Джек Лондон. Мартін Іден

Що чекало на Фредову після фінальної сцени «Оповіді Служниці» — свобода, в’язниця чи смерть? Ми не мали змоги дізнатися. Дотепер. Із «Заповітами» наше очікування завершується.
Через 15 років після тих подій авторка розповідає історію вибуховими заповітами трьох жінок Гілеаду.

У блискучому продовженні «Оповіді служниці» легендарна Марґарет Етвуд відповідає на питання, які десятиліттями хвилювали читачів.

Північна Америка, 15 років потому. Республіка Гілеад утримує свою владу. Але жорстокий і ниций режим гниє зсередини. Усі гасла про чистоту і служіння виявилися брудною брехнею. Лідія — літня жінка, що пройшла тернистий шлях: від поважної судді у справах сім’ї у старому Гілеаді через в’язницю й участь у розправах над невинними до найвищого становища у панівній верхівці. Лідія прагне знищити режим, що зруйнував її життя. І в неї є чимало доказів його злочинності. Вона планує таємно переправити ці докази до Канади. Їй мають допомогти двоє дівчат: Агнес із Гілеаду, яка дізнається приголомшливу правду про свою справжню матір-Служницю, і Джейд, шістнадцятирічна мешканка Торонто, яка виявилася тією самою Крихіткою Ніколь, про яку розповідали дітям у школі. Три жінки, що наважилися постати на боротьбу з жорстоким облудним режимом. Чи вдасться їм здолати монстра?

Мою ліву руку стискає дівчинка років семи – восьми, дивиться на мене довірливими очима. Права ж рука лежить на голові жінки, яка зіщулился біля мене: її голова покрита, очі звернені горі, в обличчі читається чи то малодушність, чи то вдячність — то Служниця. А за мною стоїть одна з моїх Перлових Дів, готова рушити у місіонерську подорож. На поясі в мене висить шокер. Зброя нагадує мені про власні помилки — якби ж я діяла ефективніше, вона була б непотрібна. Вистачило б і переконливого голосу.

Скульптурна група вийшла не дуже вдала — надто захаращена. Варто було краще мене виділити. Але принаймні я схожа на людину при своєму розумі. Могло б вийти інакше, бо ж літня скульпторка, нині покійна, щира вірянка, мала схильність наділяти своїх моделей виряченими очима, що символізували ревність і побожність. Бюст Тітки Гелени в її виконанні хворий на сказ, бюст Тітки Відали — на гіпертиреоз, а Тітка Елізабет, схоже, от-от вибухне.