що, як подейкують, лікувала самого прем’єр-міністра Японії.

Читати більше

Дмитро Ґлуховський. Метро 2033

Двадцять років по Третій світовій війні. Ті, хто вижив, ховаються на станціях і в тунелях московського метро — найбільшого на Землі протиатомного бомбосховища. Поверхня планети заражена й непридатна для життя, тож станції метро стали останнім притулком для людських істот, з часом перетворившись на незалежні міста-держави, які змагаються й воюють між собою. Люди не готові примиритися між собою навіть за появи ще страшнішої небезпеки, яка загрожує повним винищенням. Артем, двадцятилітній хлопець зі станції ВДНГ, повинен пройти через усе метро, щоби врятувати свій єдиний дім, а відтак і рештки людства.

«Метро 2033» — культовий роман-антиутопія, один зі знакових бестселерів початку XXI століття: 38 мов, мільйонні наклади, екранізації, атмосферні комп’ютерні блокбастери, цілий книжковий всесвіт і справжня молодіжна субкультура.

…всі сходилися в одному: навіть коли в тунелях нема ні душі, вони все одно не стоять порожнем. Щось невидиме і майже невідчутне повільно і тягуче тече ними, наповнюючи їх власним життям, наче важка холонуча кров у венах кам’яніючого левіафана.

Читати більше

Елен Макклорі. Безладдя і смерть

Добірка оповідань молодої шотландської авторки Елен Макклорі занурює читача в міфічні історії, мережані темрявою та світлом, прихованими людськими страхами та складними долями. «Безладдя і смерть» через жах і відразу провадить читача до відкриття його власних темних закутків, лікуючи та відтіняючи його внутрішні суперечності.

А загалом справді має значення не форма КІНЦЯ, а секунди перед ним.

Читати більше

Лаура Сінтія Чурняускайте. Звільніть золоте лоша. Ковзанка

У п’єсі «Ковзанка» всупереч тому, що герої можуть жити просто й легко, вони дошукуються вимріяного, ілюзорного щастя. У гонитві за ним люди ладні піти на все і навіть ступити на ковзьку стежку. Та попри всі спроби це щастя лише нетривка, мерехтлива примара, як лід на ковзанці. Чи збагнуть це герої п’єси?

Подібну тему автор заторкує і в п’єсі «Звільніть золоте лоша». За марудними буднями й заклопотаністю герої просто не помічають, що бажана мить радості зовсім близько. Та щойно в неї вже можна сягнути, свідомість затуманюється, а розум прагне буденності, бо стерпіти таке щастя неможливо.

Читати більше

Підтримайте проект

Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління
професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.

Разово Раз на місяць